Головне досягнення влади за 2020 рік полягає в тому, що Зеленський, не дивлячись ні на що, залишається президентом України. Адже багато хто говорив, що він не втримається на цій посаді й року. Безумовним успіхом є і те, що Зеленський залишається політиком, до якого зберігається найвищий рівень довіри суспільства – хоч він знизився, але все одно залишається найвищим, у порівнянні з довірою до інших українських політиків.
Якби в Україні відбулися дострокові президентські вибори, за нього знову б проголосувала більшість громадян.
Ще один успіх полягає в тому, що так чи інакше Зеленський зберігає контроль над Верховною Радою, нехай він за рік і значно зменшився. Відповідно, він зберігає контроль і над Кабінетом Міністрів. Вплив, який має Зеленський, навіть можна порівняти із впливом, який був за часів Януковича на всю внутрішню політику.
Поразки і провали влади полягають у відсутності будь-яких стратегічних планів у вищого керівництва щодо того, що робити з країною, як реформувати систему влади, як підвищувати соціальні стандарти і т.д. В цій сфері – величезна діра, але в ній влада на чолі з Зеленським взагалі нічого не розуміє і не уявляє, що робити. Через це маємо абсолютно стихійні процеси, коли влада реагує на загрози і виклики вже по факту.
У неї немає ні стратегії, ні змоги щось передбачати наперед, ні здатності підготуватися протидіяти. Вона реагує на будь-який виклик, як одноклітинний організм: його штрикнули чимсь гострим – він у відповідь ховає одну зі своїх ніжок.
Як наслідок, ми маємо масу проблем у бюджетній політиці, в економіці загалом, у соціальній політиці. Зокрема, не виконуються соціальні обіцянки президента про зниження тарифів на газ удвічі, що було записано в його передвиборчій програмі і лунало з його вуст. Величезна поразка Зеленського полягає в тому, що жодна його соціальна обіцянка не була виконана: ні щодо зниження тарифів на газ, ні щодо боротьби з корупцією, ні жодна інша… Всі старі «больові точки» в країні залишилися.
Іншим провалом влади став величезний програш у великих містах на місцевих виборах. Це – поразка Зеленського, тому що жоден представник його політичної сили не зміг очолити жоден обласний центр.
Ще один великий цьогорічний провал – поступова втрата центром контролю над регіонами, що яскраво проявилося в історії зі спробами запровадити карантин. Все те, що йде з центру, на місцях не сприймається, бо не має ознак стратегічності й обґрунтованості. З Києва надходять якісь вказівки, які радше виглядають як побажання, а не управлінські рішення. Таким чином, влада поступово втрачає свій вплив на регіони, а це є величезним провалом у внутрішній політиці.
Головні виклики для влади у 2021 році створять негаразди в економіці, зокрема, величезна дірка в бюджеті, яка на сьогодні становить близько 300 мільярдів гривень. Проблеми почнуться навесні, якщо влада не вирішить проблему дефіциту бюджету. А, як бачимо, МВФ не горить бажанням допомагати Україні латати цю дірку. Біда в тому, що ця дірка стосується незахищених статей бюджету, і навесні неминуче почнуться проблеми із виплатами пенсій, зарплат бюджетникам і т. д.
Владі доведеться якось вирішити проблему з наповненням бюджету. Якщо цього не станеться, почнуться соціальні проблеми, які зрештою швидко призведуть до соціального вибуху. Якщо економічна і соціальна напруга в суспільстві буде суттєвою, це цілком може призвести до переформатування Верховної Ради. Це стане свого роду клапаном виходу пари суспільства.
Але в результаті дострокових парламентських виборів Зеленський втратить свій вплив і на Раду, і на Кабмін, після чого отримає справжню парламентсько-президентську республіку. За таких умов президенту буде значно важче утримуватися далі на своїй посаді і впливати на процеси в країні.
Незважаючи на те, що Зеленський не має політичного досвіду, Порошенка і Медведчука сприймає як своїх особистих ворогів: він відчуває, що з ними в одній країні він політично не виживе.
Ці два персонажі щосили намагаються домогтися реваншу і повернутися до влади. Нехай Порошенко проєвропейський, а Медведчук – проросійський, працюють вони достатньо злагоджено: координують свою діяльність і намагаються розхитувати країну. Це – величезний виклик для Зеленського, і поки що не помітно, що він здатен протидіяти цьому.
Для реваншистів, зокрема, для Медведчука, не стоїть мета – прибрати Зеленського. Тому що Володимир Олександрович і Медведчука, і Росію абсолютно влаштовує. Слабкий президент України вигідний їм, бо, залишаючись на посаді, ні на що не впливає, як англійська королева. За таких обставин все вирішується Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, який формує та сама Верховна Рада, а всі процеси будуть відбуватися повз президента.
Порошенко до влади навряд чи зуміє повернутися. Втім, Петру Олексійовичу Зеленський заважає на емоційному рівні.
Таким чином, Зеленський наступного року може втратити будь-який вплив на події в країні, хоча усунути його з посади буде практично неможливо.
Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду