Російський диктатор Володимир Путін 18-19 червня вперше за 20 років здійснить візит до КНДР, де зустрінеться зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином. Прес-служба Кремля не розголошує деталей порядку денного цієї поїздки Путіна, лише зазначає, що це буде «дружній державний візит». Але очевидно, що питання військової співпраці КНДР і Росії будуть обговорюватися не в останню чергу.
Політичний експерт, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик в інтерв’ю Главреду розповів, за чим Путін їде до Кім Чен Ина, чого чекати від цього візиту Україні, чому Північна Корея продає Росії старі та неякісні боєприпаси, а також чи може РФ залишитися без ракет КНДР, якщо на Корейському півострові почнеться війна.
Чому російський лідер вперше за 20 років зібрався в гості до КНДР? За чим Путін їде до Кім Чен Ина?
Останнім часом Кім Чен Ин для Путіна – найближчий друг. На рівні керівництва підтримуються досить інтенсивні контакти. Північна Корея вийшла на рівень стратегічного партнерства з Росією. Росія свого часу підтримувала введення санкцій проти КНДР, а також сприяла режиму обмежень і ембарго, а зараз вона разом із Китаєм озброює КНДР і надає їй високі технології, знищуючи таким чином режим обмежень, який був встановлений Радбезом ООН.
Зараз Північна Корея нарощує свій потенціал. І росіяни передають їй технології, передусім космічні. Крім того, КНДР зацікавлена в розробці атомної субмарини, яка могла б нести ядерне озброєння, і цілком можливо, над нею вже працюють на верфях Північної Кореї або Росії. Плюс ідеться про певні види озброєння: РЕБ, безпілотники, важку техніку, в якій зацікавлена КНДР (там вивчають досвід війни в Україні і розуміють, що у випадку фронтального конфлікту на Корейському півострові важка техніка буде мати значну вагу).
Це все Росія готова передавати КНДР в обмін на боєприпаси. У Північній Кореї, починаючи з 80-х років, вироблялися і накопичувалися боєприпаси, були запущені всі можливі заводи. Пік виробництва боєприпасів припав на 1982-1986 роки, і тоді КНДР постачала їх до низки третіх країн, зокрема, на Близький Схід, в Африку тощо.
Росія вже використовує у війні проти України північнокорейські боєприпаси і ракети. Обсяги поставок коливаються і часто визначаються переговорами: починається підготовка до переговорів – починаються і поставки боєприпасів Росії, виникають певні питання у взаєминах – поставки зменшуються. Це видно по кількості вагонів, які переходять через Хасан на кордоні Північної Кореї та Росії.
Крім того, Росії вигідно використовувати Північну Корею для розігрування сценаріїв загострення протистояння на Корейському півострові, аби відволікти увагу США від України.
Також слід зазначити, що у Кіма є специфіка: він вважає, що особисті зустрічі і контакти є ознакою його сили. Тому візит Путіна до КНДР – це історія на десять років: буде 10 років максимальної пропаганди, яка подаватиме стосунки з РФ як альянс, як вісь, як союзницькі відносини, наче у радянському фільмі про мушкетерів – «галантерейник и кардинал». Хоча насправді ніяких союзницьких зобов’язань Росія перед Північною Кореєю давно не має.
Наступним кроком може бути вихід Росії з санкційних режимів проти Північної Кореї.
Якщо говорити саме в контексті війни в Україні, чого нам чекати від цього візиту, що може стати його практичним підсумком? Яку підтримку на цьому етапі війни КНДР може надати Росії?
Боєприпаси і ракети. Росія потребує ракет і відчуває їх дефіцит. Ми бачимо, що те, що виробляється у 2024 році, одразу й летить по Україні. Тобто накопичення певних видів ракетних озброєнь майже не відбувається, і все, що виробляється, одразу й використовується. Росії необхідний запас ракет для здійснення масових бомбардувань, і Північна Корея може передати певний обсяг цих ракет для потреб росіян. Йдеться про ракети наземного базування, які летять достатньо далеко, на 600 км, і цього досить, щоб із території РФ обстрілювати не лише Харків, але й інші міста по лінії розмежування.
Також КНДР може передати Росії боєприпаси різних калібрів, міни, набої для мінометів і гранатометів та багато інших видів додаткових боєприпасів, яких РФ потребує в цій війні і не встигає або розконсервувати, або налагодити виробництво. Північна Корея може покривати цей дефіцит. Не повністю, але значною мірою. І все це буде в Україні використовуватися.
Я не вірю в надання північнокорейських підрозділів для війни Росії проти України, в те, що солдати КНДР будуть воювати. Цього не буде в силу різних обставин. Передусім через попередній досвід використання робочої сили: використання будівельних загонів не закінчувалося позитивно для Північної Кореї, тому що ці люди просто тікали. Тому історії про те, що північні корейці посилають будівельників на Донбас, аби щось там відбудовувати, не відповідають дійсності.
Але боєприпаси – так, їх КНДР буде надавати Росії.
Все те, що ви перелічили, весь цей арсенал – це те, з чим Путін може повернутися від Кім Чен Ина цього разу, чи це потенційно КНДР може надавати Росії?
Це те, що без великих проблем може бути передано Росії. Із високою ймовірністю.
З боку росіян періодично лунають нарікання на якість боєприпасів, які КНДР надає Росії. У КНДР немає більш якісних і нових, чи вона просто не дає їх Росії?
Ні, у КНДР є якісні боєприпаси. Це більш нові зразки, вироблені не так давно. А Росії надають боєприпаси з запасів 70-х років, які КНДР хотіла б утилізувати. Звісно, північні корейці раді продати такі боєприпаси, та ще й за велику ціну Росії.
Північна Корея не буде продавати Росії якісні ракети і боєприпаси. Тому що їй самій усе це потрібно на випадок військового зіткнення з Південною Кореєю.
Звісно, КНДР може повністю запустити свій ВПК на задоволення потреб Росії, я цього не виключаю. Але найновіші і найсучасніші зразки будуть усе одно лишатися в КНДР. Кім – не ідіот, щоб віддавати все це Путіну.
А наскільки ймовірне таке загострення відносин між КНДР і Південною Кореєю, коли північним корейцям стане не до військових поставок Росії, бо їм самим потрібні будуть ті самі боєприпаси?
Військове зіткнення Півдня і Півночі в Кореї можливе. Це ймовірний сценарій. Але на даний момент у розкладі політичних і геополітичних сил він не в «червоній зоні». Не виключаю, що колись військовий конфлікт станеться в тому чи іншому варіанті, але не зараз.
На даний момент така війна не в інтересах Китаю. Піднебесна будує трошки іншу схему відносин із Заходом і має свій інтерес щодо Тайваню. І зараз заходити в глобальну війну з Заходом Китай не зацікавлений. А йому це доведеться робити для порятунку Північної Кореї. Адже за Південну точно впишуться американці, бо там знаходяться американські військові бази. До того ж Південна Корея має союзницькі відносини з іншими західними країнами, а також Австралією та Канадою. Південну Корею точно не залишать сам-на-сам у війні з Північчю.
Отже, зіткнення Північної і Південної Корей буде означати повноцінну глобальну війну. Китай у цьому не зацікавлений. Відповідно, якщо раптом така ідея з’явиться у Кім Чен Ина, Китай має важелі впливу, щоб цього не допустити. Аж до зміни політичного режиму в Північній Кореї. Принаймні китайці в 2010 році допускали, що зміна режиму може відбутися. Зараз вони цього не хочуть, їм краще гавкаючий Кім, якого можна використовувати для ескалації, щоб лякати японців і південних корейців. Але навіть ті обстріли південнокорейської території, які здійснює Північна Кореясьогодні, дуже акуратні і хірургічно точні, щоб, не дай боже, не було випадкових жертв серед південних корейців. Зараз вони вкрай обережні. Тобто вони діятимуть так, щоб напругу підняти, але в гарячу фазу не перевести.
Віталій Кулик (22 вересня 1976, Київ) – український політичний експерт, колишній головний консультант Національного Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року і досі – директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.