Ви дізнаєтеся:
У часи СРСР телевізори мали зовсім інший вигляд, ніж сучасні моделі. Радянські виробники пропонували різні варіанти розміру і якості, але у всіх із них корпус був неодмінно з дерева. Главред дізнався, чому в Радянському Союзі не використовували пластик для корпусів телевізора.
До речі, раніше ми писали: Злодії навіть не здогадувалися: у яких дивних місцях ховали гроші в СРСР.
Насправді деревʼяні корпуси були поширені не лише в СРСР, але й США, Японії та країнах Європи.
Як виявилося, відмова від використання пластику була зумовлена одразу кількома причинами, передає YouTube-канал ISTORIK.
У СРСР дерево вважалося надійним матеріалом, оскільки навіть при потраплянні сонячних променів на телевізор, техніка не перегрівалася. Проте виробники все ж забороняли ставити телевізор під прямі сонячні промені.
Крім того, корпуси робили досить товстими, проте така конструкція мала своє пояснення. Виробники вважали, якщо корпус буде майже в палець завтовшки, то телевізор буде менше перегріватися.
Основною перепоною для переходу на пластикові корпуси стали технічні обмеження радянських виробничих потужностей.
Поки в інших країнах активно використовували нові матеріали, радянська промисловість залишалася прив'язаною до застарілих технологій. Переобладнання заводів вимагало великих інвестицій, які не були доступними в умовах радянської економіки.
У СРСР науково-технічний прогрес виявився не таким швидким, як у західних країнах. Тому радянські підприємства почали робити пластикові корпуси тільки у 1980-х роках.
Читайте також:
Розпад СРСР - процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, суспільній і політичній сфері Радянського Союзу, які призвели до припинення існування СРСР 25 грудня 1991 року. Розпад СРСР призвів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиліття XX ст. є завершенням не тільки 70-річної історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-річної історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їхнього розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії у ХІХ та на початку ХХ ст., а на неєвропейських територіях - деколонізація. Жовтнева революція і радянська влада лише відтягнули розпад Російської імперії на кілька десятиліть.