Про що йдеться у матеріалі:
Восени повністю згрібати листя з усієї території не обов’язково. Такий підхід може порушувати природні процеси в ґрунті, впливати на зимівлю комах і створювати додаткове навантаження на довкілля. Натомість спосіб догляду варто обирати залежно від того, де саме накопичилася органіка. Доктор філософії з екології, магістр права та науковець у сфері поводження з небезпечними відходами Назарій Негода у відео на власному YouTube-каналі радить не застосовувати однакові правила для дерев, газонів, доріг та асфальтованих поверхонь. Чим відрізняється догляд за листям у різних місцях і де його справді потрібно прибирати - з’ясовував Главред.
Ділянки під деревами та кущами можуть виконувати іншу функцію, ніж відкритий газон. За словами фахівця, там природний покрив краще максимально зберігати, водночас не допускаючи його безпосереднього контакту зі стовбуром.
"Тому я б робив у дворах і парках постійні ділянки під деревами та кущами, де листя можна залишати цілим і якомога менше турбувати. Листя розподіляємо по поверхні, залишаючи вільний проміжок біля основи стовбура", - зазначає Назарій Негода.
Такий підхід не означає, що будь-яку кількість матеріалу потрібно залишати на всіх поверхнях. Для газонів фахівець рекомендує іншу тактику, оскільки надмірний покрив здатен погіршити стан трави.
"Невелику кількість листя можна подрібнити і розподілити так, щоб трава залишалася відкритою. А щільний надлишок краще забрати. І цей надлишок зовсім не обов’язково має їхати на смітник", - наголошує еколог.
Зібрану органіку необов’язково одразу вивозити на полігон. Один із варіантів - використати її для отримання матеріалу, який надалі можна повернути в ґрунт.
"Його можна компостувати або робити листовий перегній. Але тут теж важливий результат, а не саме слово компостування. Якщо органіку просто склали в купу і забули про неї, це ще не означає, що ми отримали якісний матеріал для ґрунту", - пояснює науковець.
Для правильного розкладання потрібні конкретні умови. Процес не є миттєвим, а листовий перегній може формуватися значно довше, ніж звичайна компостна маса.
"Компостування потребує вологи, повітря, відповідного співвідношення матеріалів і часу. Листовий перегній утворюється ще повільніше. Добре розкладений матеріал часто доводиться чекати близько двох років", - зазначає він.
Повільність природних процесів не означає, що від них потрібно відмовлятися. Навпаки, довгостроковий результат може бути важливішим за швидке очищення території.
"Особисто мене така тривалість не лякає. Оскільки екологічні рішення, як і будь-які інші рішення, взагалі не зобов’язані бути миттєвими. Вони мають працювати в довгу перспективу", - переконаний Назарій Негода.
Водночас не вся органіка підходить для перенесення під дерева або в домашній компост. Окремої уваги потребує матеріал із потенційними забруднювачами.
"Є, звичайно, матеріал, з яким потрібно поводитися окремо. Якщо листя сильно уражене шкідниками або змішане з дорожнім зметом, бездумно переносити його під дерева чи на город уже не варто. Домашній компост не завжди прогрівається достатньо для знищення шкідників", - попереджає експерт.
Осіннє прибирання змінює не лише зовнішній вигляд території. Листяний шар може бути місцем зимівлі різних організмів, тому його видалення здатне впливати на кількість комах, які переживають холодний сезон.
"Мішки з листям видно добре, але те, що ми винесли разом із ними, - ні. У 20 приватних дворах дослідники зробили доволі простий експеримент. Восени з частини ділянок листя прибрали, на інших - залишили", - розповідає науковець.
Навесні на цих ділянках порівнювали кількість комах, які вийшли після зимівлі. Результати показали різницю, однак фахівець застерігає від надто прямолінійного трактування цих цифр.
"Він дуже добре показує різницю між виконаною роботою і результатом цієї роботи. Двір можна прибрати за кілька годин. А от наслідок такого рішення іноді проявиться лише через кілька місяців", - зазначає Назарій Негода.
Водночас отримані показники не можна автоматично трактувати як точну кількість загиблих комах. Причини різниці можуть бути різними: зокрема, частину організмів могли винести разом із листям або вони могли по-іншому пережити зиму.
"Звісно, що ці 45% - це не універсальні числа. Так, пастки показали меншу кількість комах. Але це не дозволяє сказати, скільки з них загинуло, скільки ми винесли разом із листям, а скільки просто інакше пережило зиму", - наголошує еколог.
Після опадання листя починається природний цикл повернення органічної речовини в ґрунтову систему. У цьому процесі беруть участь безхребетні, гриби та бактерії, які поступово розкладають органіку.
"Коли листя падає, на землю повертається органічна речовина та частина поживних елементів, які залишилися після того, як дерево перемістило частину поживних елементів із листків до інших тканин", - пояснює він.
Далі органічний матеріал проходить кілька етапів розкладання, а поживні елементи знову стають частиною природного кругообігу. Тому постійне видалення покриву може мати наслідки, які не видно одразу після осіннього прибирання.
"Далі починається робота безхребетних, грибів і бактерій. Одні подрібнюють матеріал, інші розкладають складні сполуки. І поживні елементи повертаються в кругообіг", - зазначає науковець.
Повністю залишати листя на газоні також не варто. Надто товстий шар може перекривати доступ світла до трави та створювати умови, за яких газон починає відмирати.
"Товстий шар листя перекриває траві світло. В одному досліді товстий шар цілих листків, який утримували сіткою всю зиму, призвів до відмирання трави. А значна кількість подрібненого листя також її пошкоджувала", - попереджає Назарій Негода.
Тому універсальної схеми для всіх ділянок немає. Під деревами природний покрив може бути корисним, тоді як на газоні його надлишок доведеться прибрати.
"Отже, залишити все там, де воно впало, - це теж приклад поганого догляду. І тут стає зрозуміло, чому я взагалі не люблю універсальні поради щодо листя і загалом будь-чого. Простих ефективних рішень взагалі ніколи не існує", - зазначає фахівець.
Інша ситуація виникає на асфальті, дорогах, тротуарах та біля зливоприймачів. Там опале листя контактує з поверхневим стоком, який може переносити розчинені речовини у водовідвідну систему.
"Один і той самий матеріал під деревом, на газоні та на асфальті виконує різну функцію. Під деревами листя може бути частиною ґрунтової системи і місцем зимівлі. На газоні його надлишок може нашкодити траві", - пояснює фахівець.
На непроникних поверхнях вода не вбирається в ґрунт, а стікає до каналізації. Разом із нею можуть переміщуватися поживні речовини, які за певних умов впливають на стан водойм.
"А на асфальті починається вже взагалі зовсім інша історія. Дощ вимиває з листя розчинні речовини. На ґрунті вони можуть залишатися в місцевому кругообігу", - зазначає еколог.
Саме тому очищення доріг і тротуарів має інше значення, ніж видалення природного покриву з-під дерев. Особливо це стосується територій поруч із системами водовідведення.
"Саме тому листя з доріг, тротуарів і ділянок біля зливоприймачів я прибирав", - наголошує Назарій Негода.
Неправильне прибирання може лише перемістити проблему з однієї території на іншу. Якщо органіку з асфальту або дороги змести безпосередньо до зливової решітки, забруднювальні речовини можуть потрапити у водну систему.
Дивіться відео про те, чому не можна змітати листя у зливову каналізацію:
"Дослідження показували, що регулярне очищення вулиць може зменшувати надходження фосфору зі стоком. У досліді саме збирання куп без очищення вулиці не дало статистично значущого зменшення надходження фосфору зі стоком. Тож змести все безпосередньо до зливової решітки - це майже ідеальна демонстрація того, як можна прибрати проблему з очей і одночасно допомогти їй потрапити туди, де вона стане серйознішою", - підсумував він.
Читайте також:
Назарій Негода - український науковець та автор науково-популярного проєкту «Птиця шо?», який спеціалізується передусім на темах екології, довкілля, поводження з відходами, сталого розвитку та розвитку українських громад. У представленні проєкту він зазначає, що має ступінь доктора філософії (PhD) з екології, магістерський ступінь з права (LLM), є науковцем у сфері поводження з небезпечними відходами та експертом із регіонального розвитку і децентралізації. Також Негода є засновником ГО «Академія інтегрованого розвитку громад».
Науковий ступінь Негоди підтверджується даними українського реєстру дисертацій. У листопаді 2025 року він захистив дисертацію за спеціальністю 101 «Екологія» на тему «Управління медичними відходами з використанням мобільних плазмових технологій» у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Дослідження присвячене технологіям знешкодження небезпечних медичних відходів та їхньому вилученню із загального потоку муніципальних відходів.
«Птиця шо?» - авторський український науково-популярний YouTube-проєкт Назара Негоди. У описі каналу автор визначає його як майданчик для людей, які не бояться ставити складні запитання та шукати на них відповіді. Для підготовки матеріалів він залучає українських науковців, експертів, політиків та фахівців із різних галузей.