Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) винесла припис Київській митрополії Української православної церкви (Московського патріархату), в якої раніше знайшла ознаки афілійованості з російською православною церквою.
В інтервʼю Главреду доктор історичних наук, професор Національного університету "Острозька академія" Андрій Смирнов розповів, чому УПЦ не стане розривати звʼязки з Кремлем, які перспективи повної заборони московського патріархату та чого чекатиме Онуфрій, перш ніж ухвалити рішення.
Згідно з приписом ДЕСС, УПЦ має усунути усі порушення до 18 серпня. Як, на вашу думку, розвиватимуться події до цього часу?
Відповідно до законодавства, буде надано 30 або навіть 90 днів для того, щоб усунути ті ознаки афілійованості, які були виявлені ДЕСС. Очевидно, самостійно митрополит Онуфрій цього зробити не може. Йому потрібно для цього скликати собор єпископів, і це займатиме певний час, тому, правдоподібно, термін буде продовжений до жовтня.
І лише після того, як Українська Православна Церква не надасть доказів — а це мають бути соборні рішення, постанови соборів УПЦ про повну незалежність, про відкликання священнослужителів зі складу органів управління РПЦ (Священного Синоду, Архиєрейського та Помісного соборів, Міжсоборної присутності, синодальних відділів), — якщо митрополит Онуфрій не зробить публічних заяв про те, що він виходить із Синоду РПЦ, а всі ці приписи не будуть виконані, — тоді ДЕСС матиме право звертатися до суду проти Київської митрополії УПЦ.
Адже наразі мова йде не про всю Українську Православну Церкву, а лише про її адміністративний центр — Київську митрополію, очільником якої за посадою є митрополит Онуфрій. Сама Українська Православна Церква, як релігійне об’єднання, не має статусу юридичної особи — це така мережа тисяч парафій, монастирів, єпархій УПЦ.
І тому навіть якщо ДЕСС звернеться до суду, і суд припинить юридичну особу «Київська митрополія УПЦ», сама УПЦ нікуди не зникне. Продовжуватимуть діяти єпархії, парафії, монастирі — бо це інші юридичні особи.
Паралельно ДЕСС опублікувала список напряму афілійованих із Київською митрополією релігійних організацій. Туди увійшли всі єпархії та монастирі УПЦ, однак там немає, наприклад, парафій. А це основна частина цієї мережі: звичайні сільські та міські громади УПЦ.
А чому, на Вашу думку, цього не зробили?
Тому що вони афілійовані не з Київською митрополією, а з єпархіями. Це така своєрідна церковна «матрьошка», де зверху — Київська митрополія, далі всередині неї — єпархії, а їм підпорядковані парафії. І, відповідно до закону, парафії афілійовані з єпархіями, а єпархії — з Київською митрополією. А остання афілійована з Російською Православною Церквою. Тому це дуже складний механізм, який не дасть швидких результатів. Тобто навіть якщо уявити, що до кінця цього чи наступного року суд ухвалить остаточне рішення про припинення юридичної особи «Київська митрополія», сама УПЦ нікуди не зникне. Вона продовжить існувати. Ба більше, відповідно до українського законодавства релігійні організації можуть діяти навіть без державної реєстрації статуту.
Як на цю ситуацію може вплинути справа СБУ стосовно російського громадянства митрополита Онуфрія?
Це жодним чином не вплине на перебіг юридичних процесів, але може вплинути персонально на митрополита Онуфрія. Згідно з чинним законодавством, у нього є всього три місяці, щоб врегулювати своє перебування в Україні. Без українського громадянства він має отримати дозвіл на проживання і роботу. Раніше держава не особливо цікавилася, на яких підставах позбавлені громадянства єпископи УПЦ перебувають в Україні. Наприклад, митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, який очолює відділ зовнішніх церковних зв’язків УПЦ, втратив громадянство України ще в січні 2023 року. Чимало інших єпископів були позбавлені українського громадянства, але дотепер правоохоронці їх не чіпають. Якщо буде політична воля, то держава може депортувати митрополита Онуфрія за порушення міграційного законодавства і відсутність підстав для законного перебування в Україні, оскільки він є громадянином Росії.
Чи може держава піти на такий крок?
Сумніваюся. Радше можуть бути запроваджені санкції проти митрополита Онуфрія як додатковий важіль тиску на нього. Але проблема полягає в тому, що він не піддається тиску і не буде виконувати приписи ДЕСС або йти на поступки державі.
Головна стратегія УПЦ — це боротьба в судах. Вони вже оскаржують деякі документи ДЕСС, Кабміну, зокрема порядок проведення дослідження щодо ознак афілійованості, релігієзнавчі експертизи. Вони оскаржуватимуть і сам припис. Тобто нас чекає тривала судова тяганина.
Він може розтягнутися на роки, я правильно розумію?
Теоретично, так. Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», ухвалений минулого року, передбачає спрощену процедуру судового розгляду адміністративних справ про припинення релігійної організації. Але навіть спрощені процедури в Україні можуть тривати роками. Суддя може захворіти, можуть виникати інші обставини. В УПЦ знають, як затягувати справи. Наприклад, у Києво-Печерській лаврі досі мешкають монахи, і їх не можуть виселити — вже понад два роки триває ця історія без остаточного судового рішення.
Ви згадали, що в Онуфрія є щонайменше три місяці, щоб врегулювати питання громадянства. Але якщо термін — до 18 серпня, це навіть менше. Як довго, враховуючи всі фактори, це може тягнутися?
До 18 серпня нічого не станеться — це однозначно. За місяць УПЦ не зможе змінити свій статус, навіть якби захотіла. Теоретично митрополит Онуфрій може скликати собор, де можуть пролунати певні заяви, але наразі щось прогнозувати важко.
Повного розриву з РПЦ однозначно не буде, бо УПЦ не хоче потрапити в розкол, а єпископи — бути покараними з боку Московської патріархії. Саме тому різких кроків у бік автокефалії, яких від УПЦ вимагає держава, вона не зробить.
Важливо враховувати консервативні погляди митрополита Онуфрія, який буде чекати на завершення війни, і залежно від її результатів ухвалюватиме остаточне рішення: повернутися в РПЦ чи продовжити рух до повної церковної незалежності.
А чи є шанс, що за певних обставин РПЦ все ж піде на це, тобто на фактичне утворення автокефалії в Україні?
Московський патріарх Кирил неодноразово заявляв, що РПЦ ніколи не надасть автокефальний статус для УПЦ, бо для неї «Київ – це південна столиця російського православ’я». В умовах російської збройної агресії звертатися до Москви за автокефалією УПЦ нині не може, бо цього не зрозуміє ні українське суспільство, ні держава, ні власні віряни. Самостійно оголосити про вихід із РПЦ і повну незалежність вона не наважиться, бо це буде визнано розколом. Для рецепції автокефалії необхідно звернутися до всіх помісних православних церков і просити допомоги у визнанні УПЦ незалежною. Тому для владики Онуфрія – це патова ситуація. Відтак, він зайняв вичікувальну позицію і буде тягнути час, використовуючи для цього багато судових процесів. Або падишах помре, або віслюк здохне…
Смирнов Андрій Іванович (нар. 2 лютого 1982, місто Бердичів) — історик та релігієзнавець, доктор історичних наук, професор Національного університету «Острозька академія», керівник ГО “Центр святого Кирила Лукаріса” та один з засновників ГО "Софійське братство", член Синодальної комісії з міжхристиянських відносин ПЦУ.
Один із провідних українських релігієзнавців, коментатор церковно-державних процесів. Учасник Експертної ради при Державній службі України з питань етнополітики та свободи совісті.