Навіть попри війну міжнародні компанії заходять на український ринок, розуміючи зручність для ведення бізнесу тут: вигідне географічне положення, невисока конкуренція та швидка адаптація до різних умов. Однак, чи розуміються іноземці на особливостях українського інвестклімату, щоб здійснювати справді ефективну підприємницьку діяльність?
У коментарі для Forbes засновник і генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа на прикладі власного бізнес-кейсу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» поділився, як німецька група HeidelbergCement ніяк не могла справитися зі збитковістю компанії.
За словами Мазепи, разом із партнерами за досить недовгий час він зміг витягнути підприємство зі збитків — на дохід: «З -$25 млн на рік ми вийшли до війни на $13-15 млн EBITDA».
Зауважмо, що відповідний актив Мазепа у консорціумі із засновником і топменеджерами «Галнафтогазу» купили 2019-го року в німецької групи HeidelbergCement. Однак, насправді інвестиція була неочевидна, оскільки підприємство системно отримувало збитки.
На думку Мазепи, насправді німці просто не впоралися з особливостями інвестиційного клімату в Україні. У матеріалі йдеться, що попередній менеджмент компанії перебував в постійному конфлікті із представниками «Укрзалізниці» та місцевими чиновниками.
Варто зазначити, що збільшитися в Україні планує й ірландська компанія CRH, яка збирається за 100 млн євро купити тут ще два цементні заводи: "Волинь-цемент" і "Південьцемент". Однак, проблема полягає в тому, що, у разі викупу ірландцями українських активів конкурента Dickerhoff, вони стануть тримачами найбільшої частки ринку, внаслідок чого зможуть диктувати власні умови й ціни.
Слід наголосити: схожі спроби монополізації раніше прослідковувалися й в інших країнах, зокрема США та Європі. У розслідуванні журналістів СтопКору йдеться, CRH у рідній Ірландії позбавила сімейного бізнесу та даху над головою колишнього бізнесмена Шеймуса Мея. Він запевняє: "цементна мафія" тиснула на нього, унаслідок чого іноземець вимушено завершив власну бетонну діяльність, і уже протягом 27 років шукає справедливості в судах.
"Держава через поліцію, через антимонопольний орган, через офіс правоохоронних служб, через усі ці різні організації захищала CRH, і це продовжується. Це тривало з 60-х років, і тоді вони витягли стільки грошей з ірландської економіки, що в 1978 році вони переїхали в Америку і почали використовувати гроші, отримані від ірландських споживачів, щоб купувати потужності в Сполучених Штатах", — розповів ірландський бізнесмен Шеймус Мей.
Наразі відповідна угода між світовими цементниками-гігантами перебуває на розгляді в Антимонопольному комітеті України, який, до слова, 16 січня відреагував на загрозу захоплення будівельного ринку, заявивши про початок розслідування щодо узгодженої дії між компаніями Dyckerhoff та CRH.
Однак, на переконання керівника інвестиційної компанії William Invest Expert Віктора Медвідя, наразі є низка питань щодо роботи АМКУ, зокрема щодо довготривалості термінів проведення монопольних розслідувань.