Чому призначення Маркарової послом у США - погане рішення

Оксана Маркарова може стати послом України в США / УНІАН

Пропозиція про її призначення продиктована бажанням Маркарової покинути Україну і уникнути відповідальності за дії в період роботи міністром фінансів.

Екс-міністр фінансів Оксана Маркарова може стати новим послом України в США замість Володимира Єльченка.

У такі країни, як США, Великобританія, Німеччина і Франція бажано б призначати професійних дипломатів, які володіють усіма тонкощами переговорного процесу і для яких це не є якоюсь новою сферою. Тому її призначення - свідомо не найбільш вдале рішення.

Що його диктує? Перш за все, бажання самої Оксани Маркарової покинути Україну і отримати якусь «парасольку» від потенційно можливого кримінального переслідування за її попередню діяльність у Кабінеті Міністрів. Йдеться про піраміду ОВДП, яку вона підтримувала і ще низку речей – конфлікт інтересів щодо її чоловіка і таке інше. І, якщо вона стане послом у поважній країні, то, природно, ніхто її чіпати не буде.

І у нас так в країні прийнято, що "солодкі" посади, якщо не безпосередньо купуються, то певним чином лобіюються з використанням, якщо говорити делікатно, матеріальних стимулів. А фінанси у сім'ї Оксани Маркарової є.

Читати такожНовий транш МВФ: про що мовчить МаркароваЯк її призначення вплине на взаємини України і США? Чесно кажучи - ніяк. Тому що позиція посла в США, особливо останнім часом, є номінальною. У кращому випадку посол в Штатах виконує функцію листоноші або виконує функції приймаючої сторони – наприклад, якщо хтось із високих чиновників опиняється в США, то посол організовує прес-конференції, замовляє номер в готелі і ресторан - тобто він там чисто обслуговуючий персонал, а всі серйозні питання вирішуються з керівництвом Офісу президента і безпосередньо з президентом.

Тому я сумніваюся, що Маркарова в якості посла зможе налагодити взаємини з Міжнародним валютним фондом, як про це багато хто говорить. У США ніхто не звертає уваги на посла України, а всі відносини з МВФ знаходяться на рівні президента, Кабміну, голови Нацбанку і міністра фінансів. Це особливості зовнішнього управління, в якому ми, на жаль, опинилися.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду

Новини заразКонтакти