Українська красуня, телеведуча і зірка, яка знімалася у багатьох мелодрамах, серіалах і кінопроектах, та, яка минулого року перелякала своїх шанувальників важкою хворобою та фото із лікарняного ліжка Катерина Тишкевич, розповіла про те, як знімалася з російськими акторами та про що просила їх у перші дні війни.
Актриса в інтерв'ю Главреду розповіла про те, що є недопустимим у часи війни, та з ким вона більше ніколи в житті не стане в кадр, та які має мрії і плани на майбутнє.
Як ваше здоровʼя, Катерино? Ми всі сильно перехвилювалися за вас наприкінці 2023 року. Чи маєте ви прогрес у лікуванні хронічного головного болю?
Я продовжую лікування досі. Десять років хронічного головного болю, вилікувати складно, як і будь яке серйозне хронічне захворювання.
Але одній клініці Києва вже вдалося досягти прекрасного стійкого результату.
Це перший центр, де мені не казали про психосоматику, а назвали чіткі механізми в тілі, які викликають ці болі.
Зараз працюємо над відновленням функції нервів і сподіваюсь, зможемо зовсім мене віликувати, вже дуже скоро. Безмежна вдячна усім за підтримку, і що чекаєте мене на екранах.
Катерино, які у вас творчі плани на наступний рік? Чи є роль чи проект, про який ви мрієте?
Я нарешті краще себе почуваю, тому готова ходити на проби у нові проєкти. Дуже скучила за знімальним майданчиком, тому буду рада будь якій цікавій пропозиції і, не важливо, буде це комедія або мелодрама. Особливо хочеться зіграти нову яскраву антагоністку, в таких ролях зазвичай набагато більша палітра фарб, які можна використати.
У кожній професії є свої задачі і виклики на час війни. Що можна вважати викликом у професії артиста? Що можна вважати місією українського актора?
Задача актора у виставі чи у кіно, зіграти так, щоб глядач пішов вже ІНШИМ, після перегляду. Зачепити струни душі, викликати бажання до самоаналізу у власному житті, підштовхнути переосмислити щось важливе або надихнути на щось прекрасне. Під час війни, це стає ще більш відповідальною місією.
Наш глядач - це українці, які зараз дуже вразливі, часто ментально розчавлені, загублені та із розбитими серцями.
Робота з такими людьми, має проходити ще тонкіше, обережніше і в чомусь активніше, бо змусити сміятися тих, хто в смутку, завжди складніше і, звісно, що це набагато більш енергозатратно для самого актора.
Як ви думаєте, чи ті актори з РФ, які знімалися тут до війни, а потім підтримали терориста Путіна, насправді вірять в наративи, що поширює росТБ? Чи просто грають свої ролі? Той самий Батирєв, який багато бував в Україні і точно бачив, що нема ніяких нацистів... Що б ви йому сказали, якби побачили його особисто?
Ті з них, що часто знімались тут, звісно ж не вірять. І це найстрашніше. На московських акторів робили ставки наші продюсери, їм платили гонорари, часом у 5 разів більше, за наші. Їх райдери були набагато ширшими і канали погоджувались на усі умови. Батирєва це стосується в першу чергу - він знімався тут безвилазно більше пʼяти років. І звісно, що коли почалось повномасштабне вторгнення, він був першим, до кого я звернулась, щоб попросити розголосу.
Тоді ми всі були наївні, що там просто "не в курсі", який жах відбувається. Він мені не відповів. А через пару днів виклав пост із георгіївською стрічкою.
Думаю, що якби ми побачились, він би виправдовувався, що переживав за сина, що боявся його втратити і тому повів себе саме так. Він зробив свій вибір, який мені важко зрозуміти.
Знаю тільки, що я ніколи не встану у один кадр ані з ним, ані з Байрак.
Публічність під час війни і соцмережі: що би Катерина Тишкевич ніколи не опублікувала в соціальній мережі?
Цікаве питання…Я сильно проти інфоциганства та будь-якого продажу повітря. Зараз соцмережі переповнені цим. Справжні спеціалісти часто страждають синдромом самозванця, в той час як аматори, вже кличуть себе професіоналами і продають курси. Мабуть, грошової медитації, ви у мене на сторінці не побачите ніколи.
Чи думали ви колись, змінити професію?
Так, думала. Але потім зрозуміла, що просто хочу опановувати другу. Психологія дуже дотична до моєї основної професії і якщо отримати освіту, вона допоможе у акторстві також.
Звісно, зараз це звучить попсово - "хочу бути психологом", але справа у тому, що реально крутих профі із когнітивно-поведінкової терапії - дуже мало. А нам ой як потрібні такі фахівці. Цей напрямок вирішує багато проблем, з якими вже стикнулись, і буде стикатися суспільство після закінчення війни.
Що вас розслабляє і знімає стрес після чергової жахливої ночі, влаштованою РФ? Книга? Фільм? Смачна їжа?
Книжки після таких ночей читаються важко. А от заліпнути в серіал, разом із Валіком (Валентин Томусяк - чоловік актриси - авт.) та піцою, то дуже допомагає відключитися від нашого сьогодення. Але, надовго втікати не варто. Якісно проживати життя у цій реальності, буває важко, але ми мусимо.