Існують певні правила гри, правда, дуже формалізовані, як і всі в нашій країні. Але вони існують, щоб відрізняти мавпу від людини. Одне з них – Конституційний суд - незалежна гілка влади. А ще його рішення обов'язкові до прийняття.
Їх не можна публічно називати "нікчемними". Тому що наступний крок – це «нікчемні» закони Верховної Ради і «нікчемні» укази президента України.
Конфлікт інтересів у випадку з рішенням КС про скасування права НАЗК перевіряти декларації, абсолютно зрозумілий. Це не боротьба з корупціонерами. Хоча б тому що немає у нас в країні корупціонерів. Хто у нас тут корупціонер? Свинарчук брав? Ні, не брав. Коболєв краде? Ні, не краде. Порошенко? Насиров? Продан? Всі кришталево чисті люди. Чистота 11 за десятибальною шкалою. Ні, є у нас таки один офіційно визнаний корупціонер. Але він очолює НАБУ.
Читати такожЗеленський на очах перетворюється на узурпатораНаціональне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) - це контора з оквитковування підпільних мільйонерів. Зі своїми тарифами і з ланцюжком причетних. Відмінна така годівниця. Таке собі ПДВ на злодійство злодіїв. Але ж і це не головна функція НАЗК.
Оквитковування - це приємне доповнення. Як повії до сауни. Але все ж НАЗК створювалося не для цього. Воно, як і НАБУ, і САП, і антикорсуд – замкнутий силовий ланцюжок з тотального контролю за всією політичною елітою в країні. Це елемент силового прикриття колоніальної адміністрації. Це гарантія того, що будь-яка нова влада не змістить зі своїх постів умовних Коболєва і Смілянського. Що будь-яка нова влада не злізе з кабальних кредитів МВФ. Не відіграє земельний дерибан. Не прикриє лавочку з наглядовими радами. І взагалі, не буде смикатися, рипатися і бикувати. Ось саме для цього і створювалося НАЗК.
А персонально Зеленський до цього конфлікту створював ілюзію випадково обраного, але все ж народного президента. Людини, у якої нехай нічого і не виходить в силу різних причин, і перша серед яких – слабохарактерність, але все ж людини з думками про народ.
Читати такожЯк Зеленський поламав плани опозиціїАле ні. Ілюзія виявилася занадто завищеною. Зеленський - це не про Україну, як про суб'єкта міжнародного права. Він не слуга народу, він - слуга ТНК. Такий собі капо в концентраційному таборі "Україна", тільки з добрим обличчям. Голова місцевої колоніальної адміністрації.
Прямо скажемо, не з Зеленського це все почалося. Не він запустив сюди весь цей міжнародний непотріб - абромавичусів, супрун, яресьок. Але саме за Зеленського зовнішня окупація країни остаточно інституалізувалася. Україна стала протекторатом Бечуаналендом (протекторат Великобританії в Південній Африці - ред.).
Так, і останнє. Обов'язково зверніть увагу, хто в Раді голосуватиме за відставку суддів КСУ. Це буде перепис компрадорів, майбутнє яких не пов'язане з нашою країною.