Після перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа в західній пресі просто вал повідомлень про те, що тепер буде з війною в Україні, і прогнозів щодо її результатів. І всі вони нашій країні обіцяють, м'яко кажучи, не особливо райдужні перспективи. Пролунала низка гучних заяв: і про те, що "Криму більше немає", а якщо Київ наполягатиме на його поверненні, то Україна залишиться сама по собі, і про те, що європейські та британські війська буде розміщено в буферній зоні, і про те, що РФ за підсумками війни контролюватиме 20% території України.
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв'ю Главреду пояснив, чого чекати Україні після перемоги Трампа, яку оборудку за наш рахунок він може провернути з Путіним, чому для нашої країни починаються "чорні дні", а також що дає українцям шанс на сприятливий перебіг подій і проведення контрнаступу вже навесні 2025 року.
Що ви думаєте про цю масу версій і сценаріїв щодо того, що тепер, після перемоги Трампа на виборах, буде з війною в Україні? Чи варто їм надавати великого значення, чи це лише здогадки та елементи боротьби за посади в команді Трампа?
До цього варто ставитися дуже насторожено. З приходом Трампа для нас настали чорні дні.
Не розумію оптимістів, які стверджують, що Трамп дасть Україні масу зброї. Хочу нагадати, що у 2016 році не він Україні надав зброю, а Конгрес США. Трамп лише підписав указ, тому що щодо нього було розпочато процедуру імпічменту, і він був під тиском Конгресу, відповідно, йому нічого не залишалося робити.
Трамп завжди був прихильником Путіна і зараз демонструє те саме. Україну будуть душити, і за наш рахунок спробують вирішити проблеми Росії. Нашій країні слід чекати серйозного тиску з боку Трампа. Причому він бере бика за роги і, не чекаючи інавгурації (вона відбудеться 20 січня 2025 року, – ред.), рулить так, ніби він уже президент США.
Чим пояснюється симпатія Трампа по відношенню до Путіна? Трамп таким чином намагається перетягнути Росію на бік США, щоб разом протистояти Китаю?
Так, Китай – це одна з причин. Ще років п'ять тому в одному з наших інтерв'ю я говорив, що Путін хоче продати Росію, як "золоту карту", Пекіну або Вашингтону. І він настільки загрався, що тепер за цю "золоту карту" під назвою Росія борються Пекін і Вашингтон.
Китай посадив Путіна на жорсткий гачок, його підсікли немов рибу. Тому що 60% боєприпасів Росія отримує завдяки підтримці і дозволу Пекіна – від КНДР. Можливо, частково РФ отримує навіть китайські боєприпаси: наші військові кажуть, що Google розпізнає китайські ієрогліфи на маркуванні снарядів. Плюс зараз Росії виділяють північнокорейські війська. А Кім Чен Ин навряд чи може дозволити собі настільки сміливі самостійні кроки: надати Росії зброю, боєприпаси, виділити солдатів, оскільки він завжди був залежним від Китаю.
Китай розігрує серйозну багатоходівку в плані поглинання Російської Федерації та її посадки на жорсткий гак. Звысно, США намагатимуться перетягнути Москву на свій бік, тому що для них буде катастрофою, якщо Китай отримає Росію, адже для них це буде величезна сировинна база, причому будь-якої сировини – починаючи від газу і закінчуючи алмазами.
А друге, найстрашніше для США – у Росії другий у світі ядерний арсенал, і якщо він буде на боці Китаю, то для Штатів це буде біда.
Прем'єр Польщі Туск заявив про те, що найближчими днями від США можна очікувати дату припинення вогню, на якому кордоні цей режим діятиме і гарантії для України. Яким чином США забезпечуватимуть цей режим припинення вогню? З 2014-го ми бачили безліч прикладів, як оголошували режими припинення вогню, які за кілька годин або днів зривалися. Що цього разу буде принципово іншим?
Нічого. Це просто політична заява. Забезпечити такий режим припинення вогню неможливо фізично, США не можуть дати таких гарантій. Навіть зараз, якщо вірити повідомленню The Washington Post, Трамп під час розмови попросив Путіна не ескалювати конфлікт. І як повівся Путін? Встановив рекорд із застосування дронів-камікадзе проти України, а також 11 листопада провів генеральну репетицію масованого ракетного удару по нашій країні.
Путіну глибоко наплювати на думку Трампа, що б він не говорив. Якщо, як написав The Washington Post, дійсно була розмова Трампа і Путіна і пролунала фраза про те, що за Росією залишаться окуповані території України, то це буде стимул для Путіна йти в наступ, тому що чим більше він захопить українських територій, тим більше йому дістанеться.
І Трамп не дасть нам Tomahawk у відповідь на те, що Путін після його прохання не ескалувати ситуацію, зробив із точністю до навпаки.
Тобто ви вважаєте, що припинення вогню неможливе, наприклад, до кінця 2024 року?
У 78 років люди не змінюються – горбатого могила виправить, тому я не вірю в те, що Трамп змінився.
Для України настали чорні дні, зокрема й тому, що Республіканська партія США фактично розвалилася. Трампісти-МАГАвці фактично "забили ногами" всіх мастодонтів Республіканської партії, промисловців і бізнесменів.
До речі, вибори в США відбулися в трьох інстанціях: президентські, до Сенату і Палати представників. Так от, чимало республіканців відмовилися балотуватися на чергову каденцію сенаторів і конгресменів, пояснюючи це тим, що Республіканська партія розвалилася, і МАГАвці рулять усім.
Тому сподіватися на те, що хтось зупинить Трампа, немає причин. Під час попередньої президентської каденції демократи мали вплив на Трампа, а сьогодні Трамп отримав повну владу в США.
Як режим припинення вогню в нас залежить від того, що відбувається в Республіканській партії США?
Я веду до того, що немає механізму гарантій, які будуть здатні зберігати режим припинення вогню. Хто сьогодні дасть гарантії? Ви думаєте, Британія так рада відправити свої війська в Україну і вступити в пряме протистояння з російськими військами? Ні, звісно. Британці ніколи цього не зроблять. Вони, швидше, відправлять в Україну кого-небудь іншого, але не самі будуть тут.
Єдині війська, які можуть стати між українськими та російськими, – це війська ООН. І тоді у нас буде варіант Північного Кіпру, де на лінії розмежування стоять війська ООН, а британська база поруч, біля кордону з Північним Кіпром.
Та й інше питання – хто сьогодні дасть миротворчі війська для України. Країни НАТО не дадуть. Фіни і шведи, які були готові відправити в Україну миротворчий контингент, коли цей варіант розглядали до російського вторгнення 2022 року, тепер теж у НАТО. А хто тоді? Папуа-Нова Гвінея чи Буркіна-Фасо нам дадуть війська, щоб стояти на лінії розмежування? Ні. Ніхто не хоче ризикувати.
Згадайте постійні заяви російських політиків щодо ймовірної відправки в Україну західних інструкторів. Наприклад, Медведєв сказав, мовляв, нехай Франція надасть своїх інструкторів для ЗСУ, а ми їх просто вб'ємо, спеціально вб'ємо, і що французи будуть робити, от і подивимося на реакцію Парижа. І все, у Європи "повні штани", і Макрон сидить тихесенько. Більше це питання про інструкторів не піднімається.
Якщо йдеться про буферну зону завдовжки 1200 км, яка ж має бути чисельність цього миротворчого контингенту?
Так, у тому-то й річ!
Крім того, після Мінських угод, підписаних 5 вересня 2024 року, Росія протрималася рівно два тижні. Та й то завдяки тому, що були створені центри координації та контролю і почався збір техніки на верифікованих майданчиках. Але не минуло й двох тижнів, як російська техніка почала влаштовувати "каруселі": вдень вона була на майданчику, а вночі – на позиціях, звідки гатила по наших військах.
А гаранти там були Меркель і Олланд. І що? Для Росії закон не писаний. Тоді про що зараз ідеться? Росія ніколи не відмовиться від політичного поглинання України, це мета її війни. І є тільки два варіанти, як зламати цю мету: або здатися, або влаштувати російській армії розгром на території України. Розгромити армію РФ нам не дають, не надаючи озброєння. А це означає, що це буде або нескінченний тліючий конфлікт, так звана, війна на виснаження (саме такого характеру зараз війна почала набувати), або заморозка конфлікту. Однак на сьогодні немає механізму, як заморозити конфлікт.
Іншими словами, сценарій, що передбачає створення буферної зони і введення в Україну європейських і британських військ, малоймовірний?
Так. До речі, британський прем'єр Стармер разом із Макроном намагається переконати Байдена до кінця його президентського терміну дозволити Україні удари вглиб Росії. Ви думаєте, британський прем'єр скаже: "Гаразд, ракетами по Росії бити не можна, але ми дамо вам 10-тисячне військо, нехай стоїть на лінії розмежування"? Та не буде цього! Адже якщо завтра Росія вб'є британського солдата, що робитиме Британія?
Найскандальніша заява останніх днів – заява старшого радника Трампа Браяна Ланзи про те, що "Криму більше немає", і, якщо Україна й далі наполягатиме на його поверненні, вона буде сама по собі. У принципі, у Трампа вже сказали, що Ланза все це наговорив від себе, а не від імені Трампа. Але, тим не менш, немає диму без вогню. Наскільки ймовірно, що Україну Трамп попросить (або змусить) відмовитися від Криму?
Буде змушувати. Причому він змушуватиме Україну відмовитися не тільки від Криму, а й від Донбасу.
Так, дійсно, це може бути лише думкою самого Ланзи. Але ця думка сформована на підставі тієї інформації, яку він чув в оточенні Трампа. Навряд чи він просто з голови взяв це і ляпнув. Найімовірніше, Ланза був упевнений, що раз він таке чув, раз такі розмови велися, отже, так воно і буде. Тому він і озвучив таку думку. Це проста людська психологія.
Чому ж тоді у Трампа поспішили відхреститися від такої позиції і заявити, що це сказано не від імені Трампа?
Тому що Трамп поки що не розуміє, як усе це зробити. Адже, як дуже влучно сказав один наш політолог, "у Трампа почався медовий місяць із Путіним".
Однак американська політика не може змінюватися різко, тому що США – як великий авіаносець: його не можна різко розвернути на 180 градусів. Але Трамп каже, що зробить це. Нічого подібного! Річ у тім, що в США виборці, навіть республіканців, виступають за підтримку України. І є два варіанти: або Трамп буде рахуватися з думкою виборців, або буде встановлювати диктатуру в США. До речі, він не приховує, що хоче зосередження влади у своїх руках.
От ви сказали, що Україну змушуватимуть відмовитися від Криму і Донбасу. Днями й екс-головком НАТО в Європі Ставрідіс зазначив, що Росія збереже контроль над 20% території України. А 20% території – це якраз Крим і Донбас чи все те, що зараз окуповане Росією, чи їй доведеться піти з якихось територій?
Це все, що окуповано зараз. Але Росія може залишити під своїм контролем ці території тільки за умови, що це буде тимчасово. Якщо Росії пообіцяють зберегти за нею все, захоплене зараз, то виникає питання – як тоді бути з Херсонською та Запорізькою областями? Вони ж вписані в конституцію РФ як територія Росії, і Путін вимагає від нас виведення українських військ із цих територій. Як Трамп буде тут викручуватися?
Усі ці версії нам, безумовно, потрібно проговорювати і готуватися до всіх цих варіантів. Але взагалі, в обговоренні варіантів того, що робитиме Трамп, ми пішли в танок раніше, ніж заграла музика. Трамп – бізнесмен, не політик. Він любить угоди. Він не буде плести інтриги, а буде рубати з плеча, як і було чотири роки тому.
Але зауважте, за свою попередню каденцію Трамп не розв'язав жодного проблемного питання: він взявся за війну в Україні – йому Конгрес показав дулю і, навпаки, змусив дати нам зброю; він взявся за Північну Корею – Кім Чен Ин його ввічливо послав на три літери і після зустрічі просто плюнув у спину Трампу; розбираючись із Китаєм, він ледве не обвалив американську економіку, коли почав запроваджувати мита на китайські товари. До речі, якщо ми візьмемо iPhone, то там внизу дрібним шрифтом написано "Made in China". Трамп оголошував, що все виробництво потрібно переносити в США. Уявіть реакцію американських бізнесменів, чиї заводи побудовані й працюють у Китаї, адже для них це фактично розорення: мало того, що перенесення заводів - це божевільні витрати, так виробництво тих самих iPhone у США буде в 5-10 разів дорожчим, ніж у Китаї. І що робив у цих випадках Трамп? Він вмикав задню. Він не вирішив жодного ні економічного, ні політичного питання, але наробив багато шуму.
Цим шумом Трамп і бере. Люди люблять, коли політик говорить і обіцяє відразу ж зробити. Неспроста за Трампа з'явилося таке явище як "твітт-указ", коли він фактично керував країною у Twitter. Американцям ця швидкість і рішучість подобалася. Це не Байден, якого хитає на трибуні, і він плутає імена своєї дружини та сестри, іноді забуває, про що говорить, і який обіцяє те чи інше питання коли-небудь розглянути. А Трамп, який видає указ і одразу намагається щось робити. Він же вибив у Конгресу 5 мільярдів доларів на будівництво стіни, і її почали будувати – і американці заплескали в долоні. Але потім усе розвалилося, Конгрес зупинив фінансування, і все, будівництво стіни зупинилося.
Тож яку угоду щодо України в підсумку може провернути "бізнесмен Трамп" із Путіним?
Тут ситуація абсолютно непередбачувана. Сьогодні ніхто не вгадає, що Трамп зможе зробити, це лотерея.
Трамп, як відомо, виступає за негайне припинення допомоги Україні. Але якщо ми відкриємо бюджет США, який після інавгурації голосуватиметься в Конгресі, то побачимо: там на підтримку України не закладено жодного цента. А Трамп кричить, що платники податків втомилися підтримувати нашу країну. Так цієї підтримки немає! 50 мільярдів доларів Україні виділяє Велика сімка, а не США. Ну, Штати можуть забрати свої 22 мільярди доларів із цих 50-ти, але це буде розвал Великої сімки.
Трамп грає на межі фолу: він скрізь тицяється, але, якщо йому дають відсіч, він дає задній хід або розвалює весь захід. Для США це загрожує тим, що він занурить їх у хаос.
США якось розберуться, питання все-таки про Україну – що буде з нашою країною?
Для нас це проблема. Путін зараз радісно потирає руки і чекає, коли припиняться поставки озброєнь і грошей. Путін буде максимально дискредитувати нашу країну, представляючи її як недоговороздатну. Також він може зараз почати кампанію, тиснучи на те, що влада в Україні не легітимна. І, звісно ж, Путін намагатиметься тимчасово – на кілька років – припинити вогонь для того, щоб підтягнути свої війська, техніку та озброєння. Тим більше, Трамп обіцяє зняти з нього санкції – це означає, що російська економіка отримає комплектуючі, яких бракує для виробництва зброї.
А далі, через ці "пару років"? Росія знову піде війною?
Росії потрібно буде закінчити поглинання України.
Якщо Росія не поглине Україну, вона розвалиться. Тому Путін повністю переведе РФ на військові рейки і намагатиметься добивати нашу країну, інакше його зметуть свої ж. У Путіна спалені мости і немає зворотного шляху, тому йому вкрай потрібне тимчасове припинення вогню. Не договір про мир і не сам мир, а тимчасове припинення вогню і втягування Києва в переговорний процес. Він розраховує на те, що, поки триватимуть переговори, встановиться припинення вогню або, як у 2015 році, різке зниження бойової інтенсивності.
Тобто Путіну зараз потрібен черговий мінський процес із уповільненим конфліктом?
Так, саме так. При цьому російський ВПК працюватиме на повну котушку. Путін домагатиметься часткового зняття санкцій, розуміючи, що всі санкції з нього не знімуть. А ВПК Росії буде повним ходом клепати танки і снаряди.
Чи є заморожування війни на кілька років найімовірнішим сценарієм сьогодні, на ваш погляд?
Так. І Трамп усіма силами буде змушувати нас сісти за стіл переговорів.
Якою може бути реакція українського суспільства й армії, якщо Україні спробують нав'язати сценарій заморозки й тимчасового закріплення окупованих територій за Росією? Чи немає ризику внутрішніх збурень у такому разі?
Путіну саме це і потрібно – смута в Україні. Він саме цього і домагається. Для нього внутрішні збурення в нашій країні будуть бальзамом на душу, адже цю ситуацію він використовує для того, щоб протягнути своїх кандидатів в Україні, які будуть україномовними, у вишиванках, але будуть за мир, переговори і домовленості з Москвою.
Чому Путін весь час і махає Стамбульськими угодами – вони передбачають, що Крим на 15 років залишається під юрисдикцією Росії, лінію фронту фіксують, оголошують режим припинення вогню та інше.
А що робитиме Європа, чи влаштує її такий варіант угоди Трампа і Путіна щодо України?
Ні, Європу це не влаштує, і вона буде в шоці від такого розвитку подій. Але є нюанс: Європа розвалилася. Залізний принцип "розділяй і володарюй" у Європі спрацював на повну. Тому й виходить, що сьогодні Орбан – найголовніший політик Європи. Разом із Фіцо.
Шольц вибитий з колії, і, найімовірніше, на нього чекають перевибори, тобто Німеччина занурилася в політичну кризу. У Макрона внутрішні проблеми у Франції, через що його активність у Європі суттєво знизилася, а ще зовсім недавно він претендував на лідерство, але сьогодні його не чути і не видно. Тож Європу ніхто особливо питати не буде. Путін зробив усе, щоб максимально послабити Європу.
Навіть наш найкращий друг – президент Польщі Дуда – вже у Трампа на ранчо у Флориді, і вони обговорюють мирний план. Туск і Дуда сподіваються, що Путін замість України пообіцяє не повертати Польщу в соціалістичний табір. Наївні!
Ясна річ, Шольц не може виступати проти Путіна, бо є людиною Меркель. У третю каденцію Меркель, коли починалися найактивніші зв'язки Німеччини і російського Газпрому, Шольц був міністром фінансів, і вони разом "крутнули" 3 мільярди євро. У німецькій прокуратурі є кримінальна справа, і її призупинено тільки тому, що у Шольца зараз дипломатичний імунітет. Вони не святі. Гроші ж, найімовірніше, російські, адже пов'язано все було з Північними потоками.
Тому можна вважати, що Європа – не політичний гравець.
Була надія на те, що Східна Європа об'єднається. Ми могли б об'єднатися з країнами Балтії, Фінляндією, Швецією, Норвегією, Британією, Данією, Нідерландами та Бельгією. З цими країнами Україні потрібно створювати якийсь політичний, а потім і військовий союз.
На НАТО особливої надії немає. Путін може розвалити НАТО за 24 години: для цього йому достатньо цілеспрямовано вдарити ракетою по території будь-якої країни Альянсу. І все, країни НАТО на 4-й статті свого Статуту перегризуть одна одній глотки – на етапі консультацій щодо реакції на скоєне. Як ви думаєте, угорці дадуть добро на удар у відповідь по Російській Федерації?
Це риторичне питання.
Але Путіну потрібне НАТО, тому він його не розвалює. Альянсом він лякає своє населення і консолідує суспільство для боротьби з "проклятим НАТО".
Водночас НАТО потрібна Росія, і Трамп буде її берегти. Тому що, якщо Росія розвалиться, американці вилетять з Європи. І знову Америка почує: "Yankee, go home!". У 1991 році Шредер це сказав, тому що Радянський Союз розвалився. Те саме буде і зараз, якщо РФ розвалиться. Якщо Європа вислизне з-під впливу США, Штати зваляться зі світового олімпу. І тоді тут набагато більшим буде вплив Британії, якщо вона домовиться з провідними країнами Європи – Францією та Німеччиною.
Триває дуже складна гра.
Якщо, як ви кажете, для України з перемогою Трампа починаються "чорні дні" на всіх фронтах, чи є хоч якась імовірність зламати цей сценарій і змусити події розвиватися так, як вигідно нашій країні?
Така ймовірність є. Єдиний шанс на виживання України – це консолідація нашого суспільства в боротьбі із зовнішнім ворогом. Але для цього треба почати з себе: провести реформи, почати саджати корупціонерів, очиститися від колаборантів. Якщо цього не зробити, велика ймовірність занурення України в хаос у плані громадянського протистояння. Путіну це просто необхідно, оскільки тоді він візьме Україну по частинах.
Що в найближчі півроку або навіть до нового буде з фронтом за таких умов млявої допомоги і політично несприятливої для України міжнародної обстановки? Куди може просунутися Росія?
Із фронтом усе більш-менш зрозуміло.
Росія буде дотискати Донецьку область. У Харківській області вона буде робити буферну зону по річці Оскіл. А от наступний удар може бути завдано Росією по Запоріжжю, де російські війська спробують перейти через Дніпро – і тоді буде Херсон.
Тобто Росія може вдарити з півночі, із Запорізької області, якщо їй вдасться захопити Запоріжжя, форсувати Дніпро і спробувати захопити Херсонську область. Адже в таких умовах Путіну немає сенсу зупинятися.
У Росії ж досі ніхто не виходить на протести з гаслами "Ні війні". Росіяни, як і раніше, готові зустрічати "вантаж 200". Поріг нетерпимості до війни в РФ не пройдено. А поки він не пройдений, Путін гребтиме росіян, мобілізуватиме, і там, де бракує танків, у бій буде йти піхота.
Вимальовується занадто похмура картина.
Є і світла пляма. Зараз є один збіг обставин на нашу користь: зверніть увагу на те, що почав рятувати Байден до закінчення своїх повноважень, – гроші! Який там дозвіл Україні бити вглиб Росії! Байдену не до того – йому потрібно рятувати відкати. І він швидко вирішив реалізувати суми, що залишилися, в плані поставок Україні техніки і боєприпасів. Він хоче реалізувати все це до 20 січня, тобто до інавгурації Трампа.
З грошима простіше – вони вже виділені, тому процедуру підписання контрактів легко можна прискорити. Не думаю, що Трампу дозволять підняти руку на промисловців, які отримали держзамовлення на довгострокові поставки Україні озброєнь і техніки на 30 мільярдів доларів із 60-ти виділених. Навряд чи від зачепить своїх промисловців, інакше вони його притиснуть. А ось те, що виділяється зі складів Пентагону, – Байден уже заявив, що вони постараються все це до 20 січня поставити.
Обставини в цьому сенсі складаються на нашу користь. Якщо США реально поставлять нам на ці мільярдні суми озброєння до 20 січня 2025 року, якщо до кінця 2024-го, як було обіцяно, ми отримаємо 24 одиниці F-16 із боєприпасами для них, якщо в першому кварталі 2025-го ми отримаємо майже ескадрилью Mirage, і якщо реально у нас є 14 сформованих бригад, але без зброї, то це шанс на те, щоб навесні 2025-го провести контрнаступальну операцію. Особливо з авіацією.
Якщо в нас буде західна авіація, і нам дозволять її використовувати на полі бою по російських військах на суходолі (адже зараз ті дев'ять літаків, що нам уже дали, не використовуються на полі бою - тільки як елемент ППО і ПРО України), то ефект був би просто бомба! Тому що авіація здатна винести цілі позиції. Те ж саме, що росіяни роблять із нами за допомогою КАБів і ракет, ми могли б із F-16 робити з ними. І тоді авіацією можна було б прорубати сухопутний коридор до самого Криму, а "лінія Суровікіна" розлетілася б на друзки.
Але, на жаль, без дозволу застосовувати ці літаки в бою ми не можемо. Тому що правовласник дає дозвіл на бойове застосування.
Тоді малоймовірно, що західна авіація буде використана в бою, а не як ППО.
Так, абсолютно з вами згоден, це малоймовірно. Але, тим не менш, як бачимо, сприятливі варіанти виходу з цих темних тунелів для нас є навіть за умови, що для нас усе не так райдужно. Дозвіл на використання західної авіації в бою, можливо, і дадуть Україні, але чи дадуть ракети класу "повітря-земля" для F-16 – ось питання. Має скластися цілий паззл.
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – полковник запасу ЗСУ, блогер, журналіст, український воєнний аналітик.
З 2016 року часто пише статті в українській, російській, білоруській та іракській пресі. Відкрив власний ютуб-канал, у якому випускає відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.