У Європарламенті було ухвалено резолюцію з жорсткими тезами щодо Росії. Структури ЄС демонструють більш різкий підхід щодо Москви, тоді як європейські країни по-різному можуть ставитися і до Північному потоку-2, і до ситуації на Донбас. Євросоюз не є суб'єктом нормандського формату, тоді як позиція тієї ж Німеччини може йти врозріз з інтересами України, наприклад, з енергетичних питань. Про це заявив український журналіст Олександр Мартиненко.
У ефірі телеканалу Україна 24 він розповів про те, що позиція інститутів влади Євросоюзу не обов'язково відображає точку зору європейських держав, у яких можуть бути різні погляди на певні питання. Німеччина і Франція зазвичай не налаштовані настільки рішуче щодо Росії.
"Позиція європейських брюссельських структур, як правило, жорсткіше, ніж позиція Німеччини і Франції. З одного боку, це добре, а з іншого - ми бачимо дисбаланс між позиціями окремих країн і відносно перемовин щодо Донбасу, і щодо "Північного потоку-2". Єврокомісія може виступати із заявами, але виникає питання, що тоді з позицією Німеччини", - зазначив Мартиненко.Читати такожПлан бойовиків "ЛДНР" замість "формули Штайнмаєра": у Кравчука заявили про ультиматум РФ щодо Донбасу
За його словами, Євросоюзу, як суб'єкта перемовного процесу щодо Донбасу, не існує. У нормандському форматі представлені Німеччина і Франція у якості самостійних держав, які зацікавлені у вирішенні російсько-українського конфлікту на Донбасі. Позиція того ж Берліна може разюче відрізнятися від української щодо енергетичної безпеки. Тому навряд чи можна трактувати резолюцію Європарламенту як документ, який має значний вплив на події.
"Нормандський формат було створено цими країнами-учасниками. Це просто формат для вирішення конфлікту, який було створено на полях двома країнами, які є найбільш зацікавленими у тому, щоб конфлікт було вирішено. Але (Німеччина і Франція) в ньому не як представники ЄС. ЄС як суб'єкта на перемовинах не існує. Безумовно, це важлива позиція Єврокомісії, Європарламенту, тому що вона більш консолідована. Але мене хвилює те, що позиція Німеччини може відрізнятися в деяких питаннях, причому важливих, наприклад, щодо енергетичної безпеки. Як фактор, ми цю позицію (ухвалення резолюції) повинні сприймати і враховувати, але розуміти, що вони далеко не все вирішують", - підкреслив Олександр Мартиненко.
Європейський парламент 16 вересня проголосував за резолюцію, в рамках якої затвердив доповідь про відносини Євросоюзу і Росії. На підтримку документа виступили 494 депутати.
У тексті резолюції ЄП закликає Європу дотримуватися жорсткої позиції щодо Росії і не вести з нею бізнес на оптимальному рівні допоки, доки не буде відновлена територіальна цілісність України, Молдови та Грузії.
Парламент закликає Європу бути готовою до заклику відключити Росію від SWIFT і відмовитися від російських газу і нафти у тому випадку, якщо Москва продовжить демонструвати агресивну поведінку.
У Європарламенті також заявляють про можливість невизнання виборів до Держдуми Росії у тому випадку, якщо вони будуть сфальсифіковані.
При цьому в ЄП пропонують розширити санкції щодо Росії і не допустити запуску газопроводу Північний потік-2, який розглядається у якості загрози безпеці Європи.