Перші результати проміжних виборів у Сполучених Штатах засвідчили розгромний програш Республіканської партії, яка вперше втратила перевагу навіть у тих штатах, де роками не обиралися кандидати від демократів. Для адміністрації Трампа, яка приходила до влади за оглушної підтримки обох палат Конгресу США, це стало ударом, оскільки там одразу почали шукати винних у поразці.
В інтервʼю Главреду голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко розповів, що зміниться для України з приходом демократів до влади, за яких умов Трамп може продовжувати загравати до російського диктатора Путіна, та чи стане чинний президент США першим в історії, відстороненим від влади за допомогою імпічменту.
Як ви прокоментуєте результати виборів у Сполучених Штатах? Чому відбувся такий розворот, що навіть в історично «червоних» штатах цього разу взяли гору демократи?
Насправді цього очікували. Були прогнози, що республіканці можуть програти й втратити більшість, зокрема в Сенаті. Але те, що сталося, перевершило навіть ці прогнози.
Думаю, це закономірний наслідок політики Трампа й спричинених нею проблем, насамперед внутрішніх. Саме вони змінили настрої значної частини виборців, особливо тих, хто не мав партійних уподобань, і навіть, як я розумію, частини прихильників республіканців.
На мій погляд, це особиста поразка Трампа. Як не парадоксально, його активна участь у виборчій кампанії - турне та мітинги, які перетворювалися на своєрідні шоу Трампа, - зрештою не допомогла республіканцям. Мені здається, вона мала прямо протилежний ефект. До цього додалися проблеми всередині США: високі ціни на дизельне пальне, інфляція тощо.
Зовнішні проблеми теж вплинули, але я б не перебільшував їхнього значення. Нам, звичайно, хочеться думати, що політика Трампа щодо України стала однією з причин його поразки та поразки його партії. Але, щоб у нас не було ілюзій, скажу відверто: це не зовсім так. Є приклади, коли республіканські кандидати, які симпатизували Україні та допомагали їй, теж програли вибори. Тож тут спрацював не український чинник, а внутрішні проблеми США та фактор Трампа.
Якщо говорити про подальші рішення Конгресу, чим втрата Трампом контролю над обома палатами може допомогти Україні? Чи забезпечить це відновлення допомоги?
Знову-таки, не варто плекати зайвих ілюзій, адже в нас, як завжди, є проблема із завищеними очікуваннями. Дехто думає: усе, Трамп програв вибори, тепер головним буде Конгрес, допомогу Україні відновлять і так далі.
На превеликий жаль, ситуація буде набагато суперечливішою. Нагадаю: США - президентська республіка. Повноваження президента обмежені, особливо в законодавчій сфері. Певні кадрові рішення також потребують схвалення Сенату. Але зовнішня політика та виконавча влада - це прерогатива президента США. Трамп залишиться на посаді, і нам надалі доведеться мати справу саме з ним.
Так, його влада буде послаблена й обмежена, особливо в бюджетному процесі. Позитив для нас полягає в тому, що через цей процес Конгрес, причому обидві палати, може впливати на Трампа та його адміністрацію в питаннях підтримки України. Він може здійснювати контроль і проводити розслідування. Думаю, адміністрація Трампа вже не матиме такого відчуття безкарності.
У чому ризик? Очевидно, наступні два роки - друга половина правління Трампа - будуть конфліктними. Триватиме протистояння між Конгресом і президентом. Ці внутрішні конфлікти заважатимуть, відволікатимуть Трампа та його адміністрацію, зокрема від теми мирних переговорів.
На жаль, вони можуть створювати проблеми й у відносинах з Україною. До того ж Трамп непередбачуваний: конфлікт із демократами в деяких ситуаціях може підштовхувати його до співпраці з Путіним. Таке теж можливо.
Тому, зважаючи на те, що в нас теж багато гарячих голів, треба розуміти: нам потрібно, як і раніше, співпрацювати з обома партіями. Ми маємо й надалі робити ставку на двопартійну підтримку України, а не лише на демократів. У нас багато друзів і в Республіканській партії.
Оскільки буде новий склад Палати представників та оновлений склад Сенату, треба оновити й, можливо, розширити коло підтримки в обох палатах. Попри всі проблеми, слід продовжити співпрацю з адміністрацією Трампа.
Точно не варто зараз обирати позицію: працюватимемо з Конгресом і виступатимемо проти Трампа. Це було б величезною помилкою. Нам потрібно продовжувати співпрацю з президентом США. Хоч би як критично ми ставилися до деяких його дій, поки він обіймає цю посаду, нам доведеться мати справу саме з ним.
І тут потрібне мистецтво взаємодії: співпрацювати і з Трампом, і з Конгресом, активно просуваючи наші інтереси у відносинах з обома гілками влади. Для нас важлива гнучкість.
І ще один важливий момент. Вибори вже відбулися. Думаю, треба нарешті вирішити питання із призначенням посла України у США. Зараз це одне з найслабших місць у наших відносинах зі Сполученими Штатами.
Чи є кандидатури посла України в США, та чи можливе призначення найближчим часом?
Це питання давно слід адресувати Офісу президента й самому президенту. Журналісти його запитували, і він відповів: «Кандидатури є, відмовляються деякі кандидати».
Але пауза затягнулася. Була версія, що чекали саме виборів до Конгресу. Думаю, це не головна причина, проте вибори вже відбулися. Оновлений склад Конгресу почне роботу в січні. Палату представників переоберуть повністю, хоча, звісно, не всі її члени будуть новими. Потрібно, щоб посла призначили до кінця року і він уже міг активно працювати з новим складом Конгресу. Адже одна з функцій посла України - активна співпраця з конгресменами. Це дуже важливо, і наші попередні посли приділяли цьому багато уваги.
Кого саме призначити - вирішує президент. Кандидатури, на мій погляд, є. У нас є досвідчені дипломати. Можливо, з огляду на фактор Трампа багато хто не хоче ризикувати своєю кар’єрою. Є складнощі у взаємодії з його адміністрацією та загалом у роботі в США за нинішніх умов. Але є інтереси держави, тому цю паузу треба завершити. Нам потрібно призначити посла як мінімум до кінця року.
Ми бачили, що за Трампа блокували посилення санкційного тиску на Росію та розгляд інших питань, пов’язаних із російсько-українською війною. Чи здатна перемога демократів змінити ситуацію?
Тут є важливі нюанси. Конгрес не блокував санкційну політику. Її заблокував сам Трамп. Були проблеми з проходженням законопроєкту Ліндсі Грема через Палату представників. Через міжпартійні суперечності на тлі передвиборчої ситуації демократи його не підтримували. Але все ж знайшлося кілька конгресменів, які підтримали процедурне рішення щодо його розгляду, і згодом законопроєкт вдалося ухвалити. Тоді за нього проголосувала й частина демократів. Тому говорити, що Конгрес блокував санкційну політику, не варто.
Наприкінці 2023-го й на початку 2024 року республіканці в Палаті представників блокували допомогу. Зараз ситуація із санкціями була іншою. Закон Ліндсі Грема ухвалили, а Трамп його підписав, але не застосував до Росії. Тож тут претензій до Конгресу немає.
Безумовно, у законодавчій сфері, зокрема в питаннях санкційної політики, Конгрес може робити більше й тиснути на Трампа та його адміністрацію.
Водночас треба розуміти: якщо демократи просуватимуть навіть корисні для України ініціативи, але робитимуть це демонстративно і, не дай Боже, лише від своєї партії, Трамп нічого із цього не підтримуватиме. У нього є право вето, для подолання якого потрібні дві третини голосів Конгресу. Можливо, це вдасться зробити за підтримки частини республіканців. Ось чому я кажу: у відстоюванні та просуванні інтересів України через Конгрес потрібна двопартійна підтримка.
У бюджеті, зокрема оборонному, завжди передбачають кошти на підтримку України. Зараз сума невелика - 400 мільйонів доларів. До речі, її можна збільшити. Така ініціатива була ще на початку року: збільшити підтримку України хоча б до 800 мільйонів доларів. Це технічне питання, і сума невелика, але все ж. Тут потрібна двопартійна підтримка. Якщо вона буде, шансів стане більше. Якщо цим займатимуться лише демократи, ефекту не буде.
У розслідуванні проблемних ситуацій, пов’язаних із Маском, Starlink тощо, теж потрібен двопартійний підхід. Сенат також активно працюватиме над кадровими питаннями. Тож у взаємодії з Конгресом нам зараз потрібно ще більше наголошувати на двопартійній підтримці.
Добре, що демократи матимуть більшість: це обмежує Трампа. Але без двопартійної підтримки така зміна, на жаль, не спрацює на користь України.
Як ви гадаєте, чи можуть Трампу оголосити імпічмент?
Ініціювати процедуру можуть. Є висока ймовірність нової спроби імпічменту Трампа - приводів більш ніж достатньо. Але нагадаю: в історії США жодного президента не усунули з посади шляхом імпічменту. Свого часу Ніксон добровільно пішов у відставку під такою загрозою.
Щоб це сталося зараз, потрібні дві третини голосів у Сенаті. Демократи матимуть більшість, але не дві третини. І це дуже серйозне питання. Тут справа уже не лише в Трампі: для республіканців це буде серйозним викликом.
Тож процедуру імпічменту, найімовірніше, ініціюють, але до усунення Трампа з посади вона, з дуже високою ймовірністю, не призведе.
Що ще може бути? Поки що це лише припущення, але його обговорюють в експертних колах. Якщо нинішня поразка республіканців фактично сталася через Трампа, постає питання: як на це реагуватиме істеблішмент Республіканської партії? Адже що далі, то більше проблем він для них створює.
Республіканці можуть замислитися над тим, як вирішити проблему Трампа. Тут є ризик розколу партії. Поки що це малоймовірно, адже розкол призведе до її послаблення. Проте такий ризик існує. Інший варіант - шукатимуть способів нейтралізувати негативний вплив Трампа в останні два роки його президентства, зважаючи, зокрема, на його вік і стан здоров’я. Тут можуть бути цікаві інтриги.
Фесенко Володимир (8 листопада 1958, Лозова, Харківська область) - український політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента". Лауреат премії "Celebrity Awards 2020" в номінації "Політолог року", пише Вікіпедія.