Долар по 45: що буде далі з курсом, цінами на продукти і пальне – Новак

Зростання курсу до 45 гривень за долар потягне за собою неминуче подорожчання пального, продуктів та ще багатьох товарів, зазначив економіст Андрій Новак.

Долар побив історичний максимум, і його курс 11 червня становив 45,26 гривень за долар. Щоправда, вже 12 червня українська національна валюта трішки зміцнилася по відношенню до американської. Новий курсовий рекорд традиційно викликав занепокоєння українців: чи не є це початком нового витка девальвації та наскільки болісно подорожчання долара вдарить по цінах у магазинах і на АЗС.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв’ю Главреду розповів, чому курс подолав психологічну межу і сягнув 45 гривень за долар, що може обвалити гривню ще суттєвіше, яким буде курс до кінця 2026 року, а також що після стрибка курсу відбудеться з цінами на продукти харчування та пальне в Україні.

Чому долар подорожчав та, відповідно, впала гривня? Які чинники призводять до цього зараз?

Попри гучні заголовки у ЗМІ про «рекорди курсу долара», «рекорди падіння гривні», «рекорди девальвації гривні» оцінювати коливання курсу слід не абсолютними величинами, а відносними. Якщо подивитися, на скільки відсотків відбулася девальвація гривні, коли долар сягнув 45, то зміни насправді не є значними, особливо зважаючи на те, що триває війна. Причому гаряча фаза війни триває вже п'ятий рік, у Україна зазнає величезних людських та економічних втрат.

З іншого боку, Національний банк України завдяки масштабній зовнішній підтримці нашої країни має рекордні золотовалютні резерви – близько 55 мільярдів доларів. Таких резервів Україна не мала навіть у найбільш благополучні мирні роки. У найкращі мирні роки наші резерви становили 21-22 мільярди доларів, а зараз – понад 55 мільярдів.

При цьому зараз ми маємо значно менші зовнішньоекономічні обороти через війну, обмежені можливості експорту, порушену логістику тощо. І за таких значно менших зовнішньоекономічних оборотів ми маємо рекордні золотовалютні резерви, що дозволяє Нацбанку підтримувати стабільність курсу національної валюти. На мою думку, він міг би робити це навіть краще, ніж зараз.

Отже, з одного боку, є об’єктивні обставини – війна: і як для країни, що воює, ситуація з курсом гривні є відносно непоганою. Але, з іншого боку, враховуючи рекордні резерви та масштабну зовнішню фінансову підтримку України, курс гривні можна було б підтримувати ще більш стабільним.

Тож основний фактор, який зараз штовхає долар догори, а гривню донизу, – це війна, тому що експорт обмежений, а імпорт постійно зростає.

Основна причини зростання імпорту – це, насамперед, закупівля озброєння, амуніції, енергетичного обладнання через постійні удари по нашій енергосистемі, а також іншої техніки та обладнання, необхідних для ліквідації наслідків майже щоденних російських атак по всій території України. Це змушує нас значно нарощувати імпорт різної продукції – від озброєння до цивільної техніки та обладнання.

Коли імпорт зростає, а експорт обмежений, виникає негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Але, знову ж таки, враховуючи наявність величезних золотовалютних резервів НБУ, курс гривні можна було б підтримувати дещо краще.

Попри історичний максимум курсу долара він поки що залишається в межах показників, закладених у державному бюджеті на 2026 рік: там передбачений середньорічний курс на рівні 45,5 гривні за долар. На скільки, за вашим прогнозом, долар може зрости до кінця літа, на скільки – до кінця року? Чи є підстави для неочікуваних нових курсових рекордів?

Щоб прогнозувати курс гривні, потрібно мати базу для прогнозування, а саме – курсову стратегію. А з цим у нас великі проблеми: курсової стратегії від НБУ ми не маємо. Натомість ми маємо тактичний (або оперативний) підхід під оригінальною назвою «керований плаваючий курс». Такі формулювання мені нагадують росіян із їхніми конструкціями на кшталт «отрицательный рост». От і «керований плаваючий курс» – це фактично ні про що, особливо якщо це говорить Національний банк України, який є єдиним регулятором у цій сфері. Він існує як державна інституція, і ми, платники податків, його утримуємо саме для того, щоб він проводив грошово-кредитну політику, а не «плавав» по ній. Якщо ж він просто «плаває» разом із курсом, то виникає питання: навіщо тоді взагалі потрібен Нацбанк, адже плаваючий курс у нас може бути і так, сам по собі.

Функція Нацбанку – проводити грошово-кредитну політику. Для цього він наділений відповідними повноваженнями.

З огляду на те, що ви говорили про наші рекордні золотовалютні резерви та реальну можливість стримувати девальвацію гривні, можна зробити висновок, що немає підстав для суттєвого обвалу гривні до кінця 2026 року чи інших апокаліптичних прогнозів?

Підстав для валютної паніки або паніки щодо курсу гривні зараз немає. Гіпотетично негативний сценарій міг би виникнути у разі дуже серйозного погіршення ситуації на фронті. Але на фронті, як бачимо, фактично відбувся перелом на користь України. Тому я не бачу надзвичайних форс-мажорних обставин, які могли б суттєво підірвати курс гривні.

Тобто ми й надалі перебуватимемо в межах показників, закладених у бюджеті – близько 45,5 гривень за долар?

Поки що гривня тримається в рамках прогнозного курсу, закладеного в державному бюджеті. До того ж нещодавно до бюджету вносилися зміни, але прогноз курсу в них зберігся той самий. Це вже певний позитивний сигнал: різких зривів курсу не очікується.

Тобто зараз немає підстав панікувати і бігти в обмінники, щоб купувати долар по 45, поки він не став ще дорожчим?

Ті люди, які мають заощадження і звикли бачити їх лише в іноземній валюті, навряд чи змінять свій підхід. Для решти зараз немає особливих підстав для рекомендацій на кшталт: «Терміново купуйте валюту, бо гривня скоро дуже впаде».

А як зараз вигідніше зберігати гроші: депозити, ОВДП чи готівковий долар?

Спочатку потрібно собі відповісти на питання про те, чого ви хочете від своїх заощаджень – просто зберегти гроші чи заробити. Якщо лише зберегти, тоді краще тримати заощадження в іноземній валюті (як «під подушкою», тобто готівкою, так і на рахунках у банках), або в гривні, але обов’язково на депозиті в банку. Тому що заощадження в гривні «під подушкою» просто знецінюються щонайменше на рівень реальної інфляції.

Іноземна валюта поки що є кращим інструментом захисту заощаджень в умовах девальвації гривні.

Якщо ж ідеться про захист від інфляції, то варто розглядати варіанти депозитів або ОВДП, оскільки там нараховуються відсотки – так ви частково або повністю компенсуєте інфляційні втрати.

Якщо ж ваша мета – заробляти, тоді потрібно вміти працювати на фінансовому ринку з акціями, облігаціями, криптовалютами. Але якщо ви не розумієтеся на цьому, краще цим не займатися. Якщо хочете спробувати, то не вкладайте туди одразу великі суми.

Долар по 45 – це, на вашу думку, тимчасове явище, чи тенденція знецінення гривні збережеться, і темпи девальвації зростуть?

Тут усе залежить від політики НБУ, а також обсягів імпорту, які будуть потрібні Україні. Наприклад, якщо відбудуться нові масові обстріли та масштабні руйнування енергетики чи інфраструктури, доведеться терміново закуповувати додаткове обладнання за кордоном. Це збільшить попит на валюту, що зрештою може створити додатковий тиск на гривню та спричинить її подальшу девальвацію. А далі все залежатиме від того, наскільки активно НБУ буде гасити підвищений попит на валюту. Тому лінійно прогнозувати курс неможливо.

Зараз чергова психологічна межа – 45 гривень за долар – подолана. Досвід попереднього перетину курсових психологічних меж свідчить про те, що, якщо відкат і відбувається, то він значно менший, ніж було до того. Щонайменше допоки триває війна, така тенденція зберігатиметься.

Які процеси потягне за собою долар по 45 гривень і вище? Що може подорожчати? Зокрема, коли й на скільки можуть зрости ціни на продукти та пальне?

Подорожчання іноземних валют призводить до подорожчання імпортних товарів. Є один важливий товар, який Україна імпортує майже на 100%, – це пальне. Тому зростання курсу долара та євро означає подорожчання пального. А пальне є складовою собівартості практично всіх товарів і послуг. Відповідно, запускається ланцюгова реакція зростання цін по всій економічній системі.

Крім того, подорожчають безпосередньо імпортні товари, яких на українському ринку дуже багато: техніка, обладнання, будівельні матеріали, продукти харчування, одяг, взуття та багато іншого. Зазвичай це відбувається з певним часовим лагом після стрибка курсу.

Наскільки саме зростатимуть ціни – залежить від рівня конкуренції на кожному конкретному ринку. Чим вища конкуренція, тим меншим буде підвищення цін.

Якщо курс триматиметься на рівні плюс-мінус 45 гривень за долар, наскільки може подорожчати пальне?

Зараз ціни на пальне більше залежать не від курсу, а від ситуації в Ормузькій протоці та конфлікту на Близькому Сході. Якщо Ормузька протока буде розблокована, ціни на нафту підуть вниз, а, відповідно, можна буде розраховувати на певне зниження цін на пальне.

Втім, як бачимо, прогнозувати розвиток війни в Ірані зараз неможливо, тому що ситуація змінюється ледь не щотижня. Зараз знову відбувається активізація цієї війни, через що знову трішки зросли ціни на нафту. Але пік світових цін на нафту вже минув, бо ринок уже адаптувався, і більшість постачальників знайшли інші шляхи транспортування нафти. Пікова ціна на нафту позаду. І ті сценарії, які передбачали зростання ціни на нафту до 120, 150 чи навіть 200 доларів за барель, точно не реалізуються. Однак висока ціна на нафту триматиметься на нинішньому рівні, поки Ормузька протока заблокована.

Ціни на пальне впливають і на вартість продуктів харчування, навіть тих, які виробляються або вирощуються у нас. Наскільки відчутно можуть подорожчати продукти, якщо курс буде 45 гривень за долар?

Імпортні овочі, фрукти або продукція тривалого зберігання подорожчають, але це не станеться миттєво, тому що на складах завжди є певні запаси. Крім того, велике значення має конкуренція на ринку конкретних продуктів.

Ще один важливий чинник – сезонність. Зараз суттєво подешевшала і дешевшає вся овочева група. Так, наприклад, якщо кілька тижнів тому огірки чи помідори коштували 150-200 гривень за кілограм, то зараз уже значно дешевші. Тобто сезонний фактор уже працює.

Для кожного продукту вплив курсу буде різним – залежно від частки імпорту, конкуренції та сезонності. Іншими словами, якщо йдеться про продукти харчування, то курсовий стрибок компенсуватиметься сезонним фактором і збільшенням пропозиції на ринку. На щастя, на українському продовольчому ринку переважає вітчизняна продукція, не імпортна. Так, наші продукти не завжди дешевші за імпортні, особливо у фруктовому сегменті, але основні категорії – хлібобулочні вироби, м’ясна та молочна продукція – переважно українського виробництва.