Росія продовжує підготовку до нового наступу, який очікується наприкінці травня або в червні. Окупанти завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України, проводять інформаційно-психологічні операції та чинять серйозний військовий тиск на східному та південному фронтах, де Сили оборони відбивають удар за ударом. Демократи і республіканці в Конгресі США наближаються до консенсусу і довгоочікуваного голосування за фінансування допомоги Україні. Проте поки немає рішення американців і нових пакетів підтримки, українська армія стикається з дефіцитом боєприпасів і ракет для протиповітряної оборони.
В інтерв'ю Главреду голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан розповів, чим новий наступ військ РФ відрізнятиметься від попередньої осінньо-зимової кампанії, пояснив, чому ворог обере лише один напрямок для удару, оцінив спроможність росіян мобілізувати 250-300 тисяч нових військових та піти у наступ на Харків або Київ, зробив прогноз щодо надання допомоги від США та назвав оптимальний варіант знищення Кримського мосту.
В Інституті вивчення війни припустили, що ймовірний наступ Росії наприкінці весни-влітку може бути зосереджений на заході Донеччини. Як ви оцінюєте цей прогноз? Росіяни зроблять акцент на спробі окупувати усю Донецьку область?
Росіяни атакують на декількох напрямках, і поки що зарано говорити про те, на якому саме з них буде зосереджений їхній майбутній наступ. Акцентую увагу на тому, що у противника дійсно є простір для маневру, він має резерви та продовжує їх накопичувати. І тепер постає питання, на якому з напрямків росіяни підсилюватимуть свої війська. Ми вже багато чули про наступ начебто на Харків чи Суми, але більш логічним кроком може бути підсилення будь-якого угруповання на полосі від Куп'янська до Вугледару.
Росіяни можуть посилитися на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Новопавлівському напрямках. Лиманський напрямок їм потрібен, щоб загрожувати з півночі всій Донецькій області, на Бахмутському вони дуже хочуть захопити Часів Яр з метою отримання контролю над важливою висотою. На Авдіївському напрямку, на думку противника, у нас слабкі оборонні укріплення. Саме там наприкінці березня вони провели наймасованішу атаку: кинули в бій 36 танків і намагалися прорватися. Найбільше росіяни атакують на Новопавлівському напрямку - це там, де Мар'їнка. Не можна сказати, що у цьому районі наймасштабніші наступальні дії, але там ворог щоденно проводить близько 20 атак. Це дуже серйозний тиск.
Ключові напрямки атак Росії вже визначені, але тепер її війська, на відміну від зимої кампанії, наступатимуть лише на одному з цих напрямків. У рамках зимової кампанії, яка тривала фактично півроку, росіяни наступали по всій лінії фронту. Сподівалися, що наша оборона впаде, і вони прорвуться і вийдуть на оперативний простір. Наразі ж противник, який має великі сили, готується вибрати лише один напрямок. Приклад Авдіївки, у напрямку якої було сконцентровано величезне угруповання в 120 тисяч військових, показав, що на цьому і закінчуються всі спроможності росіян щодо прориву на певному напрямку фронту.
Таким чином, наразі навряд чи можна точно сказати, де саме буде наступ росіян. Противник намагається максимально тиражувати вкиди про наступ на Суми, Харків, або інші міста, щоб дезорієнтувати нас і згодом нанести якомога несподіваного удару. Росіяни продовжуватимуть свої інформаційні атаки: їм потрібно, щоб ми максимально розтягнули свої сили.
Президент Зеленський казав, що Росія збирається мобілізувати 300 тисяч осіб. Чи вдасться Кремлю набрати таку кількість окупантів? Як вони можуть бути задіяні на фронті?
Президент робить дуже гарні заяви і чудову роботу, яка спрямована на міжнародний рівень, щоб пришвидшити рішення щодо надання нам зброї.
Росії потрібно декілька місяців, щоб провести мобілізацію і максимально накопичити сили. Її зимова наступальна кампанія, яка розпочалася минулої осені, вже видихається. Росіяни можуть похвалитися хіба що захопленням Авдіївки і декількох сіл. Це точно не те, на що вони розраховували.
Росіяни спроможні мобілізувати приблизно 250-300 тисяч осіб. Позаминулого року вони призвали орієнтовно 400 тисяч вояк, і це вже було занадто багато для їхньої військової інфраструктури. Треба ж не лише набрати людей, а й десь їх розмістити, годувати та екіпірувати. Військова інфраструктура буквально тріщала і була перевантажена, що стало проблемою. Втім, за останній час РФ зробила багато роботи і тепер, за різними оцінками, може мобілізувати 250-300 тисяч осіб.
Як проводитиметься нова мобілізація - вже інше питання. Ми ж пам'ятаємо, що мобілізаційні процеси у Росії не зупинялися, і щодня до лав армії залучається приблизно 1000 осіб. Цілком можливо, що після президентських виборів будуть мобілізувати ще більше росіян. Але після мобілізації треба ще декілька місяців, щоб навчити військових і надати їм озброєння. І якщо автомати для піхоти вони знайдуть, то з технікою є певні проблеми. Наприклад, зараз на території України розташоване 470-тисячне угруповання російських військ, і воно повністю не забезпечене. Є різні підрозділи: одні забезпечені на 50%, інші - лише на 30%
Якщо підрозділ забезпечений на 50%, це в них уже вважається дуже добрим показником. І тому велике питання, як противник забезпечуватиме нові підрозділи. Також на мобілізацію великої кількості людей знадобиться час. Навіть якщо росіяни мобілізують 300 тисяч осіб і зможуть їх забезпечити, знадобиться як мінімум 2 місяці, щоб їх навчити. Інакше їм знову доведеться відправляти на фронт ненавчених 200 тисяч людей, яких українська армія вже бачила восени 2022 року.
Ми розуміємо, що наразі у Росії немає ударного угруповання для наступу на Київ чи Харків. Чи можливий сценарій, за якого вони все одно спробують піти на ці міста?
Скажу таку непопулярну річ: якщо росіяни вдадуться до таких кроків, це нам лише допоможе. Справа в тому, що у РФ уже немає тієї армії, яка була станом на 2022 рік. Війська готували більше 10 років. У рік повномасштабного вторгнення противник використовував батальонні тактичні групи. Це були професіонали, дуже добре підготовлені і укомплектовані новою технікою війська, які могли діяти самостійно. Зараз вже інша ситуація: угруповання стало набагато чисельнішим, техніки начебто більше, але за кадрами, укомплектуванням та якістю техніки ця армія значно поступається тій, що була. І тому росіяни намагатимуться згуртуватися на певному напрямку, бо купкою керувати легше, ніж великою масою військ.
По-перше, для того, щоб піти у наступ на Київ або Харків, потрібне угруповання чисельністю близько 300 тисяч військових. Їх треба укомплектувати автоматами і важкою технікою. Потрібні офіцери, два десятка досвідчених і авторитетних бойових генералів. Людей можна набрати з вулиць, але нема де взяти офіцерів, які б ними керували.
По-друге, на півночі і сході проводилися фортифікаційні роботи. Ви можете зробити висновки по Харківській області. Що було в 2022 році та зараз - це небо і земля. Звичайно, ще треба працювати, але ситуація вже набагато краща.
Спроби росіян піти на Київ чи Харків були б вигідні для нас, бо тоді вони змушені будуть не концентрувати, а розтягувати свої війська. Наразі нам доводиться тримати найбільші підрозділи вздовж кордону не лише з Росією, але й з Білоруссю.
У Конгресі США з'являються заяви про те, що допомога Україні може бути проголосована вже у квітні. На вашу думку, коли законодавці ухвалять рішення? Чи допоможе відновлення американської підтримки стримати росіян від реалізації їхніх планів?
Росія активізувала свої військові дії саме тому, що у Конгресі США немає рішення щодо допомоги Україні. Противник розуміє, що це - вікно можливостей, і максимально використовує ситуацію. Росіяни проводять штурмові атаки і наносять ракетні удари, тому що вони сподіваються, що зможуть виснажити ППО, переломити нас і пробити оборону. Коли вони відчувають, що західна підтримка захиталася або просідає, одразу починають діяти.
Я думаю, що Конгрес США ухвалить рішення щодо допомоги Україні вже в квітні. Проте зверну увагу на те, що такої запеклої внутрішньополітичної боротьби у Штатах не було вже давно. Ми постійно чули про різні суперечки демократів та республіканців, але наразі ситуація складніша - політики ведуть передвиборчу боротьбу поза межами правил гри. Тому тут важко щось прогнозувати.
Втім, демократи та республіканці поступово домовляються, перші йдуть на поступки другим, і допомога все-таки буде. Рішення буде, але це не означає, що ми одразу отримаємо допомогу.
Росіяни будуть наступати, доки Україна не отримає нових партій озброєнь від США?
Саме так. Пік зимово-весняної наступальної кампанії був у березні. Ми чули багато апокаліптичних заяв про те, що росіяни усюди просуваються, а фронт нібито трещить, однак стримати противника все-таки вдалося. І зараз вже росіяни розуміють, що в режимі мобілізації 1000 людей на день вони нас не зможуть переломити. Тому тепер вони говорять про формування резервів, концентрацію військ і мобілізацію.
Видання The Guardian публіковало матеріал про те, що Україна може знищити Кримський міст уже в першій половині цього року. Як ви думаєте, чи є реальним знищення мосту у найближчій перспективі?
Все залежить від планів нашого командування і наявності ресурсів. Кримський міст – капітальна конструкція, тому нам потрібна стратегічна зброя, щоб його знищити. Найкращий варіант – ракети Taurus, які дозволяють нищити зсередини капітальні укріплені споруди, але у необхідній для цього кількості. Тому що уразити міст – це одне, а знищити – зовсім інше. Для знищення мосту потрібно набагато більше ракет. В ідеалі нам треба знищити не полотно, а саме опорну конструкцію, на якій тримається міст. Це найнадійніша складова естакади і по ній треба влучити. Треба завдати Кримському мосту такої шкоди, щоб росіянам було надзвичайно важко його відновити.
Нам треба знищити міст, щоб противник не отримував зброї в Криму. І рішення про ліквідацію естакади фактично стане початком кримської операції. Потрібно посадити кримське угруповання на голодний пайок, який має тривати місяцями. Необхідно знищити Кримський міст (разом із залізничним полотном, щоб його вже не можна було відновити), добивати їхню логістику у вигляді великих десантних кораблів і збивати ІЛ-76, що використовуватиме противник для свого забезпечення на Кримському півострові.
І лише тоді можна буде говорити про блокаду Криму і виснаження угруповання, яке там знаходиться. Але якщо роботу мосту знову швидко відновлять, у такій операції немає сенсу. В такому разі краще завдавати ударів, наприклад, по якихось військових цілях.
Чи правильно я розумію, що будівництво Росією залізної дороги з Ростова до окупованого Криму – це спроба підстрахуватися на випадок знищення Кримського мосту?
Так, ви все правильно зрозуміли. Росії була потрібна залізниця, щоб перекидати через материкову Україну обсяг продукції, який йде Кримським мостом. Тому залізна дорога з Ростова до Криму дійсно потрібна росіянам на випадок знищення Кримського мосту та з метою посилення свого південного угруповання. На півдні у противника набагато гірша логістика, ніж на інших напрямках, тому саме там проводяться наші наступальні дії.
Крім того, заліза дорога Ростов-Крим ближче до позицій наших військ. Ми можемо уражати її або об'єкти на цій залізниці фактично з лінії фронту. І тут для росіян ситуація стане гіршою, тому що логістичний шлях потрапляє до нашої зони ураження.
Сергі́й Васи́льович Куза́н (нар. 16 травня 1984, місто Прилуки Чернігівська область) — український громадський та політичний діяч, волонтер на допомогу українським військовим, голова «Молодіжного націоналістичного конгресу» (2011—2015), один із засновників і координаторів, заступник Голови Проводу всеукраїнської мережі «Вільні Люди», один із координаторів ініціативи «Вимкни Російське», пише Вікіпедія
Голова Українського центру безпеки та співробітництва.