Укрпошта почала розсилку повісток військовозобовʼязаним, які раніше оновили дані в Резерв+. В інтервʼю Главреду полковник, заступник начальника центру – начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Монукало розповів, як мобілізовуватимуть чоловіків старше 50 років, як розшукуватимуть тих, хто вказав невірну адресу та коли повістку вважатимуть врученою.
У Міноборони заявляли, що працюють над автоматизацією видачі повісток від ТЦК. Чи змінилося зараз щось у цьому процесі?
Видача повісток – це один із заходів оповіщення. Хочу нагадати, що повістки вручаються в громадських місцях, закладах та за адресами проживання.
Щодо автоматизації вручення повісток, то наразі під час проведення мобілізації за вказівкою вищого воєнного керівництва розпочато централізований процес оповіщення засобами поштового зв'язку з використанням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
За його допомогою формується електронна повістка, і, відповідно, начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у чиїй базі перебуває військовозобов'язаний, накладає цифровий підпис. Після цього реєстром направляється вже підписана повістка на сервери Укрпошти. Потім працівники Укрпошти її роздруковують, формують поштові відправлення з описом вкладення, які в подальшому направляються на адреси військовозобов'язаних. Усі ці моменти чітко визначені постановою КМУ №560.
Якщо, наприклад, військовозобовʼязаному надіслали повістку, але він не отримав її на місці (або ж не перебуває за адресою, яку вказав у «Резерв+»), і, відповідно, не зʼявився до ТЦК, які подальші дії стосовно нього?
Усе, що ви назвали, зветься належно підтвердженим оповіщенням резервіста або віськовозобов'язаного. Згідно підпункту 2 пункту 41 вищезазначеної постанови, є декілька видів оповіщення щодо поштового зв'язку.
Належним чином оповіщеним військовозобов'язаний вважається, якщо повістка вручена в день отримання такого поштового відправлення особою, що підтвержує інформацію (або документом від поштового оператора – наприклад, отримав в руки і розписався), або в день проставлення поштового повідомлення відмітки про відмову від отримання чи непроживання за місцем, яке було вказане у «Резерв+». Таким чином військовозобов'язаний буде вважатися належно оповіщеним навіть у разі, якщо він не оновив свої облікові дані щодо місця проживання і повістка була направлена на адресу, за якою військовозобовʼязаний проживає. Тобто за тими даними, які увійшли в базу реєстру.
Щодо відповідальності, то у нас є адміністративний кодекс правопорушень. І основне правопорушення за статтею 210-1 (порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку в особливий період) тягне за собою накладання штрафу на громадян від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 25500 грн).
Якщо ж людина була належним чином оповіщена і надійшла інформація, що вона не проживає за адресою, чи якщо повістка була вручена, а людина не з'явилась, то в обох випадках формуються матеріали для її розшуку.
Є відповідна постанова КМУ №1487 (додаток 20) та №560, у якій визначено, що за зверненням районних міських, територіальних центрів комплектування, може надсилати дані і потім в електронному вигляді здійснюється розшук, адміністративне затримання та доставка військовозобов'язаних. Тобто якщо виявляється порушник, то в рамках адміністративного затримання передбачається навіть одягання кайданок. Це оформлюється відповідним протоколом, і після доставки у відповідний ТЦК незалежно від того, де військовозобовʼязаний був поданий у розшук (наприклад, був у розшуку у Полтавській, а затриманий – у Сумській), його доставляють до найближчого ТЦК, де складається протокол про адміністративне правопорушення. І у відповідності до ступеня провини виносять рішення, яке затверджує, відповідно, начальник територіального центру комплектування, відповідно до статті 210-1.
Сергію Станіславовичу, а що наразі відбувається з тими, хто не оновив дані? Адже певно досі є ті, хто не оновив дані в «Резерв+» до 16 липня. Як їх шукають?
Переважну більшість з них шукають за допомогою Укрпошти або адресного оповіщення. За домашньою адресою приходять представники ТЦК, обовʼязково формують поштові повідомлення з описом вкладення. Тому що повістка без опису, без конверта, яка кинута в поштову скриньку не є належним чином врученою – тільки поштовим вкладенням або особисто в руки. Як не вважається належним чином оповіщеною особа, чиї родичі, які або взяли повістку, або не взяли і заявили, що особа не проживає за місцем проживання.
Після того, як надходить повідомлення, що військовозобовʼязаний не проживає за вказаним місцемпроживання, на підставі цього матеріалу формується запит до Національної поліції про подання в розшук. Усі порушники вносяться до бази як порушники правил військового обліку, і вже по них буде винесено відповідне провадження.
Якщо військовозобовʼязаний після оновлення даних повторно вказав недійсну адресу, яким чином відбувається пошук – за якими даними тоді це роблять? Беруть дані з реєстру «Оберіг»?
Наразі система «Оберіг» дозволяє об'єднувати декілька реєстрів, в тому числі ті, які показують, де людина отримує грошове забезпечення, заробітну плату. Тоді проводиться оповіщення через підприємство – видається розпорядження, яке направляється терміновим оповіщення на це підприємство. І вже тоді керівник підприємства у триденний термін видає наказ про оповіщення та ознайомлює з ним. Якщо людина відмовляється від повістки, то повідомляє в органи Національної поліції, і за відмову Національна поліція має право здійснити адміністративне затримання та доставку до відповідного ТЦК для проходження ВЛК.
Як наразі виглядає процес мобілізації чоловіків від 50 до 60 років? Чи є заборона на призов цієї категорії громадян та кого з них все-таки можуть мобілізувати?
Процедура мобілізації цих військовозобовʼязаних наразі є абсолютно прозорою. Заборони як такої немає – такі особи призиваються за письмовою згодою військових частин окремим мобілізаційним розпорядженням і до тих частин, які не потребують особливих вимог для військовозобовʼязаних. Тобто не до військово-штурмових військ, а до підрозділів забезпечення або до державної служби спеціального транспорту (ДСПП).
Відповідно, такі військовозобов'язані проходять ВЛК на стан придатності, з ними працюють рекрутери з відповідних військових частин, спілкуються з ними в ТЦК, і за результатами співбесіди виписують відношення до військової частини та відповідну військову спеціальність. Після цього списки затверджуються Генеральним штабом, і в мобілізаційному розпорядженні вказуються конкретні прізвища, аби людина розуміла, що вона нікуди до іншої частини чи на іншу спеціальність не поїде.
Уточніть ще, будь ласка, процедуру постановки на облік 17-річних військовозобовʼязаних. Що змінилося в цьому процесі?
Тривають заходи приписки. Юнаки віком від 17 років до настання призовного віку приписуються до призовної дільниці, які працюють у всіх районних ТЦК. В основному у всіх навчальних закладівберуть списки цих юнаків, і з листопада по грудень проводиться основна приписка згіднозатверджених графіків. Юнаки проходять військово-лікарську комісію, після чого їм виписується приписне свідоцтво, дані з якого теж потім будуть вноситися в базу «Оберіг». Це перша стадія до підготовки призовника, яким він є з 18 до 25 років і який раніше підлягав призову на строкову службу, але її призупинили у зв'язку з впровадженням воєнного стану.
Після 25 років ці юнаки автоматично подаються на облік військовозобов'язаних. Якщо людина у зв'язку з об'єктивними причинами була відсутня, то протягом року проводиться доприписка. І якщо цього не зробити у відведений період, це вважається порушенням правил військового обліку і за це передбачений штраф.
1 жовтня були внесені зміни щодо мобілізації, згідно з якими командирам напряму дозволили до себе брати добровольців без участі ТЦК. Чи є у вас інформація, як це може відбуватися?
Тут можна провести паралель з рекрутинговими центрами – проєктом міністерства оборони України, до якого ТЦК фактично не мають стосунку. Рекрутинговий центр допомагає напряму комунікувати з командиром частини до того етапу, коли командири отримали право віддавати направлення безпосередньо на ВЛК.
Тобто рекрутингові центри були посередниками, які допомагали військовозобов'язаним проводити переговори з командирами частини, отримати відношення, але потім все одно з пакетом документів потрібно було звертатися до ТЦК. Механізм того, як тепер це відбуватиметься без участі ТЦК ще відпрацьовується на законодавчому рівні. Але ми ще чекаємо на розʼяснення.
Яким чином відбувається бронювання співробітників – якщо військовозобовʼязаний, наприклад, підлягає бронюванню, чи можуть його мобілізувати до того, як оформлене бронювання? Наприклад, у Києві був випадок, коли прямо дорогою на роботу забрали інженера оборонного підприємства, але йому до бронювання залишався тиждень.
Такі випадки, на жаль, трапляються. Наразі існує три види бронювання – згідно до постанови КМУ№45, згідно якого бронюються відповідно до переліку посад і професій в основном органами місцевого самоурядування, згідно до постанови КМУ №76 бронюються працівники критичної інфраструктури, і постанова КМУ №650, згідно якої здійснюється електронне бронювання через «Дію».
Згідно чинного законодавства, допоки не буде відповідного документу про бронювання, військовозобовʼязаний підлягає призову. Коли такий документ отримає ТЦК, то, відповідно, заброньованого потрібно внести до реєстру та поставити на спецоблік, відомості про що надалі відображаються в «Резерв+».
Тобто допоки людина оформлює документи і не може стати на такий облік, її можуть мобілізувати?
Так, вона підлягає призову за мобілізацією. І навіть якщо людина подала документи, то згідно до нововведень, якщо буде встановлено, що вона раніше порушувала правила військового обліку, вона не буде заброньована.
А що в даному випадку мається на увазі під порушеннями?
Якщо людина вчасно не зʼявлялася до ТЦК, не оновлювала свої сімейно-демографічні дані (наприклад, про народження дитини, одруження, зміну прізвища чи місця проживання навіть в межах одного населеного пункту). Тобто заброньованою може бути лише та людина, яка вчасно оновлювала дані, проходила ВЛК, не порушувала правил обліку. Адже коли виникає питання по бронюванню, то всі документи готові і залишається просто забронювати, а от якщо людина ухилялася від мобілізації, порушувала правила обліку, і шукає підприємство, яке може надати право на відстрочку, то тут можуть виникати питання про те, чому людина не зʼявлялася до ТЦК.
Стосовно порушення правил військового обліку, то, наприклад, якщо людина оновила дані в «Резерв+» до 16 липня, а до того не оновлювала дані, то чи буде вона оштрафована?
Цей період у 3 місяці надавався спеціально для оновлення даних. Якщо людина оновила дані, а до того 10 років не оновлювала, то все, їй пощастило, штрафу не буде. Це так само, як з добровільною здачею зброї. Адже термін для оновлення даних надавався всім військовозобов'язаним, щоб зменшити навантаження на ТЦК і зрозуміти, що людина має право на відстрочку або не підлягає призову на військову службу.
Давайте на прикладі – людина оновила дані, але в неї не вказано, що вона проходила ВЛК. Таку людину зупинили у громадському місці для перевірки документів, то яка повістка їй тоді видається?
На ВЛК не направляють лише тих, хто має право на відстрочку або заброньовані. Усі інші повинні пройти ВЛК для перевірки стану придатності. У прикладі, який ви навели, повістку виписують для уточнення облікових даних, вказується час прибуття для проходження ВЛК. І, можливо, під час проходження ВЛК, якщо людина має вади здоровʼя, вона може бути зовсім знята з обліку військовозобов'язаних або ж переведена у роздряд придатних для служби у ТЦК та підрозділах забезпечення.
Нагадаю, що в ці 60 днів оновлювалась контактна інформація щодо електронної адреси, телефону, місця прописки, тощо, щоб наступним етапом були організація проходження ВЛК. На першому етапі це робилося для того, щоб встановити контакт з людиною, аби вона повідомила де перебуває, і потім уже ТЦК та СП починає розсилати їм повістки, аби вони вже уточнювали загальний перелік облікових даних.
Що саме мається на увазі під скасуванням відстрочок після 9 листопада? Хто матиме право на продовження та що буде потрібно для цього зробити військовозобовʼязаним?
З кожним новим підписаним законом про продовження воєнного стану та мобілізації, військовозобов’язаний, що має право на відстрочку, повинен надати документи для підтвердження або отримання права на відстрочку.
Наприклад, якщо військовозобов’язаний мав відстрочку по навчанню, то треба підтвердити, що він не відрахований з навчального закладу і його навчання продовжується. Якщо відстрочка від мобілізації пов’язана з тим, що військовозобов’язаний є батьком трьох неповнолітніх дітей, то треба підтвердити, що термін відстрочки й досі актуальний, а не закінчився через те, що дитина стала повнолітньою. Тобто якщо закінчився термін бронювання, або мають місце інші підстави для відстрочки, то людині потрібно подати новий пакет документів з метою продовження відстрочки від мобілізації.
Сергій Станіславович Монукало – начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Полковник ЗСУ.