Ви дізнаєтесь:
Сьогодні паркет асоціюється з дорогим ремонтом і складним доглядом. Але у СРСР навіть у масових "хрущовках" підлогу викладали дерев’яними планками "ялинкою". На перший погляд це парадокс, проте тоді він мав цілком прагматичне й ідеологічне пояснення, пише OBOZ.ua.
Радянський Союз мав величезні лісові масиви, які активно вирубували. Деревина була доступною і часто вважалася відходом виробництва. Лісоповалом нерідко займалися в’язні, тож витрати на ресурс були мінімальними.
У 50–60-х роках хімічна промисловість ще не могла забезпечити ринок довговічними та безпечними матеріалами. Лінолеум виробляли у невеликих обсягах, він мав різкий запах і швидко зношувався. Керамічна плитка була дорогою й крихкою, а фарбовані дошки виглядали "по-сільському". Тому паркет залишався найкращим варіантом.
Замість художніх візерунків сталінської доби у «хрущовках» використовували прості планки, які легко виготовляли на деревообробних комбінатах. Згодом з’явився щитовий паркет - готові блоки з наклеєними плашками, що значно прискорювало укладання.
Паркет у квартирі символізував культурний рівень і якість життя. Навіть якщо житло було невеликим, наявність ванни, опалення та паркетної підлоги демонструвала "покращення" порівняно з бараками чи комуналками.
Паркет можна було реставрувати: циклювати й покривати новим шаром лаку до семи разів. Це робило його більш довговічним, ніж плитка чи лінолеум.
Лише у 1980-х, коли хімічна промисловість розвинулась, лінолеум став масовим покриттям. Він був простішим у догляді, але поступався паркету в естетиці.
Вам також може бути цікаво:
"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.
Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.