26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС. Це трагедія планетарного масштабу, яка змінила історію України та всього світу. Проте, найбільший та найжорстокіший злочин совєтська система скоїла вже після вибуху.
До дня пам’яті жертв трагедії «Реальна історія» підготувала новий епізод, у якому глядачі проєкту першими побачать унікальні та невідомі раніше документи з архіву Міністерства внутрішніх справ, що засвідчують цей величезний злочин совєтів проти українців. Це шифр телеграми і оперативні звіти, за якими можна зрозуміти, як саме намагалися приховати правду.
Епізод, розроблений за сприяння МВС України, доступний для перегляду ексклюзивно на Київстар ТБ, а також на YouTube-каналі «Реальна історія» лише для спонсорів проєкту.
Журналіст та засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов став першим відвідувачем оновленого Національного музею «Чорнобиль», який днями відкриє свої двері після реконструкції. Там із заступником генерального директора Яніною Швачко вони послідовно розібрали, як насправді розгорталися події, як совєтська влада приховувала правду від українців і світу та чому це стало можливим. Зокрема, пані Яніна розповіла, як новий 4-тий енергоблок ЧАЕС запускали поспіхом до Дня Енергетиків. Очевидно, що із суттєвими недоліками та численними порушеннями.
Найперші свідчення, що Чорнобильська атомна електростанція має недоліки, почали з’являтися ще на етапі будівництва. Українське КДБ уважно слідкувало за спорудженням, адже атомна енергетика в СРСР була справою важливою і непублічною. Тож КДБісти фіксували в своїх звітах упущення: то гідроізоляція погана, то закладка бетону недостатньо щільна, то робочі розкрадають будівельні матеріали.
Першою публічно про можливість аварійної ситуації написала українська журналістка Любов Ковалевська.
«26 березня 1986 року в “Літературній Україні” виходить стаття Любові Ковелевської, головного редактора газети прип’ятських енергетиків, яка пише свою статтю “Неприватна справа”, повідомляючи про ті недоліки, які були зафіксовані при будівництві 5 та 6 енергоблоків», — розповіла Яніна Швачко.
У матеріалі Ковалевська наголосила: якщо недбальство триватиме, на ЧАЕС можлива аварійна ситуація. А вже за місяць стався вибух.
Попри необхідність термінової евакуації, влада СРСР намагалася всіляко приховати аварію та контролювати настрої громадян. Для цього в першу ж добу після катастрофи в Прип’ять відправили співробітників 7-го Управління МВС, яке займалося зовнішнім спостереженням. Простою мовою вони слідкували за тим, що говорять про аварію люди. Їхньою основною задачею було збирати інформацію, виявляти панікерів і провокаторів, які розповсюджують хибні чутки, «з подальшою передачею таких людей для затримання».
Усе, що вони чули від жителів Прип’яті, агенти передавали шифротелеграмами керівництву.
«Це надзвичайно цікаві матеріали з архіву Міністерства внутрішніх справ. Багато з цих томів було розсекречено відносно нещодавно. І насправді, на загал ці документи будуть показані вперше. Матеріали свідчать і показують те, як совєтська система намагалася приховати правду про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції», – наголосив Акім Галімов.
Про що саме йшлося в цих документах – дивіться в новому епізоді проєкту «Реальна історія».