Про що йдеться у матеріалі:
Зрізання грибів ножем не показало підтвердженої переваги перед збиранням без зрізання у багаторічних дослідженнях. Натомість на кількість майбутніх плодових тіл можуть впливати витоптування, пошкодження лісової підстилки, погодні умови та стан дерев. Про це розповів доктор філософії з екології, магістр права, науковець у сфері поводження з небезпечними відходами Назарій Негода у відео на YouTube.
Чи справді ніж допомагає зберегти грибницю та що насправді може впливати на майбутній урожай грибів - з'ясовував Главред.
Важливо розрізняти плодове тіло та основну підземну частину організму. Саме грибниця взаємодіє із субстратом і в окремих видів - із деревами.
"Його міцелій, або грибниця, складається з тонких гіф, які розростаються в субстраті. У лісовому ґрунті ця мережа може продовжуватися далеко за межами окремої ніжки. Тому наслідки збирання доводиться оцінювати за тим, як організм росте і плодоносить надалі", - наголошує науковець.
Одним із ключових аргументів у цій дискусії є тривалість спостережень. У Швейцарії дослідники порівнювали різні способи поводження з їстівними грибами на контрольних ділянках протягом тривалого періоду.
"На швейцарських дослідних ділянках їстівні гриби зрізали, збирали без зрізання або залишали. Обліки проводили щотижня упродовж десятиліть. У статті 2006 року автори повідомили, що зниження майбутнього плодоносіння та видового багатства через збирання не виявили", - розповідає Назарій Негода.
Окремо дослідники зіставляли саме два способи відділення плодового тіла. Отримані результати не дали статистично підтвердженої переваги одного з них.
"Статистично значущої різниці між зрізанням і збиранням без зрізання також не встановили. Для мене тут важлива саме тривалість перевірки. Порівняння одного вдалого сезону з одним невдалим залишило б занадто багато можливих пояснень", - зазначив експерт.
Науковець звертає увагу, що в досліді були контрольні ділянки та багаторічні обліки. Це дозволило перевірити, чи накопичується різниця між способами збору з часом.
"Тож можна було перевірити, чи накопичується різниця між способами. Підтвердженої переваги ножа в цих умовах не отримали", - зазначає Негода.
Водночас науковець звертає увагу на межі таких висновків. Окремі ефекти можуть бути надто невеликими, щоб їх зафіксував конкретний експеримент.
"Точність оцінок водночас залишає місце для ефектів, яких дослід міг не виявити. Спостереження за лисичками додають деталі, яку варто зберегти. У звіті Лісової служби США 2003 року зазначено, що дані за 13 років не показали пригнічення плодоносіння від збирання без зрізання", - пояснює Негода.
Водночас у наступній частині спостережень автори відзначили невелике зниження кількості та маси плодових тіл на ділянках зі зрізанням. Числової оцінки цього ефекту та його невизначеності в наведеному фрагменті автори не подали. Тому робити з цього загальну рекомендацію щодо способу збору некоректно.
Під час пошуку грибів людина може впливати на ділянку не лише самим збором. Кількість плодових тіл змінювалася і на майданчиках, де дослідники імітували звичайне пересування грибників.
"Під час збирання ми ходимо ділянкою, на якій ростуть гриби. У швейцарському досліді на іншому майданчику перевіряли ще й витоптування. На частині ділянок імітували звичайне пересування грибника. На інших працювали з настилів, уникаючи контакту із ґрунтом. За статистичною оцінкою, на витоптуваних ділянках плодових тіл було приблизно на 28% менше", - розповідає фахівець.
Таким чином, спосіб відділення плодового тіла може бути не єдиним фактором впливу. Навіть обережний збір може супроводжуватися механічним пошкодженням ділянки через постійне ходіння лісом.
Окрему увагу варто приділяти лісовій підстилці. Її активне розгрібання змінює середовище безпосередньо навколо грибів.
"Коли під час пошуку ще й розгрівають підстилку, суттєво змінюється саме середовище, у якому розвивається гриб. Це перевіряли на американському мацутаке. Порівнювали обережне збирання з різними способами розгрібання підстилки і верхнього шару ґрунту", - зазначає науковець.
Частину знятого матеріалу дослідники повертали, частину залишали прибраною. Результати показали різницю між такими варіантами втручання.
"В обережному варіанті збору негативного впливу на плодоносіння не виявили. Після одноразового розгрібання без повернення підстилки середня кількість і маса плодових тіл за наступні 9 років були нижчими, ніж у варіантах без розгрібання", - зазначає Назарій Негода.
За його словами, навіть повернення знятого матеріалу не дало результатів, які дозволили б повністю нівелювати наслідки втручання.
"У групі, де підстилку повернули, середня сумарна маса плодових тіл за період спостереження теж була нижчою, ніж у варіантах без розгрібання. Дослід охоплював один тип лісу і невелику кількість місць плодоносіння. Тому точні наслідки для іншого виду потрібно перевіряти в його умовах", - наголошує науковець.
Особисто фахівець радить залишати лісову підстилку на місці та обмежуватися втручанням, необхідним для обережного відділення плодового тіла.
Відсутність звичних шапинок на певній ділянці ще не означає, що під землею немає грибного організму. Це підтверджували дослідження, у яких ґрунт аналізували за допомогою ДНК-методів.
У сосновому лісі в Іспанії дослідники відібрали п'ять ділянок із різною багаторічною врожайністю білого гриба. Восени вони брали зразки ґрунту і за допомогою аналізу ДНК оцінювали кількість грибниці білого гриба. Ці результати порівнювали з урожаями на тих самих ділянках у попередні роки.
"Статистичний аналіз не підтвердив зв'язку між тим, скільки білих грибів виростало на поверхні, і тим, скільки їхньої грибниці виявили в ґрунті", - зазначає експерт.
На одній із дослідних ділянок ситуація була ще показовішою: плодових тіл там не знаходили, хоча сліди грибного організму в ґрунті зберігалися.
"На одній із ділянок під час багаторічних спостережень узагалі не знаходили плодових тіл білого гриба. Проте аналіз ґрунту виявив ДНК цього виду. Тобто грибниця могла бути присутня під землею, хоча звичних нам шапинок із ніжками дослідники не бачили", - пояснює Негода.
Саме тому відсутність знайдених білих грибів ще не дає підстав стверджувати, що їхньої грибниці на ділянці також немає.
Зменшення кількості знайдених грибів у конкретному сезоні саме по собі не дозволяє встановити причину. На результат можуть впливати погодні умови, стан дерев та зміни на самій ділянці.
"Часто можна почути фразу, що я роками ходжу на одне місце, раніше грибів було багато, а тепер майже їх немає. Проте я б спочатку зіставив, за яких умов отримані ці спостереження. Скільки було опадів? Чи в той самий момент сезону прийшли? Що сталося з деревами? Чи поменшало грибів на сусідніх ділянках, де їх ніхто не збирав? Ці відповіді допоможуть відокремити можливі причини", - радить фахівець.
Експеримент зі штучним обмеженням опадів також продемонстрував залежність плодоносіння від умов середовища. У шведському дослідженні на 25 лісових майданчиках частину ділянок накрили навісами, які протягом 45 літніх днів перехоплювали опади. Поруч залишили контрольні ділянки.
Восени на ділянках, де опадів було менше, зафіксували менше плодових тіл як у грибів, пов'язаних із деревами, так і в тих, що розкладають органічні рештки.
"У ґрунтових пробах, відібраних одразу після завершення цього втручання, статистично значущої зміни загальної оціненої грибної біомаси не виявили. Водночас склад грибного угрупування змінився", - зазначив Назарій Негода.
Науковець звертає увагу, що ґрунт у цьому дослідженні аналізували влітку, а плодові тіла обліковували восени. Тому за одним невдалим сезоном складно оцінити загальний стан грибів.
"Можливо, ми прийшли в невдалий момент, можливо, змінилися умови плодоносіння, а можливо, ділянка справді зазнала тривалих змін. Для кожного пояснення потрібні свої дані, а виключно ваш порожній кошик не підкаже, яке з них правильне", - пояснює фахівець.
Плодові тіла мають значення не лише як частина врожаю, який збирає людина. У них утворюються спори, що за сприятливих умов можуть започатковувати нові грибні організми.
"Плодові тіла важливі і для розмноження. У них утворюються спори, з яких за придатних умов можуть розвиватися нові грибні організми. У генетичній роботі, з якої я почав, досліджені булетові гриби утворювали великі клони, а лаковиці аметистові на сусідній ділянці належали до численних невеликих генетично різних особин", - розповідає науковець.
Дивіться відео про те, чи потрібно залишати гриби в лісі:
За його словами, залежність від відтворення через спори та розростання вже наявної грибниці може відрізнятися навіть у грибів одного лісу.
Дослідники також враховували можливість надходження спор із сусідніх територій або їхнього вивільнення між щотижневими зборами. Кожен із цих механізмів міг сприяти відтворенню грибів на ділянках.
Водночас залишається окреме питання, що відбувається, коли гриби інтенсивно збирають на великій території. У такому випадку значення може мати кількість плодових тіл, які встигають розсіяти спори, а також можливість появи з них нових особин.
"Універсальної частки на кшталт «залишайте третину» розглянуті роботи не обґрунтовують. Тому і я б не називав конкретного відсотка. Без даних про вид, навантаження і результат, якого ми намагаємося досягти", - наголошує Негода.
Для білих грибів і лисичок важливими залишаються не лише самі плодові тіла, а й дерева, з якими вони утворюють мікоризу. За такого взаємозв'язку гриб допомагає дереву отримувати воду та мінеральні речовини, а натомість отримує продукти фотосинтезу.
Тому стан дерев, ґрунту та водного режиму безпосередньо стосується умов життя цих грибів. Зміни в лісі можуть позначатися на плодоносінні незалежно від того, як саме грибники відділяють окремі плодові тіла.
Цей фактор важливий і в контексті охорони видів. У глобальній оцінці двох родів лисичкових грибів, опублікованій 2026 року, серед задокументованих загроз для видів, які потребують природоохоронної уваги, називали сільське господарство та лісозаготівлю, пов'язані з втратою і погіршенням оселищ.
Збирання плодових тіл не зазначили серед головних загроз для жодного з оцінених видів на глобальному рівні. Водночас це не означає, що вплив збору неможливий для будь-якого виду чи в будь-яких умовах. Масштаб навантаження, стан популяції та конкретні екологічні умови можуть відрізнятися.
Результати досліджень не дають підстав стверджувати, що саме обов'язкове зрізання ножем необхідне для збереження майбутнього врожаю. Водночас обережне поводження з лісом може зменшити інше втручання, яке безпосередньо впливає на середовище існування грибів.
"Для звичайного збору там, де він дозволений, я б радив обережно відділяти плодове тіло, залишати підстилку на місці і уникати зайвого витоптування. Проте поширювати цю рекомендацію на рідкісні види чи будь-яку заготівлю було б передчасно", - радить Назарій Негода.
Науковець наголошує, що питання збереження грибного місця не обмежується вибором між ножем і рукою.
"Мені як екологу важливо, щоб турбота про грибне місце продовжувалася і після того, як ми вирішили, що робити із ніжкою. Грибниця залишається в лісі, взаємодія з деревами залежить від вологи і стану ґрунту. Саме тут формуються умови для наступного врожаю", - зазначає фахівець.
І якщо наступного сезону грибів на знайомій ділянці стане менше, варто враховувати не лише спосіб їхнього збору, а й те, що за цей час відбулося із самим лісом.
Читайте також:
Назарій Негода - український науковець та автор науково-популярного проєкту «Птиця шо?», який спеціалізується передусім на темах екології, довкілля, поводження з відходами, сталого розвитку та розвитку українських громад. У представленні проєкту він зазначає, що має ступінь доктора філософії (PhD) з екології, магістерський ступінь з права (LLM), є науковцем у сфері поводження з небезпечними відходами та експертом із регіонального розвитку і децентралізації. Також Негода є засновником ГО «Академія інтегрованого розвитку громад».
Науковий ступінь Негоди підтверджується даними українського реєстру дисертацій. У листопаді 2025 року він захистив дисертацію за спеціальністю 101 «Екологія» на тему «Управління медичними відходами з використанням мобільних плазмових технологій» у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Дослідження присвячене технологіям знешкодження небезпечних медичних відходів та їхньому вилученню із загального потоку муніципальних відходів.
«Птиця шо?» - авторський український науково-популярний YouTube-проєкт Назара Негоди. У описі каналу автор визначає його як майданчик для людей, які не бояться ставити складні запитання та шукати на них відповіді. Для підготовки матеріалів він залучає українських науковців, експертів, політиків та фахівців із різних галузей.