Демілітаризація і вибори: Кравчук розкрив деталі плану щодо завершення війни на Донбасі

Леонід Кравчук / УНІАН

Українська сторона підготувала План спільних кроків для Тристоронньої контактної групи.

Україна пропонує повністю припинити конфлікт і демілітаризувати тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області на початку 2021 року. Це необхідно для проведення там місцевих виборів 31 березня.

Як розповів глава делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук, про це йдеться в підготовленому українською стороною Плані спільних кроків для Тристоронньої контактної групи, передає Інтерфакс-Україна.

Демілітаризація ОРДЛО і контроль над кордоном

"Перше, що ми пропонуємо зробити, - припинити обов'язково збройний конфлікт, і провести обов'язково повну демілітаризацію ОРДЛО. З цього потрібно починати. Тобто, всі збройні формування, найманці, озброєння все має бути виведено з цієї території, незаконні збройні формування повинні бути розпущені. І це потрібно зробити на початку 2021 року", - розповів Кравчук.

За його словами, після цього Україна повинна взяти під контроль кордон і забезпечити на цих територіях нормальну життєдіяльність.

"Тобто, складова безпеки стає головною, визначальною для того, щоби рухатися вперед", - підкреслив він.

Колаборанти - хто понесе відповідальність

Глава делегації України в ТКГ також зазначив, що важливо буде чітко врегулювати питання відповідальності для осіб, які брали участь у подіях, пов'язаних з війною на Донбасі.

При цьому потрібно не допустити покарання для тих, на кому немає провини за вчинення злочинів. Для цього Верховна Рада повинна ухвалити відповідний законопроект, текст якого потрібно буде обговорити в робочій групі ТКГ з політичних питань.

"Нам потрібно, щоби питання відповідальності вирішувалися за законом, виважено, з урахуванням ситуації на Донбасі, з урахуванням досвіду інших країн. Тому що є злочинці, є люди, які прийшли туди вбивати за гроші, - вони повинні нести відповідальність, а інші – нормально жити і працювати на своїй, українській землі", - пояснив Кравчук.

Обмін " всіх на всіх"

Українська сторона наполягатиме, що необхідно негайно забезпечити повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включаючи Міжнародний Комітет Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб. Україна хотіла б, щоби це було зроблено до середини листопада 2020 року, а остаточне взаємне звільнення утримуваних осіб за принципом "всіх на всіх" відбулося не пізніше 15 грудня 2020 року.

Збільшення чисельного складу СММ ОБСЄ

Кравчук підкреслив, що СММ ОБСЄ повинна мати безпечний доступ до всієї території України. Київ також хотів би домогтися до середини грудня збільшення чисельного складу СММ ОБСЄ на 1500 осіб. З цією пропозицією вже звернулися до Постійної ради ОБСЄ.

Вибори ОРДЛО

Згідно з українським планом, не пізніше 31 березня 2021 року на території ОРДЛО повинні бути проведені місцеві вибори відповідно до Конституції та законів України і з дотриманням стандартів ОБСЄ – Копенгагенського документа 1990 року.

"Крім того, необхідно буде ухвалити закон про особливості проведення місцевих виборів в ОРДЛО. Я думаю, що Верховна Рада вже напрацювала багато в цьому напрямку. Потрібно підняти всі ці напрацювання, подивитися на їхній зміст, і з урахуванням тих змін, які відбулися, ухвалити відповідне рішення", - зазначив Кравчук.

Він додав, що "формулу Штайнмаєра" не можна обійти стороною і необхідно також згадати в документі.

Вільна економічна зона

За словами першого президента, Україна також пропонуватиме створення вільної економічної зони в рамках реалізації особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО.

"Без неї відновити там економіку буде неможливо. І ця вільна економічна зона, згідно з нашим баченням, повинна діяти десь орієнтовно до 2050 року. Розрахунки показують, що цей час дозволить привести регіон Донбасу в нормальний стан", - сказав Кравчук.

Читати такожЕксперт пояснив принцип роботи вільної економічної зони на Донбасі

Нормандський формат

Крім того українська сторона дуже б хотіла, щоби наступна зустріч лідерів держав "нормандського формату" відбулася до кінця 2020 року.

При цьому глава делегації України в ТКГ підкреслив, що пропонований Україною План спільних кроків не є заміною тому, що вже зроблено за шість років роботи "нормандського формату" і ТКГ.

"Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", - зазначив Кравчук.

5 листопада план української сторони буде направлений координатору ТКГ, спецпредставнику чинного голови ОБСЄ Хайді Грау.

Читати такожУ Німеччині заявили, що Україна не отримає жодних гарантій щодо Будапештського меморандуму​

Нагадаємо:

Новини заразКонтакти