Навіщо океанам сіль та як зміна солоності може зробити полюси непридатними для життя

Солона вода океану запускає термогалінну циркуляцію та регулює теплообмін між екватором і полюсами та підтримує глобальну кліматичну систему.

Про що ви дізнаєтесь:

• Чому океанам потрібна сіль
• Що робить воду солоною
• Що буде, якщо в океанах не буде солі

Вода в океанах не просто солона – у ній є мільярди розчинених іонів, і це не випадковість. Саме ці іони – ключ до глобальної кліматичної системи. Солоність керує гігантським «океанічним конвеєром», котрий зігріває полюси та охолоджує екватор. Проте танення льодовиків через глобальне потепління загрожує розбавити цю солону воду, а це може призвести до зупинки кліматичного конвеєра. Наслідки для життя на планеті можуть бути катастрофічними. Главред розповість детальніше.

Що робить воду солоною

Сіль – це хімічна сполука, яка складається з позитивно та негативно заряджених частинок, що називаються іонами. Хоча в океані й немає кристалів кухонної солі, він насичений розчиненими іонами.

Іони потрапляють в океан завдяки ерозії гірських порід на суходолі. Дощова та річкова вода вимиває мінерали й несе їх до моря. Океан не може ставати солонішим нескінченно, адже існують природні механізми, які підтримують сталу концентрацію іонів протягом мільярдів років. Частина солей осідає на дні, частина – поглинається морськими організмами, а значна кількість абсорбується через гідротермальні джерела у земну кору.

Солона вода — двигун клімату

Справжня причина, чому океану потрібна солона вода, полягає в її здатності запускати глобальну термогалінну циркуляцію. Це життєво важливий процес для кліматичної системи Землі.

Солона вода завжди щільніша і важча за прісну. У полярних регіонах холодна температура змушує воду замерзати. Коли вода кристалізується в лід, вона витісняє солі й утворює під льодом холодну та солону рідину. Ця щільна вода опускається на дно океану й повільно рухається до екватора. Натомість тепліша, менш солона вода з екватора піднімається й рухається до полюсів, де охолоджується, занурюється і знову повторює цикл.

Такий постійний обмін регулює клімат Землі: він переносить тепло від екватора до полюсів і допомагає їх зігрівати, а також відводить холодну воду від полюсів, охолоджуючи екватор.

Загроза розбавлення: шлях до апокаліпсису

Глобальне потепління ставить під загрозу солоний баланс, адже порушується критичний процес занурення води. Танення полярних льодовикових шапок унаслідок підвищення температури призводить до надходження в океан великої кількості прісної води. Вона розбавляє морську воду на полюсах, знижуючи концентрацію іонів і, відповідно, її густину.

Відео про те, для чого океанам потрібна сіль, можна переглянути тут:

Якщо вода на полюсах стане недостатньо щільною, щоб опускатися на дно, термогалінна циркуляція може зупинитися повністю.

Наслідки такого колапсу були б катастрофічними:

• зникнення конвеєра припинить перенесення кисню та поживних речовин, що призведе до масового вимирання морського життя;
• полюси стануть набагато холоднішими, адже тепле повітря і вода більше не доходитимуть; екватор, навпаки, перегріватиметься, і обидві зони можуть стати непридатними для життя;
• накопичене тепло в екваторіальних водах стане паливом для формування потужних ураганів із руйнівною силою.

Концентрація іонів в океані — це не просто мінералогічна деталь, а ключовий запобіжник кліматичної системи Землі. Щоб уникнути апокаліптичного сценарію, потрібно уважно стежити за станом океану та стримувати глобальне потепління.

Вас може зацікавити:

• Розмір має значення: вчені назвали найбільшу істоту в світі
• "Танцюристи" океану: чи є краби в Україні та чому вони ходять боком
• Інерція проти людства: що буде, коли Земля перестане обертатися