Про що йдеться у матеріалі:
Сало – невід’ємна частина української кухні та символ національної гастрономічної культури. Але ще кілька століть тому його їли зовсім інакше, ніж сьогодні. Українська шляхта XVII століття мала свій особливий, делікатний спосіб споживання сала, який вразив навіть європейських мандрівників.
Главред з'ясував, як їли сало раніше в Україні.
Про вишукані гастрономічні вподобання української інтелігенції XVII століття детально розповів професійний український історик Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
Він посилається на унікальне джерело – мемуари французького інженера-картографа Гійома Левассера де Боплана, який у першій половині XVII століття подорожував Україною та залишив багато описів побуту, традицій і кухні місцевого населення.
«Французький інженер-картограф Гійом Левассер де Боплан на першу половину XVII століття нам залишив не тільки свої прекрасні карти, де він дуже детально описав Україну, але й те, як шляхта українська їла сало», – розповідає Олександр Алфьоров.
Дивіться відео про те, як в давнину їли сало:
Історик наводить унікальний рецепт української шляхти, який Боплан спостерігав під час одного з бенкетів.
«Кожен шляхтич бере від кавалка вареного сала шматок, розрізаючи його дрібненько кубиками завбільшки з гральну кістку і їсть ложкою з гороховим пюре. І це для них дуже смачна страва, її ковтають не жуючи», – цитує опис Боплана Алфьоров.
На відміну від сучасного звичного вживання сала з хлібом, часником чи цибулею, українська еліта XVII століття надавала перевагу витонченішим способам подачі. Варене сало в поєднанні з гороховим пюре – це приклад того, як прості інгредієнти перетворювались на делікатес у шляхетських будинках.
«Це надзвичайно цікавий спосіб з 17-го сторіччя», – підкреслює історик Алфьоров, акцентуючи увагу на тому, що історія української кухні багатогранна і часом може здивувати навіть найпалкіших поціновувачів традиційних страв.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор понад 100 наукових статей; автор та співавтор книг, передає Вікіпедія.