«Після засідання у справі Кропиви залишається досить неприємне питання вже не до самого Кропиви, а до НАБУ і САП. Де в цій конструкції закінчуються докази і починається авторська інтерпретація антикорупційного прокурора?» – написав в своєму Фейсбук політолог Олег Постернак, коментуючи останні гучні кроки антикорупційних органів.
«Тому що поки значна частина найбільш гучних висновків сторони обвинувачення побудована саме таким чином. Кропива комусь у телефонній розмові говорить, що «за ним стоїть» Генеральний прокурор - і САП уже називає це "протекторатом". Кропива переказує водієві, що "шеф дав прочухана заступникам" - і прокурор САП робить висновок, що Генпрокурор нібито діяв "в інтересах злочинної організації". Водій у приватній розмові заявляє, що Кропива "кришує кол-центри", - і ця фраза подається як елемент підтвердження версії слідства. І прокурор САП не пояснює суду головного: звідки простий водій про це знає? Що він бачив особисто і якими конкретними фактами може підтвердити свої слова?» - вказав експерт на видимі слабкі місця обвинувачення.
«Ще цікавіша теза про "необмежену владу" Кропиви. Прокурор САП переконує суд, що Кропива фактично контролював питання, пов’язані з кол-центрами. Але буквально в тому ж виступі пояснює: прокурор є незалежним, а "обшуки, які нібито повинні погоджуватися з Офісом Генерального прокурора, - фікція апріорі”. Тоді просте питання: у чому конкретно полягала ця "необмежена влада"? Прокурор посилається на розмови про майбутні обшуки, попередження про оперативні дії та інші контакти. Але самі розмови ще не показують результату цього впливу. Хто саме отримав незаконну вказівку? Яке конкретне процесуальне рішення внаслідок цього було змінене, заблоковане або ухвалене? Який конкретний кол-центр у результаті отримав захист? І де документально зафіксований цей причинно-наслідковий ланцюг? Принаймні з того, що сторона обвинувачення озвучила під час цього засідання, такого завершеного ланцюга не видно. Зате є дуже багато оціночних характеристик: «протекторат», «необмежена влада», «сфери впливу», «діяльність в інтересах злочинної організації». Цього може бути достатньо для формування гучної публічної версії – зауважив Постернак.
«Але якщо НАБУ і САП стверджують, що Кропива реально контролював роботу правоохоронної системи в інтересах кол-центрів, вони мають показати не лише розмови про такий вплив, а й його конкретний результат: рішення, дію, виконавця та наслідок. Інакше гучність звинувачення знову випереджає якість доказової бази» - переконаний політичний експерт.