Росія на тлі операції ЗСУ в Курській області, можливо, розглядає варіант з оголошенням мобілізації. Незважаючи на наступ у Донецькій області, противник не зумів утримати свою територію, де активно працюють українські війська і беруть під свій контроль населені пункти. З'ясувалося, що в окупантів не вистачає резервів для того, щоб закрити свій кордон. І, схоже, рекрутинг і величезні одноразові виплати "добровольцям" проблеми не вирішують.
В інтерв'ю Главреду соціолог, публіцист, автор книжок Ігор Ейдман розповів, коли може бути оголошено мобілізацію в Росії, пояснив, які наслідки загрожують Володимиру Путіну в разі такого рішення, оцінив ймовірність змови проти Путіна і зробив прогноз щодо того, яка сила може усунути його від влади.
Журналісти американського агентства Bloomberg опублікували матеріал, у якому йдеться про те, що агресор Росія наприкінці року може оголосити мобілізацію. Як ви оцінюєте сценарій? Наскільки це болючий крок для кремлівського режиму?
Сценарій мобілізації в Росії цілком імовірний. Проте все залежатиме від подальшого розвитку ситуації на фронті, зокрема, на Донбасі та в Курській області. Сподіваюся, український наступ у Курській області буде успішним, а обстановка для Росії лише погіршуватиметься.
У цьому випадку нова хвиля мобілізації для Росії стане неминучою, хоча Путін категорично не хоче її проводити і спробує до останнього тягнути з цим рішенням. Він наважиться на мобілізацію лише тоді, коли зрозуміє, що не може контролювати ситуацію, стримувати українські війська і проводити свої наступальні операції.
Мобілізація, яка може бути оголошена вже цієї осені, стане сильним ударом по репутації Путіна, перш за все, у правлячій верхівці. Адже від самого початку Путін позиціонував війну проти України як "спеціальну військову операцію", а не тотальну війну, яка потребує мобілізації суспільства, призовників і проведення інших заходів. Осінь позаминулого року, коли Путіну довелося відступати і проводити мобілізацію, показала, що все пішло не так, як він хотів. Тоді репутація Путіна у верхівці потрапила під болючий удар, і саме відступ і мобілізація призвели до путчу Пригожина. Путін втратив контроль над ситуацією і приватна армія, яку він дозволив створити Пригожину саме через невдачі на фронті, поставила режим на межу катастрофи.
Якщо Путіну доведеться оголосити нову мобілізацію, причому вже великих масштабів, імовірно, на режим чекають руйнівні, незворотні наслідки. Путін зіткнеться з розколом правлячої верхівки і падінням рівня довіри з її боку. У верхівці зрозуміють, що ситуація загострюється, Путін завів країну в глухий кут, і поки він при владі, неможливо припинити війну і повернути нормальне для його правлячої верхівки комфортне розслаблене життя. Усе-таки до 24 лютого 2022 року для російської верхівки всі дороги були відкриті: можна було інвестувати гроші, відпочивати, лікуватися, навчати дітей у будь-якій країні. Сьогодні ж верхівка значною мірою ізольована, її представники під санкціями і почуваються як в обложеній фортеці.
Нова мобілізація призведе і до серйозних проблем у суспільстві. Влада весь час говорить, що, мовляв, треба трошки почекати, і все точно закінчиться, але оголошення мобілізації спростує ці сигнали і покаже, що все навпаки лише загострюється. У 2022 році були хаос і паніка, але зараз подібних проявів буде ще більше, адже люди уже знають, що їх чекає на війні. Бо мобілізовані третій рік воюють у жахливих умовах, або загинули. Повторювати їхню долю не захоче ніхто. Знову натовпи людей побіжать до кордонів, що призведе до дуже сильного удару по економіці, якій не вистачатиме робочих рук.
Таким чином, можлива нова мобілізація призведе до непоправних для Путіна наслідків. Звичайно, він не хоче її проводити, але, ще раз наголошу, що якщо український наступ розвиватиметься, а ситуація на фронті для Росії погіршиться, мобілізація стане неминучою.
У Міністерстві оборони України очікують, що чисельність російського угруповання до кінця року зросте ще на 200 тисяч і досягне показника вже у 600 000 окупантів. Скільки військових могла б набрати Росія в рамках можливої нової хвилі мобілізації?
Думаю, Росія спробує набрати більше, ніж 200 тисяч військових. Божевільні воєнкори стверджують, що росіянам, щоб виграти війну, потрібно набрати від 500 тисяч до 1,5 млн осіб. І напевно Міноборони спробує мобілізувати 500 тисяч осіб.
Проте у Кремля виникне низка інших проблем, тому що паралельно з військовою мобілізацією треба буде мобілізувати трудові ресурси та економіку. Потрібно вдатися до екстраординарних дій, щоб забезпечити всім необхідним таку кількість людей. Різні нібито круті спеціалісти, які займаються підрахуванням і порівнюють можливості України та РФ, кажуть, що в Росії більше ресурсів. І Росія насправді має серйозні економічні та людські ресурси, але Путін і політична верхівка не здатні зробити так, щоб усе це запрацювало.
Тому що для цього потрібні особливі навички управління. Путін і його оточення, зокрема міністри Білоусов, Мантуров і Силуанов, глибоко ринкові люди. Вони звикли працювати з ринковою економікою і не здатні побудувати мобілізаційну економічну модель, яка необхідна в ситуації війни.
До того ж Путін, на відміну від інших фашистських диктаторів, таких як Гітлер або Сталін, не має харизми, яка б дозволяла йому надихати маси на будь-які жертви. Щоб створити мобілізаційну модель економіки, диктатор повинен бути не лише харизматиком, а й трудоголіком. Путін до таких величезних зусиль не готовий.
Чи правильно я розумію, що мобілізація в Росії здатна призвести до подій на кшталт заколоту Пригожина? Як усе могло б виглядати цього разу?
Так, мобілізація в Росії може призвести до різних негативних наслідків для режиму. Зараз ми можемо оперувати лише відкритою інформацією і не знаємо, що відбувається у верхівці.
Аналізувати ситуацію можна на історичних прикладах. Ось змова проти Гітлера в німецькій військовій верхівці зріла роками. Приблизно з 1937-1938 років, ще до початку Другої світової. Змова дозрівала, проте верхівка бачила, що в Гітлера все виходить, і вона не поспішала. Але щойно Гітлер почав програвати війну, військові запустили свій план, що закінчився замахом на Гітлера.
Подібна ситуація може статися і в Росії. Я майже не сумніваюся в тому, що в правлячій верхівці зріє глухе невдоволення Путіним, війною і глухим кутом, у який Путін усіх завів, і, насамперед, побутовими і матеріальними неприємностями, пов'язаними із зовнішньою ізоляцією. Невдоволення помітне навіть за різними прослуховуваннями, які періодично публікуються в інтернеті.
Поки справи у Путіна на війні ще більш-менш, верхівка реалізовувати свої плани не буде. Але щойно вона зрозуміє, що Путін програє війну і ситуація погіршується, то перейде до справи. У Росії весь час сподіваються на авось - авось Трамп прийде до влади у США або авось Україна раптом прогнеться. Але надії все ніяк не втілюються в життя. І мобілізація стала б сигналом верхівці про те, що війна не закінчується, а ситуація загострюється і погіршується. Це знак, що поки Путін живий і при владі, сподіватися на вирішення ситуації безглуздо.
Невдоволення Путіним у верхівці і можлива мобілізація дуже сильно підвищують шанси на будь-яку змову, яку може бути реалізовано у вигляді усунення Путіна або його усунення від влади. Поки що це лише ймовірність, але в разі мобілізації ймовірність змови суттєво зросте.
На вашу думку, чи можливий сценарій, за якого російські війська підуть із фронту в Україні і вирушать на Москву?
Ні, російські війська нікуди не підуть. Не треба сподіватися на народні бунти у Росії. Нічого подібного не буде.
Лише розкол "еліт" здатний привести до змін?
Так, зміни можливі лише внаслідок розколу "еліт", проблем у верхівці. Народ повністю позбавлений суб'єктності. Люди залякані, зомбовані пропагандою і в них немає ресурсу для опору.
Розкол "еліт" - це дуже важливий аспект. Адже Путін, як диктатор, повинен бути провідником інтересів правлячої верхівки, а після початку повномасштабної війни проти України він діє вже не в її інтересах. Верхівці не потрібна була війна з Україною. І Путіну вона була не потрібна. Він думав, що швидко за три дні все візьме, а далі росгвардійці почнуть кийками розганяти українців.
Але Путін помилився і втягнувся у війну. І що б там не говорили про те, що в Росії ситуація залишається відносно стабільною, насправді війна напружує всіх. Особливо правлячу верхівку, яка звикла до дуже комфортного існування, а не життя в умовах стресу.
І тому дуже велика ймовірність того, що верхівка прибере свого диктатора. Лідера, дії якого суперечать її інтересам. І що довше триватиме війна, що масштабнішою вона буде, то вищою є ймовірність такого сценарію.
Які групи могли б запустити розкол "еліт" і відсторонення Путіна від влади?
Такі процеси зазвичай запускає широка коаліція, яка включає силовиків, чиновників, олігархів та інших фігур. Вони всі між собою пов'язані. Думаю, і в Росії якась широка коаліція може це зробити.
Журналісти РБК-Україна опублікували статтю, в якій сказано, що Путін наказав витіснити українські війська з Курської області до 1 жовтня. Як ви думаєте, чим закінчиться історія з Курщиною?
Путін як танк намагається перти на всіх фронтах, але ми бачимо, що в нього не все виходить. Можливо, Путін міг би вирішити проблему з Курською областю, але тоді б йому довелося зосередити всі зусилля конкретно на Курщині та припинити наступ на Донбасі.
Але Путін на цей крок не пішов, тому, я впевнений, подібні плани Кремлю реалізувати не вдасться, а історія з Курською областю триватиме й надалі.
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968 року, Горький) - російський соціолог, один із найпопулярніших дослідників путінізму як соціальної та політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агентство "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го до 2005-го року Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним із підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман у 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова Російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор численних публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він докладно розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".