Як правило, спусковим гачком масових виступів служить бажання людей жити ще краще. Той, хто виживає і бореться за шматок хліба насущного, не ходить на демонстрації. "Жебраки не бунтують".
Потрібно віддати належне Лукашенку, він зберіг у Білорусі соціальну державу. І, як би там не було, він, граючи на протиріччях сходу і заходу, зумів зберегти залишки соціалістичної економіки. Лукашенко міг би показувати руїни Львівського автобусного заводу, харківських підприємств і всього іншого, що є показати - щоб люди порівняли і розуміли свій вибір.
Тим не менш, економічний ресурс існування режиму Лукашенка, економічний базис підірваний. Росія вже не зможе настільки щедро інвестувати в економічну підтримку Білорусі, що не забуде позначитися і на рівні життя білорусів, а відносини Мінська і Москви надбають куди більш прагматичний характер.
Читати такожБілоруси доживають останні ситі дні, попереду крах економіки і злидніБілоруси ж в найближчій перспективі будуть жити гірше при будь-якому сценарії: просто в одному випадку падіння рівня життя відбудеться плавно, а в іншому - обвально.
У Білорусі ймовірність обвального сценарію нижче. У Лукашенка є підтримка Сходу: адже вибори в Білорусі визнали Сі Цзіньпін, Ердоган і Путін – з такими тилами Олександр Григорович відчуває себе більш ніж впевнено. Це стало дуже помітно в останні дні: якщо багатотисячні акції протесту стали для Лукашенка шоком, він, судячи з усього, не знав, що робити і не міг вибудувати комунікацію, то в останні дні він прийшов до тями, оговтався від нокауту і поки нікуди йти не збирається.
Проте, навіть якщо революція не відбудеться, ці протести стануть початком кінця епохи Лукашенка.
Білорусь більше не буде такою, якою вона була до 9 серпня – беззмінний правитель занадто сильно втомив суспільство.
Поки Республіку розривають Схід і Захід, в нинішніх умовах вона, швидше, вимушено рушить на зближення з Росією. Яка готуватиме трансферт влади - плавно і без масових потрясінь. Але вона буде шукати, роблячи ставку на більш прогнозовану і комфортну для себе кандидатуру.