Ви дізнаєтеся:
Щоосені в японських садах і парках можна побачити незвичну картину: стовбури сосен на висоті приблизно одного метра обв'язують товстими солом'яними поясами.
Главред з'ясував, навіщо японські садівники використовують солом'яні пояси, чому цей метод не завжди допомагає боротися зі шкідниками та яку альтернативу застосовують для захисту плодових дерев.
Про незвичайну садівничу традицію розповіло угорське видання Kertészkedj.hu. За інформацією авторки матеріалу Ільдіко Сз. Гуляш, солом'яні пояси також називають варамакі. Їх традиційно встановлюють наприкінці жовтня або на початку листопада.
Ця традиція має назву комомакі й існує ще з періоду Едо (1603–1867 років). Її мета - зібрати гусениць, які спускаються з дерев у пошуках місця для зимівлі.
Солом'яні пояси створюють як пастки для гусениць молі Dendrolimus spectabilis. Навесні та на початку літа вони живляться сосновою хвоєю, а восени спускаються зі стовбурів і шукають місце, де можна пережити холодний сезон.
Солома приваблює комах сухим і теплим укриттям. Гусениці ховаються між її стеблами, тому садівникам простіше зібрати їх в одному місці.
Пояси залишають на деревах до березня. Потім солому знімають і традиційно спалюють разом із комахами, які в ній перезимували. Попіл після цього повертають у ґрунт як добриво.
За переказами, цей спосіб боротьби зі шкідниками придумали японські садівники ще в період Едо. Відтоді він став частиною осіннього догляду за соснами в традиційних садах і замкових парках.
Попри давню традицію, дослідження показали, що комомакі не завжди працює так, як очікували садівники.
Одне з найвідоміших досліджень провели науковиця Ніїхо Тікако та її колеги на території замку Хімедзі. Протягом п'яти років вони вивчали комах, які потрапляли в солом'яні пояси на соснах.
У 2005 році, коли зафіксували найбільшу кількість комах, у соломі знайшли 1577 особин. Однак цільових гусениць було лише шість - приблизно 0,3% від загальної кількості.
Натомість 37% комах становили павуки, 31% - клопи-хижаки, а 12% - таргани. За всі п'ять років дослідження в соломі виявили більше корисних хижаків, ніж шкідників.
Павуки та хижі клопи полюють на інших комах, зокрема на тих, що пошкоджують дерева. Тому знищення всіх мешканців солом'яних поясів може позбавити сад природних помічників у боротьбі зі шкідниками.
Через це деякі японські сади відмовилися від використання комомакі. Зокрема, такі пояси більше не застосовують в Імператорських палацових садах у Токіо та Національному саду Гьоен у Кіото. Водночас у дев'яти традиційних садах Токіо їх досі встановлюють - передусім як частину зимового пейзажу.
Подібний принцип використовують і в садах для захисту яблунь. Замість соломи на стовбури прикріплюють пояси з гофрованого картону.
Коли гусениці яблуневої плодожерки залишають плоди, вони шукають місце для заляльковування та зимівлі. Замість тріщин кори деякі з них обирають проміжки між шарами гофрованого паперу.
Такий пояс можна використовувати для збору гусениць і спостереження за кількістю шкідників у саду. Однак важливо регулярно знімати його та знищувати комах, які там сховалися.
Фахівці програми захисту рослин Каліфорнійського університету застерігають, що картонні пояси вловлюють лише частину гусениць. Багато з них знаходять інші місця для зимівлі. Якщо залишити пастку на дереві, вона може стати додатковим укриттям для шкідників.
Тому такий метод не рекомендують вважати повноцінним способом захисту домашнього саду. Його доцільніше використовувати для моніторингу: регулярно знімати пояси, перевіряти кількість гусениць і не залишати їх на стовбурах.
Ефективність солом'яних і паперових поясів залежить від особливостей кори. Найкраще вони працюють на деревах із гладким стовбуром, де комахам складніше знайти природні укриття.
На деревах із потрісканою або лускатою корою гусениці можуть сховатися ще до того, як дістануться пастки. Тому такий спосіб не гарантує захисту від шкідників.
Японська традиція комомакі демонструє, як садівники намагалися використовувати природні особливості поведінки комах для догляду за деревами. Однак дослідження показують: перш ніж застосовувати подібні пастки, важливо враховувати не лише шкідників, а й корисних комах, які можуть у них потрапити.
Читайте також: