На тлі посилення російських ударів по українській енергетиці президент США Дональд Трамп заговорив про можливість енергетичного перемир’я між Україною та Росією. Однак російські атаки на енергетичну інфраструктуру не припиняються. Через пошкодження електростанцій і високовольтних мереж в Україні вже діють графіки відключень світла, а в окремих районах Києва знеструмлення після атак тривають по 15–16 годин. Напередодні опалювального сезону дедалі гостріше постає питання, чи вдасться уникнути масштабних блекаутів і перебоїв із теплопостачанням.
В інтерв’ю Главреду керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп розповів, яким містам загрожують найтриваліші відключення світла, чи можуть українці залишитися без електроенергії й опалення на кілька днів, а також як нові російські удари можуть вплинути на ціни, роботу підприємств і українську економіку.
Зараз Трамп заговорив про енергетичне перемир’я. Наскільки воно може покращити ситуацію в українській енергосистемі перед зимою з огляду на вже завдані пошкодження?
У Трампа є два дуже серйозних завдання перед проміжними виборами, які відбудуться на початку листопада. Перша - йому треба якимось чином показати, що ціни на паливо, передусім на дизель, будуть знижуватися. Друга - показати хоча б якесь досягнення в миротворчому процесі щодо війни, яку він обіцяв закінчити за один день. Відповідно, для нього просування питання енергетичного перемир’я до проміжних виборів особливо важливе.
Росіяни це також прекрасно розуміють. Це автоматично розв’язує їм руки диктувати умови - чого вони від нього хочуть для реалізації цього перемир’я. З іншого боку, це розв’язує їм руки порушити це перемир’я у листопаді, після того як вибори відбудуться.
Якщо енергетичне перемир’я справді настане, то з точки зору проходження зими в нас абсолютно ніяких проблем не буде. Умовно кажучи, за місяць ми повністю відновимося, і в нас не буде жодних проблем із проходженням зими.
Водночас у Кремлі знову вірять у те, що ось-ось зможуть нас просто «загасити» і дотиснути. Тобто для них у питанні енергетичного перемир’я переважає їхня логіка так званої «СВО», віра в те, що вони зможуть цієї зими досягти свого.
Тому, якщо перемир’я триватиме місяць, а на початку листопада росіяни його порушать і продовжать атаки, суттєво динаміку для нас це не змінить. Єдине - можливо, за цей час нам вдасться розгорнути засоби протидії реактивним «Шахедам», і тоді ми зможемо ефективніше захищати критичну інфраструктуру.
На мою думку, росіяни цього року почали масовані удари так рано саме з цієї причини. Протягом літа вони завдавали поодиноких ударів, але перший масований удар відбувся 30 вересня. У 2022 році, якщо відкинути окремі вересневі удари, масовані атаки фактично почалися 10 жовтня.
Зараз, зважаючи на те, що осінь дуже тепла і очікується тепла зима, вони почали раніше. Одним із пояснень може бути те, що вони очікують: приблизно через два місяці в нас будуть розгорнуті ефективні системи протидії реактивним «Шахедам», тому їм треба почати раніше. Тож пауза на один місяць для росіян є доволі вигідною.
А який сценарій проходження цієї зими ви вважаєте найбільш реалістичним, якщо росіяни продовжать обстріли? Ми бачимо, що під час останніх атак вони б’ють саме по критичних елементах енергосистеми.
Я тут, по суті, повторю те, про що говорю останні два місяці. Вибачте за мою лексику, але питання в тому, наскільки росіяни зійдуть з розуму. Є підстави вважати, що вони можуть доволі серйозно зійти з розуму. Оскільки вони вважають і вірять у те, що Україну можна дотиснути, вони будуть зі шкіри пнутися, щоб досягти максимального результату.
Відповідно, у них можуть бути дві основні стратегії. Перша - спроби відрізати від енергосистеми великі енергодефіцитні міста, які не мають достатньої власної генерації. Це Київ та Одеса.
Щодо Києва зараз реалізовується саме такий сценарій. Минулого року ми втратили значну частину генерації, нового було збудовано не так багато. Ми дефіцитні й залежимо від постачання електроенергії з об’єднаної енергосистеми. Росіяни намагаються руйнувати ці зв’язки Києва з енергосистемою, щоб створити якомога більше проблем.
Можна припустити, якщо в їхньому розумінні вони «впораються» з Києвом, то переключаться на інші міста - Одесу, Чернігів, Суми чи Харків. Адже ми розуміємо, що все, що раніше летіло по обʼєктах всієї або принаймні половини країни, зараз летить до Києва.
До того ж, росіяни значно активніше битимуть по об’єктах теплопостачання. Йдеться не тільки про великі ТЕЦ, а й про районні котельні. «Натхненні» досвідом успішних ударів по АЗС в Києві, розташування об’єктів критичної інфраструктури для них із очевидних причин не є великим секретом. І справа тут не в Google Maps, як дехто говорить. Google Maps - це останнє, що їм для цього потрібно.
Критичним питанням буде те, якою виявиться зима. Найімовірніше, вона буде теплішою. Але можуть бути періоди серйозних морозів - мінус 15–18 градусів, які можуть тривати, наприклад, тиждень.
Загалом нічого принципово нового не з’явиться. Можливі довготривалі відключення і проблеми з теплопостачанням. Тепла зима може пом’якшити ці проблеми. Але абсолютно реалістичним є сценарій, за якого графіки будуть дуже жорсткими або взагалі виникатимуть блекаути в окремих регіонах - приблизно так, як ми це переживали у листопаді 2022 року. Тобто цілком реально, що окремі регіони чи міста можуть на певний період втратити електропостачання. Не до весни, звичайно, але на певний час.
Тобто затяжного блекауту по всій Україні ви не очікуєте, але у великих енергодефіцитних містах ситуація може бути складнішою? Наприклад, уже зараз у деяких районах Києва люди повідомляють про відсутність світла по 15–16 годин. Чи може така ситуація поширитися на все місто, і чи можливі відключення на кілька днів?
Теоретично це можливо. Можливі якісь тимчасові, суттєво гірші сценарії з електропостачанням, тому що все, що створено людиною, може бути знищено. Енергосистема потребує мінімальної кількості діючих елементів, і якщо вони руйнуються, система перестає нормально працювати.
Але ми все це вже проходили: і відключення теплопостачання, і масштабні графіки відключень, і повне знеструмлення. Тобто це не буде для нас чимось принципово новим.
Коли росіяни б’ють по енергетиці, страждає не лише електропостачання, а й вода, опалення та інша інфраструктура. Які міста найбільш уразливі до таких проблем, якщо РФ спробує повторювати «київський сценарій»?
Як я вже казав, це Київ та Одеса. Далі - Харків, Чернігів і Суми. Тут є два критерії. Перший - близькість до російського кордону та кількість точок з’єднання з енергосистемою. Другий - обсяг власної генерації відносно загального споживання.
Чим далі на схід, тим ситуація складніша. Але в Києві найскладніше, тому що це велике місто, тут велике споживання, значна залежність від зовнішніх джерел, тобто від енергосистеми. Плюс для росіян Київ має символічне значення.
Якщо говорити про імпорт електроенергії: у планах РФ, які потрапляли до журналістів-розслідувачів, ішлося, зокрема, про удари по підстанціях і лініях, через які Україна отримує електроенергію з Європи. Наскільки це небезпечно?
Вони робили це щороку, починаючи з 2022 року. Тут усе залежатиме від балансу між тим, як вони атакують, і тим, наскільки ефективно ми можемо відбивати ці атаки. Треба розуміти, що частина обладнання ключових підстанцій, яку можна було захистити, захищена укріпленнями.
Але варто також зважати на те, що в нас є дефіцит засобів ППО, а вони нарощують кількість засобів ураження - ракет і дронів.
Водночас нічого принципово нового тут немає: вони неодноразово били по цих підстанціях. І жодного разу їм не вдалося досягти такого результату, щоб серйозно вивести їх з ладу на тривалий термін - наприклад, більш ніж на десять днів.
Росіяни зараз активно б’ють по ключових підстанціях, які забезпечують передачу електроенергії до Києва. Зважаючи на підготовку України до цього сезону, наскільки серйозною може стати проблема, якщо РФ посилить такі атаки? І як швидко можна відновлювати подібні об’єкти?
Вони вже це роблять. Це вже триває. Щодо того, як швидко можна відновити такі об’єкти, я не буду називати конкретних термінів, тому що це залежить від наявності запчастин та обладнання, а також від можливості ремонтних бригад виконувати роботи. Під час повітряної тривоги вони не можуть просто вийти й почати ремонт. Спочатку свою роботу має виконати ДСНС: загасити пожежу, провести розмінування, особливо якщо застосовувалися касетні боєприпаси. І лише після цього починаються ремонтні роботи.
Я не хочу створювати зайві страшилки й говорити, що все буде критично. Але росіяни справді ставлять перед собою завдання відрізати ці зв’язки Києва з енергосистемою. Це не вперше - минулого року вони також активно це робили. Такий план у них є.
Багато зараз говорять про розподілену генерацію, газопоршневі установки та когенерацію. Якщо порівнювати з попередніми зимами, наскільки вони покращують ситуацію після обстрілів?
Минулої зими ми втратили значну частину генерації, яка була зосереджена на великих теплоелектроцентралях. Ми втратили генерацію електроенергії, і не все вдалося відновити. Щось будувалося, щось добудовувалося.
Саме тому я кажу, що ми залежимо від постачання електроенергії з об’єднаної енергосистеми. Я не буду називати конкретних цифр, тому що вони публічно не озвучувалися, але Київ завжди залежав від передачі електроенергії з енергосистеми, а після минулої зими ця залежність стала ще більшою.
Якщо тривалі відключення збережуться, як це позначиться на бізнесі та економіці? Чи є галузі, які через це можуть скорочувати виробництво, і де втрати можуть бути найбільшими?
Тут є два напрямки. Перший - зростання вартості електроенергії. Це абсолютно очевидна річ: коли в нас перебої, коли ми залучаємо додаткову генерацію, ціна зростає.
Другий - відключення і перехід на генератори. Переважно це дизельні генератори, а електроенергія з них у рази дорожча, ніж із мережі. В умовах того, що дизель цього року значно дорожчий, ніж минулого, це ще більше впливає на собівартість.
Продукція стає дорожчою. А коли вона дорожчає, падає попит. Відповідно, скорочується виробництво.
Але цього року є ще один серйозний чинник - ситуація з чорноморською логістикою. Вона зупинилася через обстріли, а не через енергетику, і через проблеми з експортом через Чорне море.
В аграрному секторі також зупиняється експорт. Тобто тут комплексний ефект. Обстріли означають перебої в роботі та зростання ціни. Альтернативні джерела енергії дорожчі. У результаті зростає собівартість, скорочується попит і скорочується виробництво.
Цього року є ще один дуже серйозний чинник - металургія фактично зупиняється. Крім того, аграрний сектор через неможливість експорту не отримує експортних доходів, і виникає питання, що робити з наступною посівною.
Якщо говорити безпосередньо про товари та послуги, де українці можуть найшвидше побачити наслідки ударів по енергетиці на цінниках?
Мені складно зараз виділити конкретні товари, тому що в нас надто багато чинників, які впливають на ціни.
Якщо говорити саме про обстріли та енергетику, то електроенергія закладена всюди. Крім того, у нас зростають ціни на паливо - дизель і бензин. Це закладається в логістику абсолютно кожного товару.
У металургії висока частка електроенергії в собівартості, а частина підприємств зупинила виробництво. Вони не експортують - відповідно, немає доходів, зарплат, платежів до бюджету. Якщо немає платежів до бюджету, уряду складніше виконувати свої фінансові зобов’язання.
Це дуже складний комплекс взаємопов’язаних проблем. Крім відключень, є ще багато інших чинників, які негативно впливають на економіку.
Але відключення - це або повна, або часткова зупинка бізнесу. Хтось працює з перервами, і ці перерви безпосередньо впливають на обсяги виробництва. Якщо ж використовуються генератори, це означає суттєве зростання вартості електроенергії. Електроенергія є в собівартості кожного товару і практично кожної послуги.
Якщо Росія продовжить масовані удари, де проходить межа, після якої проблеми в енергетиці можуть уже становити серйозну загрозу для економічної стійкості України?
Ми вже п’ятий рік живемо в умовах таких ударів, і те, що досі працюємо, багато про що говорить. Я не знаю, де саме проходить ця межа. І не хочу про неї думати, тому що межа в такому розумінні означає вже кінець. Я переконаний, що ми до цієї межі не дійдемо. Проблеми будуть, так само як вони були минулого року. Але це не означає кінець.
І окремо щодо опалення. Минулого року після ударів по ТЕЦ проблеми виникали, зокрема, на Троєщині та загалом на Лівому березі Києва. Якщо цього разу росіяни битимуть не лише по великих ТЕЦ, а й по районних котельнях, чого чекати Києву та іншим містам?
Тут можна спиратися лише на офіційні повідомлення. Є інформація, що значну частину цих потужностей - не всі, але значну частину - планують відновити приблизно до середини грудня.
Є також різного роду мобільні котельні, які допоможуть забезпечувати більш-менш прийнятний температурний режим у будинках.
Але якщо ці об’єкти знову будуть обстріляні, частина будинків, очевидно, зіткнеться з втратою теплопостачання. Треба розуміти, що росіяни, ймовірно, атакуватимуть не тільки великі ТЕЦ, а й малі котельні.
Водночас цього року є надія на значно теплішу зиму. Об’єкти теплопостачання атакували й раніше, але це не завжди набувало такого резонансу саме тому, що не було сильних морозів. Коли температура тримається приблизно біля нуля, пошкодження поступово ремонтуються, теплопостачання відновлюється - і ситуацію вдається пройти.
Андріан Прoкіп – керівник програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього.
Доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту Кеннана (Вашингтон, США), займається проблемами енергетичної політики та енергетичної безпеки.
Постійно публікує авторські тексти в Україні, Європі та США, відстежуючи зміни в енергетичному секторі України та загальні зміни в країні, оцінюючи енергетичну політику, аналізуючи європейські енергетичні ринки, вплив санкцій на енергетичний сектор Росії, перспективи змін в енергосекторі Європи та світу. Автор та співавтор кількох монографій, виданих як в Україні, так і за кордоном, в тому числі і в США.