Ви дізнаєтеся:
У часи випробувань релігійні традиції часто переплітаються з національно-визвольними гаслами. Сьогодні все частіше замість традиційної відповіді на пасхальне вітання "Христос воскрес!" можна почути відповідь "Воскресне Україна!". Чи є така заміна допустимою розповів в інтерв’ю Главреду ректор Відкритого православного університету, священник ПЦУ Георгій Коваленко.
За словами священника, ці фрази не суперечать одна одній, однак мають різне смислове навантаження. Традиційна відповідь "Воістину воскрес!" залишається основною, адже вона безпосередньо стосується християнської віри у Воскресіння Христа.
Водночас гасло "Воскресне Україна!" має історичне походження. Воно виникло ще в часи визвольних змагань і використовувалося, зокрема, в період боротьби українців за державність.
"Це було гасло і часів УПА, і початку ХХ століття, коли українці нібито втрачали державу, але продовжували вірити в те, що Україна і наша ідентичність будуть існувати. Зараз Україна існує і бореться. Тому зараз, вимовляючи це гасло, ми маємо вкладати в нього наступний зміст: наша війна – за майбутню Україну, яку ми хочемо бачити, якої, можливо, у нас ще не було, бо навіть у 1991 році не все було гаразд, за Україну, яку ми хочемо передати нащадкам і яка буде гідною того, щоб донести її до стін Небесного Єрусалима", - зазначив Георгій Коваленко.
Георгій Коваленко радить не замінювати традиційну відповідь, а доповнювати її.
"Не думаю, що ці два гасла суперечать одне одному. Та я радив би відповідати на "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!", а далі вже додавати якісь актуальні сьогодні речі. Так само, коли ми відспівуємо наших героїв, ми промовляємо "Герої не вмирають!" і одночасно говоримо "Христос воскрес!". Ми віримо в вічне життя, цінність жертви заради спасіння ближнього і в те, що у Бога немає мертвих, у нього всі живі", - додав священник.
Священник підкреслює, що головне - не протиставляти ці вислови, а наповнювати їх глибшим змістом. Адже Воскресіння Христове є основою віри, яка дає надію не лише окремій людині, а й цілому народу, що сьогодні бореться за своє майбутнє.
Раніше Главред розповідав, що великодній кошик має символічне значення, а червоне вино, зокрема кагор, символізує тіло і кров Христа. Священик ПЦУ Георгій Коваленко пояснив, що вино можна освячувати й приносити до храму для богослужінь, але його слід вживати помірно.
Напередодні Великодня багато українців цікавляться, коли не варто пекти паски, щоб не порушити традиції та правильно підготуватися до свята. Попри відсутність суворих церковних заборон, у народі збереглися усталені звичаї, яких дотримуються віряни.
Традиційна паска не мала цукрової пудри чи барвників — її прикрашали візерунками з тіста, кожен із яких мав символічне значення. Перед випіканням її змащували яйцем, щоб вона була рум’яною та блискучою.
Вас також може зацікавити:
Георгій (за паспортом Юрій) Іванович Коваленко (нар. 1 квітня 1968, Конотоп) – український православний священнослужитель, блогер, громадський діяч, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, фундатор і шеф-редактор інтернет-порталу «Православіє в Україні», колишній голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП, колишній прес-секретар Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана), колишній фундатор і головний редактор офіційних сайтів УПЦ МП. З 7 січня 2019 року – священник ПЦУ, пише Вікіпедія.