Донбас залишається епіцентром бойових дій російсько-української війни. Поки на півдні Сили оборони перерізають ворожу логістику, на сході тривають запеклі бої. Росіяни активно наступають на заході Донецької області, а українські військові тримають фронт і відбивають атаки. Ворог прагне вийти на Слов’янськ і Краматорськ і не відмовляється від своїх подальших агресивних планів.
В інтерв’ю «Главреду» начальник штабу батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Антон Дзюбенко розповів, що відбувається на Константинівському напрямку, пояснив, чому слід очікувати мобілізацію в Росії, проаналізував плани противника та оцінив перспективи завершення війни. Також він поділився своїм баченням сучасної безпілотної війни та особливостями набору персоналу в бригаді.
Ваша бригада діє на Константинівському напрямку. Сьогодні це одна з найгарячіших ділянок на фронті. Яка там ситуація? Чим конкретно займається батальйон Black Raven?
Ситуація на Константинівському напрямку складна, але контрольована. Противник намагається проводити активні штурми й прорватися до Константинівки, щоб захопити місто. Зараз Константинівка має певне стратегічне значення для росіян. Вони прагнуть захопити її, щоб розповісти у своїх ЗМІ про чергову так звану перемогу на полі бою та відкрити шлях на Дружківку.
Сьогодні Дружківка – наш крайній форпост з півдня перед Слов’янсько-Краматорським напрямком, який є найбільшою агломерацією Донецької області. Слов’янськ і Краматорськ - два останні великі міста, де, попри війну, ще залишається життя. Саме тому Костянтинівка залишається пріоритетним напрямком, на якому вони демонструють активність.
Батальйон безпілотних систем Black Raven працює у складі 93-ї ОМБр «Холодний Яр», яка веде оборонні бої на південно-західному напрямку Костянтинівки. Робота полягає у підтримці піхоти та низки підрозділів на наших рубежах і утриманні позицій. Ми плануємо та виконуємо свої завдання на тактичній глибині 15–20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Це не яскраві удари по території противника, а щоденна рутинна робота. Зокрема, вона охоплює роботу з піхотинцями, пілотами, легкою технікою, артилерійськими системами, укриттями тощо.
Що стосується бойової роботи, вражаючі епізоди розкривати не буду, але можу розповісти про деякі вдалі та яскраві ураження ворожих цілей. Наприклад, нам вдавалося вразити споряджений БМ-21 «Град». Потім за допомогою «Лелеки» спостерігали, як детонують реактивні снаряди. Крім того, були різні військові операції за участю нашого батальйону. Серед них - операція зі стабілізації ситуації на Покровському, Лиманському та Торецькому напрямках. Також нас залучали до операції в селах Веселе та Грузьке. Тоді противнику вдалося прорвати оборону в районі Добропілля на 10–15 км, а ми брали участь у контрнаступальних заходах.
Найкращим критерієм ефективності роботи нашого батальйону та бригади загалом є утримання рубежів, на яких ми стоїмо. На своїй ділянці ми працюємо з серпня 2025 року. Можна відкрити DeepState, порівняти зону відповідальності 93-ї бригади станом на 4 серпня минулого року та станом на зараз і побачити, що втрати територій мінімальні, а ми гідно тримаємо оборону.
Наскільки я розумію, саме на Константинівському напрямку росіяни найактивніше використовують безпілотники. Якою тактикою керується ворог? Чи здатний він тривалий час підтримувати наступальні дії?
Я б не сказав, що росіяни найактивніше використовують БПЛА саме на Константинівському напрямку. Вони масово застосовують безпілотники на всіх ділянках фронту. Треба розуміти, що російсько-українська війна - це абсолютно новий формат військової кампанії для всього світу. Якщо раніше безпілотна складова була новацією або додатковим елементом класичної війни, то тепер - це основний елемент. Причому - як у нас, так і у противника.
На нашому напрямку у ворога дуже багато безпілотників. Росіяни використовують їх для підтримки піхотних груп, які намагаються штурмувати наші позиції або проникнути в наші тили. Ворог прагне придушити українські підрозділи безпілотних систем, щоб забезпечити просування своїх штурмовиків. Тому зараз противник активно діє насамперед проти нашої безпілотної складової, а саме – засобів вогневої підтримки. Щоб позбавити нас можливості проводити розвідку, спостереження та завдавати їм вогневого ураження.
Якщо аналізувати наступальні можливості супротивника, варто звернути увагу на оцінки військово-політичного керівництва нашої держави. Зокрема, на дані про те, що за місяць росіяни на полі бою втрачають більше особового складу, ніж їм вдається залучити до війська. З огляду на таку різницю, ворогу в будь-якому разі потрібні додаткові ресурси для ведення подальших бойових дій та підтримання наступальних можливостей. Адже наступ завжди супроводжується більшими втратами, ніж під час оборонних дій.
Яким чином росіяни залучатимуть особовий склад до своїх військ - шляхом мобілізації чи створення нових умов для контрактної служби - питання відкрите. Але я думаю, що найближчим часом вони ухвалюватимуть певні рішення. Інакше плани, про які вони постійно говорять, реалізувати буде неможливо.
На вашу думку, наскільки критичною є ситуація у ворога з особовим складом? Чи правильно я розумію, що якщо Кремль розпочне мобілізацію, мова йтиме про часткові заходи?
Я думаю, що мобілізація буде частковою. Навряд чи Кремлю потрібна масова мобілізація, яка здатна посилити невдоволення в суспільстві. Адже ворог уже використав досить значний ресурс, укладаючи контракти за гроші з ув’язненими. Тоді лави їхньої армії поповнили, умовно кажучи, не найкращі представники Російської Федерації. Тому в такій ситуації росіяни розуміють, що існує ризик загальної мобілізації.
Принаймні на цьому етапі війни російська мобілізація, найімовірніше, буде не масовою, а точковою. Щоб задовольнити потреби, які є актуальними для ворога на даний момент, або реалізувати поточні плани й завдання.
Наразі головною метою для росіян залишається повне захоплення Донецької та Луганської областей. Тому варто очікувати мобілізації.
Росіяни у своїй пропаганді постійно хизуються різними дивними заявами. Вони говорять про дедлайни щодо захоплення Донбасу та погрожують іншим країнам. На вашу думку, якими є ключові військові цілі Кремля?
Історія, пов’язана з планами щодо окупації Донецької та Луганської областей, - це для росіян лише перший етап війни проти України. Якби, не дай Боже, суто теоретично склалася така ситуація, що ворогу вдалося б захопити Донбас, тоді він міг би зробити перший крок до перерви та переговорів з нами. Але я на сто відсотків упевнений у тому, що й за такого сценарію продовження війни - лише питання часу. Надалі росіяни нарощували б резерви, накопичували потенціал і готувалися до наступної фази з метою захоплення інших територій України.
На мою думку, найголовніша мета Росії - не окупація Донецької, Луганської, Херсонської чи Запорізької областей, а саме знищення України та нашої державності.
Дехто вже почав думати, що пауза означає завершення війни. Але припинення бойових дій буде скоріше відстрочкою нової російської військової кампанії проти України.
Сто відсотків: пауза – це не кінець війни. З 2014 року ми жили в стані замороженого конфлікту та припинення вогню. Потім настав 2022 рік і почалося повномасштабне вторгнення, що призвело до появи лінії фронту довжиною понад тисячу кілометрів. Тому навіть якщо на політичному рівні буде узгоджено перемир’я, нам того ж дня всією державою доведеться готуватися до нової фази війни. Не знаю, в які терміни - через тиждень, місяць, рік чи кілька - але росіяни знову почнуть війну й намагатимуться окупувати наші території.
Давайте тепер поговоримо про безпілотні системи. Під час російсько-української війни відбулася справжня дронова революція. Дрони роблять майже все: ведуть розвідку, проводять евакуацію, коректують вогонь і завдають ударів по ворогу. Що таке безпілотна війна очима військового?
Зараз ми маємо унікальний, перший у світі та в історії досвід війни в такому форматі - з використанням безпілотної складової. Жодна війна ще не була настільки високотехнологічною, як російсько-українська. Практика використання БПЛА, безперечно, змінить світовий погляд на війну: вона показує, у якому напрямку має розвиватися армія, щоб бути сильною.
І ми вже бачимо, як партнери в Європі змінюють напрямок військового розвитку, з огляду на наш досвід. Якщо раніше світ 100 років будував танки й артилерійські системи, вкладаючи в їхній розвиток мільярди доларів, щоб вести війну на суші, то сьогодні всі активно починають розвивати саме напрямок безпілотних систем. Наша війна показала, що ведення сучасних бойових дій за допомогою безпілотників - це справжній must have.
Втім, варто зазначити, що з розвитком безпілотних систем війна для військових стала набагато складнішою. З одного боку - зараз уже немає такої шаленої кількості артилерійських обстрілів, яка була у 2022 році. Тоді росіяни безжально застосовували артилерію: знищували та перекопували лісосмуги й поля. Але з іншого боку - безпілотна війна внесла в бойові дії дуже багато труднощів.
Чому воювати стало набагато складніше? Тому що використання безпілотних систем призвело до появи такого явища, як «кілл-зона». З кожним роком війни «кілл-зони» лише розширюються. Якщо у 2022 році, щоб дістатися до позицій піхоти, можна було, умовно кажучи, заскочити в машину або БМП, то сьогодні навіть пілоти змушені долати відстань до позицій у 5–10 кілометрів. Залежно від погодних умов та обстановки, на це йде від 1 дня до 3 тижнів.
Тому така війна стала дуже важкою. Особливо для нашої піхоти, яка несе на своїх плечах усі тяготи безпілотної війни. Ми всі добре знаємо, що перебування піхотинців на позиціях може тривати місяцями, а їхнє забезпечення здійснюється за допомогою БПЛА або роботизованих систем. І бувають ситуації, коли евакуація стає можливою лише завдяки роботі наземних роботизованих комплексів.
Таким чином, для мене як військового безпілотні системи стали фактором, який найбільше ускладнює можливість ведення бойових дій. Разом з тим, БПЛА багато в чому нам допомагають. Наприклад, вони дозволяють компенсувати нестачу особового складу або замінюють бійця. Адже все-таки нашим головним ресурсом є люди, і краще втрачати безпілотники, ніж особовий склад.
Чи правильно я розумію, що сьогодні акцент у веденні війни зміщується від захоплення територій до виснаження ворога, зокрема, шляхом порушення його логістики?
У сучасних реаліях війни мені дуже складно уявити, як можна вести активні наступальні дії й досягати в них успіху без колосальних втрат особового складу, до яких вдається ворог. Росіяни в таких боях втрачають тисячі або навіть сотні тисяч людей. Ми розуміємо, що під час кожної військової операції та звільнення окупованої території трапляються втрати особового складу. І як би важко це зараз не звучало, під час виконання завдань є допустимі втрати. Але у росіян просто шалені втрати. Втрачати кожні 100 метрів стільки людей, як це робить ворог, - це безглуздя.
Важко сказати, як в епоху безпілотної війни проводити масштабні наступальні операції. До того ж складно зрозуміти, як в умовах розвитку безпілотних систем і з «кілл-зонами» діятимуть інші держави під час війни, коли треба наступати й захоплювати території на суші. Наведу такий приклад: на нашому напрямку відстань від лінії бойового зіткнення становить приблизно 15–20 кілометрів. Це дистанція, на якій постійно перебуваєш у зоні ризику ударів FPV-дронів. Це серйозна «кілл-зона», дуже небезпечна ділянка. І чим ближче до лінії зіткнення, тим вищі ризики.
Росія в листопаді минулого року вирішила створити власний окремий рід військ із безпілотних систем. На вашу думку, який у них потенціал? Що можна сказати про сильні та слабкі сторони та їхні технології?
Сьогодні безпілотні системи використовують будь-які військові частини чи з’єднання. Дрони застосовують усі по обидва боки фронту: від піхотних бригад до підрозділів інженерного забезпечення. Безпілотники адаптують під завдання, які виконують військові. Тому я взагалі здивувався, чому росіяни так пізно створили окремий рід військ безпілотних систем. Так само, як і ми, вони давно розуміють, що безпілотна складова стала основою ведення бойових дій. Детальної інформації про створення самого роду військ я не маю, але можу розповісти, як загалом працює російська безпілотна складова.
Росіяни - одна зі сторін цієї першої у світі високотехнологічної війни, тому їхній потенціал - значний. Під час бойових дій, особливо на тактичному рівні, вони використовують фактично такі самі безпілотники, як і ми. Зокрема, це радіокеровані БПЛА та дрони на оптоволокні. Також використовуються ідентичні засоби розвідки коптерного типу. Тож у цьому плані ми дуже схожі.
На мою думку, дуже сильна сторона у ворога - це «крила» (БПЛА літакового типу, - ред.). Особливо «крила», які працюють на тактичному рівні - ударні та розвідувальні. Якщо у 2022 році росіяни починали з «Орланів», то зараз безпілотників такого типу у них дуже багато. Росіяни використовують неймовірну кількість цих БПЛА, і вони непогано працюють.
Якщо оцінювати ворожий потенціал загалом, варто зазначити, що Російська Федерація, на жаль, залишається фінансово стабільною державою і досі має доступ до комплектуючих. Ми чудово знаємо, що навіть за дефіциту компонентів вони користуються китайськими комплектуючими або навіть європейськими, які потрапляють до ворога нестандартними шляхами. Тому найближчим часом не варто очікувати зниження можливостей супротивника у безпілотній сфері.
Безпілотні системи - один із найпопулярніших напрямків серед українців, які мобілізуються до армії. І Black Raven також запрошує приєднуватися до своїх лав. Кого саме ви шукаєте? Які навички повинен мати новобранець і що на нього чекає?
Насамперед ми шукаємо пілотів і споттерів. Це ключові посади нашого батальйону, а саме - люди, які безпосередньо виконують польотні завдання та входять до екіпажу безпілотних систем.
Крім того, ми запрошуємо до себе бойових водіїв, які вивозитимуть бійців ближче до лінії зіткнення, щоб ті займали позиції.
Дрони - це все-таки історія про розвиток і технології, тому ми також шукаємо інженерів і радіотехніків. Дуже потрібні програмісти: роботи з програмним забезпеченням багато, є перспективні напрямки, але фахівців не вистачає.
Також, звичайно, потрібні й бойові медики.
Загалом, ми готові розглядати всіх кандидатів, які мають бажання приєднатися до Сил оборони у складі нашого батальйону. Обов’язково розглянемо будь-яку заявку. Головне, щоб кандидат мав стан здоров’я, необхідний для виконання завдань, і бажання працювати. Далі ми вже навчимо й допоможемо.
Більше того, зараз ми робимо величезний акцент на навчанні та приділяємо йому дуже велику увагу. Наша бригада отримала акредитацію, і ми вже випустили перший курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП). Це насправді дуже крута історія, коли є можливість навчати рекрутів на потужностях бригади, а не в навчальних центрах. Окрім бригадних інструкторів, до БОВП залучені представники наших батальйонів і підрозділів, які допомагають рекрутам і контролюють процес підготовки.
Хочу також наголосити на тому, що підготовка цивільних осіб та кандидатів із бойовим досвідом дещо відрізнятиметься.
Цивільні можуть приєднатися до нас шляхом мобілізації або укладення контракту. Вони проходитимуть базову загальновійськову підготовку, яка триватиме 51 добу. Далі на них чекає професійна підготовка. Вони отримають військово-облікову спеціальність і стануть, наприклад, пілотами. Нові військовослужбовці обов’язково проходитимуть період адаптації в підрозділі. Потім - додаткова підготовка в батальйоні перед тим, як людей залучатимуть на бойові позиції, де вони разом із командирами виконуватимуть завдання. Це все потрібно для того, щоб краще адаптувати бійців до колективу та бойових умов. Такі процедури є обов’язковими. Якщо порівнювати з 2022–2023 роками, зараз підготовка у Збройних силах вийшла на абсолютно інший рівень.
Для діючих військовослужбовців або тих, хто повернувся з СОЧ (самовільного залишення частини), процедура інша. Здебільшого вони вже пройшли БОВП і можуть мати професійну підготовку. У таких випадках терміни навчання та підготовки залежатимуть від конкретної людини та її готовності до виконання завдань.
Як кандидат може приєднатися до вашого батальйону? Куди краще звертатися, щоб отримати необхідну інформацію?
Є багато способів. Можна звернутися до офіційних інтернет-ресурсів бригади. Наприклад, зайти на сайт або сторінки в соціальних мережах. Бригада та батальйон представлені у Facebook, Telegram та Instagram. Також у нас є лендінг, де можна залишити свої контактні дані, та електронна пошта. Відділ рекрутингу бригади обов’язково зв’яжеться з кандидатом і супроводжуватиме його, доки він не стане військовослужбовцем. Уже після цього супровід забезпечуватимуть підрозділи, де людина почне проходити службу.
До того ж людина може звернутися до Першого рекрутингового центру. Просто прийти й сказати, що є бажання проходити у нас військову службу. Там нададуть усю необхідну інформацію. Головне - бажання, а знайти нас не складно.
Приєднатися до батальйону можуть і ті військовослужбовці, які зараз перебувають у СОЧ?
Так, звичайно. Зараз дуже активно обговорюється постанова Кабміну № 768, яка передбачає реформи у Збройних силах. Окрім змін термінів військової служби та підвищення виплат, документом передбачено врегулювання питань щодо військовослужбовців, які самовільно залишили частину. І розділ про самовільне залишення частини - один із найкрутіших у всій постанові.
Чому я так вважаю? Тому що всім військовослужбовцям, незалежно від того, яке за рахунком це самовільне залишення частини, надається ще один шанс. Проблема самовільного залишення частини стала звичною ситуацією, але не слід забувати, що такі дії – правопорушення, яке тягне за собою кримінальну відповідальність. Великий плюс у тому, що держава вкотре надає можливість такій категорії військовослужбовців повернутися до війська. Причому за спрощеною процедурою - набагато швидше, ніж було до 12 червня. Ця можливість діятиме 100 днів.
Поясню, як це працює. Якщо людина має бажання повернутися до війська, вона може скористатися додатком «Армія+» або безпосередньо звернутися до нашого відділу рекрутингу, який забезпечить супровід і підтримку військовослужбовця. Для військовослужбовця, який самовільно залишив частину, можливі два сценарії: або суд уже ухвалив рішення про припинення служби, або ще ні. Але в будь-якому разі цю особу можуть одразу зарахувати до списку військової частини або включити за рішенням Генерального штабу до тимчасового особового складу. Таким чином, вона зможе проходити службу у складі підрозділу, а паралельно вирішуватиметься питання щодо її кримінального провадження.
Наприклад, до набрання чинності постановою у нас була така проблема: для поновлення на службі військовослужбовця, який повернувся з СОЧ, було обов’язковим рішення суду. Лише після цього військовий потрапляв до штату підрозділу. І це питання вимагало багато часу. У нас є випадки, коли людина чекає на рішення суду від двох місяців до півроку. На це впливають різні фактори: відсутність судді, погодні умови, повітряні тривоги тощо. Людина продовжує чекати і, крім котлового забезпечення, нічого не отримує. Грошової винагороди немає, а людині треба якось існувати й годувати сім’ю. А ось нова постанова запроваджує модель, у якій цих проблем уже не буде.
На сайті Міністерства оборони вже повідомили, що понад 200 військовослужбовців подали рапорти на нові контракти через «Армія+». Сподіваюся, рапортів буде більше, бо це крута історія.
А чи є зв’язок між цивільною професією людини та майбутнім у батальйоні? Чи обов’язково кандидат повинен мати технічну освіту? Простіше кажучи, чи може людина з гуманітарною освітою стати ефективним оператором БПЛА?
Це цілком можливо. Головне - бажання. Гуманітарій стовідсотково може стати фахівцем з безпілотних систем або пілотом і обіймати інші посади.
У нас є найкращий пілот, який зараз працює інструктором у батальйоні. Отож, у цивільному житті він працював на підприємстві, де виготовляли морозиво. Це не завадило йому стати одним із найкращих пілотів батальйону та багаторазовим переможцем у «Диких дронах».
Крім того, вік теж не є перешкодою. У батальйоні служать люди віком від 18 до 60 років. Середній вік - 36 років. І кожному, залежно від навичок та віку, ми знайшли місце. Безумовно, якщо говорити про пілотів, молодим людям, які більше захоплюються гаджетами та комп’ютерними іграми, може бути трохи легше освоїти пілотування, ніж тим, кому 40 років. Але загалом усе залежить від бажання, і жодних складнощів немає.
До речі, ви згадали про «Дикі дрони». У травні «Холодний Яр» виступив співорганізатором цих змагань, а Black Raven посів 1-е місце в загальнокомандному заліку. Що це за турнір? У чому полягає формат змагань і які завдання виконують учасники?
Перші «Дикі дрони» відбулися 24 травня 2024 року в Києві на Венеціанському острові під час турніру «Дика гонка». Надалі ми проводили «Дикі дрони» як самостійні змагання: спочатку на Київщині, потім - у Кам’янці-Подільському. У травні цього року провели їх у Трускавці. Ми беремо участь у цих змаганнях, а наш головний сержант із псевдонімом Сірий - один із організаторів та засновників заходу.
«Дикі дрони» постійно розвиваються. З кожним разом заходи стають масштабнішими - долучається все більше людей. Додаються нові вправи та програми, ми намагаємося зробити турнір цікавішим. У травні проводилися командні заліки, індивідуальні дисципліни, змагання на FPV, Mavic та ударних бомбардувальниках. У планах на наступний захід - додати ще й роботизовані комплекси.
Спортивна складова дійсно має значення, пілотам дуже цікаво позмагатися. Залучені провідні пілоти з різних підрозділів Сил оборони. Вони змагаються у навичках пілотування, щоб з’ясувати, хто сильніший.
Але я б насамперед звернув увагу на інші речі.
По-перше, пілоти, які постійно виконують бойові завдання і перебувають у «кіл-зоні», отримають можливість трохи перепочити й побути серед своїх.
По-друге, до заходу залучаються вітчизняні виробники, які виготовляють дрони та можуть поділитися з нами новими технічними рішеннями. До того ж компанії можуть отримати відгуки від пілотів, які безпосередньо застосовують БПЛА на фронті, і передати їм свої побажання щодо вдосконалення продукції.
По-третє, на «Дикі дрони» приходять люди, які бажають інвестувати або допомагати Силам оборони.
Загалом, «Дикі дрони» - це потужна ініціатива, яку потрібно масштабувати. Надалі ми будемо її розвивати, залучати дедалі більше підрозділів та розширювати змагання й конкурси.
Повномасштабна російсько-українська війна триває вже понад чотири роки. Кожна людина переживає різні події й має свої особливі історії. Що найбільше вразило саме вас?
Важко сказати. Мабуть, мене найбільше вразив сам факт початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Довгий час, навіть перебуваючи в підрозділі, я не міг усвідомити, що це насправді сталося. Скажу відверто: я був людиною, яка до кінця не вірила в такий сценарій.
Будь-яку війну хочеться запам’ятати, умовно кажучи, з позитивного боку. Хоча у війні взагалі немає нічого хорошого, але успіхи закарбовуються в пам’яті, і хочеться їх згадувати.
На жаль, наша бригада не брала активної участі в цих операціях, але з емоційної точки зору для мене надзвичайно важливими стали наші контрнаступи 2022 року на Слобожанському та Херсонському напрямках. Тоді вдалося звільнити дуже великі території на Харківщині та Херсонщині, зокрема - місто Херсон. Це перемоги, які на той час стали не лише територіальними досягненнями, а й призвели до емоційного підйому. Коли армія досягає успіху, моральний стан особового складу та людей у державі перебуває на високому рівні.
Також для мене вражаючою подією стала Курська операція. Дії наших сил на території противника зворушили весь світ. Це було дуже несподівано.
Такі позитивні емоції я можу пригадати в перші роки війни. На жаль, за останні два роки великих емоційних сплесків не пригадую. Ми здебільшого в обороні, а головне завдання - утримати рубежі, на яких стоїмо, і розвивати Сили оборони, щоб у майбутньому повернути свої території. Навіть не уявляю, як це зараз можна зробити військовим шляхом, проте нам треба й надалі над цим працювати.
Приєднуйтесь до лав батальйону Black Raven.