До пандемії COVID-19 в кисні потребувала дуже невелика кількість пацієнтів українських медичних закладів. Саме тому багато відділень і навіть цілі лікарні, які не працювали із захворюваннями легенів і дихальних шляхів, не мали доступу до нього
Про це повідомляє портал РБК-Україна. Про велику проблему з киснем в українських лікарнях говорять практично всі опитані журналістами експерти.
"Про те, що виникнуть проблеми з киснем, говорили ще навесні. Ще тоді всі говорили, що цю проблему потрібно вирішувати. Але на тому етапі вище керівництво все проґавило", - заявила волонтер Леся Литвинова. Благодійний фонд "свої", яким вона керує, регулярно підтримує онко- і паліативних пацієнтів і паралельно допомагає хворим COVID-19 з киснем.
Проблема з киснем знайшла величезний масштаб ще й тому, що деякі керівники й місцева влада не поставилися серйозно до неї.
"Знаєте, поки смажений півень не клюне, то багато хто не переймається. Частина керівників медзакладів нарощували свої потужності. А частина - вважали, що все якось обійдеться, що до осені не буде різкого сплеску захворюваності. Раніше не було такого попиту на кисень, тому розв'язати цю проблему було простіше", ‒ заявив президент асоціації анестезіологів і один з експертів МОЗ Сергій Дубров.
Далі ‒ попри те, що МОЗ виділило на забезпечення лікарень киснем в листопаді 572 млн гривень, а в листопаді - ще близько 900 млн гривень, кисневі апарати виявилися в дефіциті. Причини - стрімкий наплив пацієнтів і роздуття попиту.
Читати такожВчені назвали смертельний рівень кисню для хворих COVID-19