Найбільш інтенсивні бої тривалий час точаться на Покровському напрямку. Як зазначав головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, там «ворог кидає у бій все, що може рухатись, і наступати, намагаючись прорвати оборону наших військ». З Покровська триває евакуація, вже найближчими днями там припиняють роботу банківські установи. В експертному середовищі та ЗМІ лунає дедалі більше тривожних прогнозів про те, що відбуватиметься в Покровську та на Покровському напрямку найближчими тижнями.
Військовий експерт, майор Збройних сил України, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман розповів Главреду, наскільки критичною є ситуація на Покровському напрямку, на які операції російські війська, накопичені там, ще здатні, наскільки велика загроза оточення та окупації Покровська, чому це місто може стати для ворога другим Бахмутом, а також коли вичерпається російський наступальний ресурс, і коли Росія буде готова до нового наступу.
Як ви оцінюєте ситуацію на Покровському напрямку? Адже зараз часто лунають досить апокаліптичні прогнози щодо подальших подій на цьому напрямку. Наскільки, на вашу думка, велика загроза, що росіянам вдасться окупувати Покровськ?
Для того, щоб росіяни могли окупувати Покровськ, їм потрібно вести бої вже в самому місті, а вуличні бої можуть тривати місяцями. Ворог це прекрасно знає, адже пам’ятає, якою була для нього ціна Бахмуту чи Авдіївки, наскільки важко було взяти ці населені пункти.
По-перше, тими силами і засобами, які зараз росіяни мають на Покровському напрямку, вони не зможуть захопити Покровськ. Вони можуть хіба що підійти впритул до міста чи спробувати його оточити.
По-друге, вже відомо про те, що ми будемо підтягувати резерви на цей напрямок, підсилюючи наше угруповання.
По-третє, за інформацією військово-цивільних адміністрацій, у передмісті Покровська і Мирнограда зведені потужні фортифікації, здатні щонайменше призупинити російський наступ.
Крім того, наступальний потенціал ворога вичерпується. Адже армії готуються до наступу, не сидячи в курилці і морально налаштовуючись, а збираючи ударний кулак, який використовується для наступальних дій. Але рано чи пізно сила цього «кулака» вичерпується. Звичайними підкріпленнями, коли додається трошечки людей і трошечки техніки, ситуацію не виправиш. Якби це так просто було зробити, російська армія не готувалася б майже півроку до весняно-літніх наступальних дій, які тривають зараз.
Зараз є ознаки того, що російські війська на Покровському напрямку видихаються, що вичерпується їхній потенціал. Про це свідчить і зменшення кількості людей, які там ведуть бойові дії, і зменшення кількості штурмів. А найголовніше – росіяни починають повертати війська в бік Селідового з Покровського напрямку, тобто вони вважають, що там суттєвого просування вони не зможуть досягнути.
Крім того, противник зменшує активні штурмові дії на лінії фронту, тому що у нього закінчується ресурс. За оцінками і нашої розвідки, і наших закордонних друзів, російський ресурс для нинішнього наступу має вичерпатися до кінця вересня. Жодна армія світу не може вести наступ тривалий час, і, зазвичай, наступальні дії тривають чотири місяці. А далі потрібно зупинятися і готувати новий наступ, наступати півроку-рік безперервно неможливо.
Тобто втрата нами Покровська малоймовірна?
Ні, ми не можемо це стверджувати на 100%. Росіяни можуть піти на «дембельський акорд»: силами, що залишилися в них на Покровському напрямку, спробувати оточити Покровськ, зокрема, вийти на трасу Покровськ – Костянтинівка, щоб скоротити наші логістичні можливості.
Тож є певна ймовірність, що ворог спробує оточити і захопити місто.
Але якщо росіяни підуть на це, вони керуватимуться точно не військовою доцільністю, бо такий ривок буде означати безглузду втрату ними великої кількості живої сили та техніки, а політичною – цілком можливий наказ Путіна за будь-яку ціну, не рахуючись із втратами, взяти Покровськ.
Ще раз наголошую на тому, що російські війська справді можуть підійти впритул до Покровська, але там вони упруться в наші фортифікації. Та й сам Покровськ – це фортеця. У місті бої відбуватимуться на трьох рівнях: на асфальті, на поверхах (другому-п’ятому) і під землею (у всіх підземних комунікаціях). Тому місто захопити вкрай важко, тим більше таке велике, як Покровськ.
Якщо раптом російським військам вдасться взяти Покровськ, вони зупиняться на цьому рубежі чи намагатимуться просуватися далі? Якими можуть бути наступні цілі ворога на цьому напрямку? Подейкують, що наступною ціллю стане Дніпро – чи це так?
Росія може планувати що завгодно. Але її плані і її можливості можуть не співпадати.
Згадайте, Бахмут. Коли росіяни захопили Бахмут, багато говорилося про те, що це місто – двері для подальших наступів росіян: мовляв, звідти вони підуть на північ до Куп’янсько-Лиманського напрямку та на південь до Вугледарського напрямку, оточать два наших великих угруповання та переможуть у війні. Але на Бахмуті вони й зупинилися.
Так само буде і з Покровськом, якщо раптом ворогу вдасться його захопити. Це обумовлено тим, про що ми говорили вище – у росіян закінчиться ресурс для наступу. Але не ресурс взагалі, а ресурс саме на цю наступальну операцію.
Тому одразу після того, як, борони Боже, росіянам вдасться оточити Покровськ, вони не будуть здатні проводити суттєві наступальні дії. Для цього їм потрібно буде підготуватися. А триватиме така підготовка не менше декількох місяців. Тому росіяни будуть спроможні здійснювати новий наступ та більш-менш серйозні штурмові дії лише взимку.
А щодо того, куди з Покровська відкриваються шляхи… Тим, хто говорить про «дорогу на Дніпро» після Покровська, я можу порадити одне – залишити свої думки при собі і не смішити військових. Жодних дверей там немає і нічого там перед росіянами не відчиниться.
До Покровська, зокрема, там, де зараз ведуться бойові дії, немає потужних фортифікаційних споруд – були лише локальні, тобто такі, які будь-яка військова частина будує при обороні. Простіше кажучи, солдати копали собі окопи. Є такий сумний жарт навіть, що піхота 10% воює, 90% копає. Але навіть за таких умов, як зазначав Сирський, російські війська просувалися дуже повільно – зі швидкістю 1 км за 3-4 дні. І це при тому, що зараз ми ведемо бойові дії в полі проти шаленої кількості російських окупантів у 10 км на сході від Покровська. Далі – місто-фортеця і значно потужніші фортифікаційні споруди.
Тож які ворота, які двері відкриються перед противником? Що це за маячня?
Чи може Дніпро в разі захоплення Покровська спіткати доля, наприклад, Харкова, який постійно перебуває під обстрілами ворога КАБами та артилерією?
Безумовно. Якщо росіяни підсунуться на відстань, з якої до Дніпра діставатимуть їхні КАБи або далекобійна артилерія, звісно, вони будуть завдавати ударів. Це очевидно.
Чим для Росії аж так важливий Покровськ, що, коли почалася Курська операція, вона не стала забирати свої війська, зокрема, з Покровського напрямку, аби зупинити просування ЗСУ на Курщині? І, взагалі, наскільки коректно пов’язувати операцію в Курській області і складну ситуацію на Покровському напрямку? Навіть західні видання, наприклад, Forbes, пишуть, що «український відволікаючий маневр у Курській області провалився».
Це російське ІПСО. Саме росіяни говорять про те, що метою Курської операції ЗСУ було примусити їх забрати війська з Покровського напрямку.
Лінія російсько-українського фронту сьогодні складає близько тисячі кілометрів, Покровський напрямок – це тільки 5%. І на Покровському напрямку росіяни тримають не більше 50 тисяч військовослужбовців, при цьому на інших ділянках лінії фронту, де не точаться настільки інтенсивні бої, у росіян більше половини мільйона військовослужбовців. Очевидною була відповідь на питання про те, де Росія буде знімати війська для перекидання на Курщину – з того напрямку, де у її армії є певний успіх і де у вона тримає 50 тисяч осіб, чи з місць, де точаться локальні бої і де півмільйона багнетів.
Росіянам просто важливо принизити значення нашої Курської операції. З якого високого дубу треба було впасти, щоб прийти до думки, що метою операції ЗСУ на Курщині було відтягування російських військ саме від Покровська!
Тож ніякий такий «маневр», як пишуть деякі ЗМІ, не планувався і не здійснювався. Генерал Сирський говорив, що завданням операції було примусити росіян зняти певну кількість військ із гарячих ділянок фронту (вони, до речі, це і зробили), але він ані слова не говорив про Покровськ.
Олексій Гетьман – український військовий експерт, майор ЗСУ. Ветеран російсько-української війни.
Як військовий експерт коментує події війни Росії проти України на радіо, телебаченні та Інтернет-ресурсах.