У 2021 році відносини України з Китаєм майже не зміняться. Бо китайці, на відміну від українців, міряють час десятиліттями, а не роками, як ми. І те, що вони затверджують на черговому з’їзді Компартії Китаю, залишається незмінним протягом щонайменше п’яти наступних років.
Звісно, Китай, і надалі втілюватиме свою глобальну програму «Один пояс - один шлях», але Україна фактично залишається за її межами. Хоча це для нас не добре і не погано, бо ми не входимо в поле китайських інтересів у Східній Європі.
У будь-якому випадку, китайська експансія, спочатку економічна, а потім – і політична, нічого гарного нам не принесе. Основні технології, які цікавили Китай в Україні, вони вже від нас вивезли. Єдина проблема, яку продовжить розв’язувати Пекін в Україні в наступному році, буде пов’язана з Мотор Січчю і саме від цього залежатиме поглиблення українсько-китайських відносин. Але тут треба буде дивитись на дії нашого Кабміну, бо, з точки зору національної безпеки, ми не можемо віддати Китаю таке високотехнологічне підприємство, від якого критично залежить українська військова промисловість.
Що ж стосується змін відносин України із суперником Китаю, США, то тут навпаки можна сподіватися на налагодження відносин. Очевидно, що Джо Байден поверне Україну в зону стратегічних інтересів США. А це означає, що США будуть більш уважними до питань національної безпеки України, тобто більший тиск на РФ, який в період президентства Дональда Трампа був менш відчутним для Кремля. Також відбуватиметься і посилення фінансової допомоги Україні, включаючи і військову допомогу.
Читайте такожЧого чекати Україні від Європи, США і Китаю в 2021 роціЩе однією перспективою на 2021 рік може стати наближення України до НАТО, оскільки другим стратегічним пріоритетом зовнішньої політики Байдена, як він сам заявляв, є відновлення євроатлантичної солідарності, яка була порушена непередбачуваною політикою Трампа. Безумовно, що завдання Байдена полягає у зміцненні Альянсу, оскільки його позиції були значно послаблені і внутрішніми протиріччями, і військово-політичною обстановкою, зокрема, у Чорноморському регіоні. І, очевидно, США повернуться саме сюди як до одного з пріоритетних напрямів. Для нас це означатиме збільшення воєнної присутності у вигляді кораблів у Чорному морі, розширення спільних навчань, щоб утримати РФ від її реваншистської політики.
Багато у зовнішній політиці США залежатиме і від консенсусу всередині країни між республіканцями і демократами, тональність якого задаватиме Конгрес США. Байден невипадково заговорив про прагнення «зшити» Америку, яка, починаючи з приходу до влади Трампа, розкололась на два табори. Та головним пріоритетом буде зовнішня політика, бо, окрім вирішення внутрішніх питань, йому ще треба повернути США на перші місця на основних зовнішніх напрямах, з яких Штати посунули впродовж останніх років.
Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Дипакадемії МЗС, політолог, спеціально для Главреду