Забудьте про "дешеву ціну": що не так із цією фразою та як говорити правильно

Словосполучення "дешева ціна" часто звучить у повсякденному мовленні, але насправді є помилкою.

Ви дізнаєтесь:

• Чому не можна казати "дешева ціна"
• Як правильно говорити українською про вартість

В українській мові є словосполучення, які ми звикли вживати щодня, але насправді вони є мовною помилкою. Одне з найпоширеніших - "дешева ціна".

Главред розповість, чому звичне словосполучення "дешева ціна" не варто вживати і які варіанти є правильними.

Чому це словосполучення некоректне

В українській мові фраза "дешева ціна" вважається плеоназмом - зайвим повторенням змісту. Прикметник "дешевий" уже містить у собі значення, пов’язане з вартістю. Він означає "той, що мало коштує", "недорогий", а також у переносному значенні - "нічого не вартий". Тому додавати до нього слово "ціна" немає потреби.

Як говорити правильно

Коли потрібно описати саме рівень вартості, українська мова пропонує інші прикметники:

• низька ціна,
• висока ціна,
• помірна ціна,
• завищена ціна,
• знижена ціна.

Водночас словосполучення "велика ціна" чи "маленька ціна" не є вдалими, адже вони не передають точного значення й не відповідають усталеній практиці.

Цікаво, що вислів "дорога ціна" все ж існує в українській мові, але використовується лише у сталому виразі "дорогою ціною". Його вживають у переносному значенні - коли йдеться про значні зусилля або втрати, яких щось коштувало. Наприклад: "Перемога далася дорогою ціною".

Читайте також:

• Як сказати українською "препятствовать": багато хто говорить неправильно
• Як сказати "как мертвому припарка" українською: більшість навіть не здогадується
• Як сказати українською "притязательный": більшість помиляється