Від нового засідання РНБО, скликаного президентом Володимиром Зеленським, очікували чергових сенсацій у дусі двох попередніх засідань. На одному з них ввели санкції проти найближчого соратника глави проросійського лобі в Україні Віктора Медведчука Тараса Козака і припинили мовлення трьох його телеканалів, які в Україні зазвичай називають «каналами Медведчука». На іншому - ввели персональні санкції проти самого Медведчука, його дружини і найближчого оточення лідера партії ОПЗЖ і кума російського президента Володимира Путіна.
Від третього засідання очікували чогось аналогічного - тим більше, що сталося воно вже після кризи, що почалася в Україні після оголошення вироку активісту одеського Євромайдану Сергію Стерненку. Стерненка на цьому процесі, який тягнувся з 2015 року, але чомусь пожвавився саме зараз, звинувачували у викраденні місцевого депутата, функціонера Радикальної проросійської партії «Родіна».
Читати такожЯк Зеленському виграти війну проти Порошенка і МедведчукаБагато представників патріотичних сил - а серед них і ряд депутатів Партії Зеленського "Слуга народу" - визнали рішення суду, який засудив Стерненка до семи років ув'язнення за фактично недоведеними звинуваченнями, таким, що є політично мотивованим.
І в цій ситуації здавалося, що президент, який так і не висловився щодо справи Стерненка – в той час як сам активіст звинувачує особисто Зеленського в інспіруванні вироку – продемонструє свою готовність і далі протистояти проросійським силам і цим хоч трохи заспокоїть гнів патріотів.
Але засідання РНБО завершилося швидше символічним рішенням про введення санкцій проти десяти українських військових, які зрадили Батьківщині ще в 2014 році, живуть в Росії і навряд чи цікавляться тим, що про них думають українська влада і суспільство – свій вибір вони зробили.
Санкції були приурочені до сьомої річниці окупації Криму, але все одно залишилося питання - чи для цього Зеленський скликав нове засідання Ради нацбезпеки? Чи не збиралися приймати інші, куди більш резонансні рішення (подейкували, наприклад, про санкції проти підприємств олігарха Дмитра Фірташа) – але вирішили почекати?
Читати такожЧому санкції проти Медведчука можуть Зеленському вилізти бокомПрезидент перебуває в конфронтації з проросійською частиною свого ж власного недавнього електорату – ці люди не приховують свого негативного ставлення до закриття «каналів Медведчука». І одночасно почалася конфронтація з тими, хто президентські санкції проти Медведчука підтримав – з патріотичною частиною суспільства, представники якої відрізняються не тільки обуреними постами в соціальних мережах, а й вуличною активністю. Власне, це і є ті самі люди, які виходять на українські Майдани.
Навіщо знадобилося Зеленському таке тотальне протистояння, сказати важко. Але можливо, що ні глава держави, ні його оточення просто не можуть прорахувати наслідки власних рішень або дій інших структур влади. Інакше санкції проти Медведчука навряд чи збіглися б з вироком Стерненку, а нові прихильники Зеленського не перетворилися б відразу в його непримиренних опонентів.
Віталій Портников, журналіст, для Отак