Ви дізнаєтеся:
Весільні обручки здавна вважаються не просто прикрасами, а справжнім символом подружньої вірності та кохання. Навколо них існує неймовірна кількість народних прикмет, правил та відвертих страхів.
Якщо ви цікавтеся релігійними питаннями, прочитайте матеріал: Чи можна "розвінчатися", якщо пара розійшлася: священник дав чітку відповідь.
Багато хто щиро вірить, що передавати свої золоті символи шлюбу нащадкам — це табу, яке може приректи молоду родину на повторення чужих помилок чи нещасливу долю. Чи можна насправді переплавляти батьківські обручки для дітей або дарувати їх у первісному вигляді розповів популярний священник ПЦУ Олексій Філюк у Facebook.
За словами священника, питання передачі золотих прикрас від старшого покоління до молодшого є виключно індивідуальною справою кожної родини, де немає місця релігійним заборонам. На думку Філюка, якщо прикраси стали замалими і просто припадають пилом у шафі, то дати їм нове життя - цілком логічний крок.
"Якщо, як в мене, руки пухнуть і вже не налазять ті обручки, я вважаю, тут гріха нема, щоб передати дітям свої обручки, чи переплавити їх, чи просто подарувати, якщо вони підходять по розміру. Можна", - наголосив священник ПЦУ.
На думку Філюка, якщо річ стає непридатною для однієї людини, вона може бути використана іншою. Так само і з обручками - вони можуть залишатися сімейною цінністю, яку передають наступному поколінню.
"Друзі, якщо річ, яка, наприклад... якщо я не влізаю в цю вишиванку, я її даю сину і він в ній ходить, так само і батьки. Це справа індивідуальна: хочете - то даєте. Якщо скупі - не даєте, якщо забобонні - не даєте, а так взагальному можна і треба", - додав отець Олексій.
Дивіться відео із поясненням священника:
Церква не забороняє передавати обручки батьків дітям, переплавляти їх або використовувати повторно. Головне вірити в Бога, а не в забобони, зазначив священнослужитель ПЦУ.
Як повідомляв Главред, кожна людина має право сама обирати спосіб прощання з померлим. Священник ПЦУ Олексій Філюк пояснив, що поцілунок покійного в лоб під час прощання не є обов’язковим релігійним правилом.
Також в Україні з давніх-давен існують численні народні забобони, пов’язані із захистом дому від "злих сил", і одним із найвідоміших оберегів вважається звичайний часник. Водночас священник Філюк наголосив, що такі уявлення не мають нічого спільного з християнською вірою.
Вас також може зацікавити:
Олексій Петрович Філюк - український священник, громадський активіст, волонтер і блогер. Настоятель храмів Православної церкви України в селах Шушківці та Білозірка на Тернопільщині. Окрім духовної діяльності, отець Олексій займається благодійністю та волонтерством. Виховує трьох усиновлених дітей та активно підтримує Збройні сили України, зокрема, організовуючи збори коштів на дрони. Отець Олексій також веде власний YouTube-канал, де ділиться християнськими піснями та проповідями.