На мою думку, Україна, як незалежна держава, з'явилася в світі не в результаті успішної внутрішньополітичної боротьби за свою незалежність, а в результаті боротьби колективного Заходу з Радянським Союзом. Ця історична причина стала родовою травмою, яка на десятиліття визначила спосіб розвитку України.
З 1991 року зовнішньополітичні фактори завжди відігравали важливішу роль, ніж внутрішньополітичні причини. У своїй внутрішній і зовнішній політиці Україна постійно озиралася, як на Росію, так і на Захід. І як тільки одна зі сторін надавала підвищену увагу Україні, як тут же, інша сторона завдавала удару у відповідь.
Більш того, останні 10 років український фактор стає важливим явищем внутрішньополітичної боротьби, як США, так і Росії.
Саме від планів і поведінки Москви і Вашингтона, більшою мірою, залежав розвиток або деградація України. А так як, ні та, ні інша сторона не хоче випустити України зі своєї орбіти, наша країна топчеться на місці вже цілих 30 років, пропускаючи вперед інші щасливіші країни.
В результаті Україна серед колишніх країн СНД виявилася єдиною країною, яка так і не зуміла провести радикальні соціально-економічні та політичні реформи, відновити свій добробут і відірватися від свого радянського минулого. Більше того, за рівнем державної слабкості та корумпованості Україна міцно увійшла до групи найнещасніших країн світу. І чим гострішою стає боротьба Заходу і Росії за Україну, тим гірше стає Україні.Читайте такожЯк упороті техасці піднесли Україні хороший урок
У цій боротьбі Кремль, використовуючи свої величезні ресурси і складну внутрішньополітичну ситуацію України, частіше вигравав, ніж Захід. В результаті, до 2020 року, Захід не має в Україні потужної політичної сили і корпусу професіоналів в держуправлінні, які могли б вирішити фундаментальні проблеми - проведення радикальних реформ, боротьба з корупцією і деокупація захоплених Росією територій.
"Соросята", як і за часів Ющенка, показали свою повну непридатність і корумпованість. Тому Захід постійно змушений йти на компроміси з Москвою. Тим більше, що на самому Заході немає єдиної думки і сили волі, щоб допомагати Україні. Чим і користується Росія.
Останні 20 років Кремль активно займався форматуванням України як своєї геополітичної провінції. Кремль ніколи не приховував, що Україна історично повинна бути в зоні інтересів Росії. А Захід не надто чинив опір цим планам.
І для того щоб завжди контролювати Україну Кремль активно підбирав зручних для себе політиків і олігархів. Кремль практично 30 років намагається зберегти монополію на вибір України президента або прем'єр-міністра. Будь-який прем'єр-міністр, який намагається відстоювати національні інтереси України, тут же піддається Кремлем жорсткій обструкції. Спроба Заходу провести в 2004 році свого проамериканського президента Ющенка, з яким було пов'язано стільки українських надій, закінчилася повним провалом. Кремль через олігархів і "п'яту колону" швидко знайшов до нього ключі і змусив його поставити прем'єр-міністром відверто проросійського Януковича.
Український олігархат, як головний провідник зовнішнього впливу, виріс у могутню економічну і політичну силу, не завдяки радикальним економічним реформам, а завдяки інтенсивній співпраці з Кремлем і жахливій корупції. Саме корупція є одним з головних ефективних механізмів впливу путінської Росії на Україну. Ось чому Кремль так сильно "штурмує" пухку, малоефективну, але реально існуючу, антикорупційну структуру України.
Кремль доводить українцям, що боротьба з корупцією є найкращим прикладом втручання Заходу у внутрішні справи України. Так сам, як російська пропаганда доводить своїм громадянам, що антикорупційна діяльність Навального інспірована Заходом і суперечить інтересам Росії.
Але, правда і те, що наші президенти і олігархи навчилися використовувати антикорупційні органи в боротьбі зі своїми економічними конкурентами або політичними противниками. Точно так, як колишній президент-олігарх Порошенко показав всьому світу приклад, як під виглядом банківської реформи, на якій наполягав Захід, стати мільярдером у злиденній країні.
Читайте такожЧому Україні потрібен капелюх на ялинціІ вихід не в тому, щоб нескінченно чекати падіння жорстокого Путіна в Росії або сподіватися на милість і прихильність нового президента США Байдена, який стане горою за Україну. Ніхто, крім самих українців не позбавить нас жорсткого пресингу Росії і цинічної байдужості Заходу.
Тому консолідація націонал-патріотичних сил України, але без участі олігархів, корупціонерів або збанкрутілих політиків - єдиний шлях до виживання країни і перетворення її на процвітаючий суб'єкт нового справедливого світового порядку.