США можуть вийти з переговорів щодо України, якщо Росія та Україна ускладнюватимуть процес завершення війни, заявив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. При цьому в західній пресі з'являються вельми жорсткі "умови Трампа", які нібито має виконати Україна заради настання миру, серед них визнання Криму російським і відмова від НАТО. Однак слід підкреслити, що йдеться лише про публікації у ЗМІ, тоді як представники американської адміністрації поки що не виступали з подібними заявами.
Політичний та економічний експерт Тарас Загороднійв інтерв'ю Главреду розповів, чи доведеться визнавати Крим російським заради завершення війни, як США підштовхують Росію до розпаду, коли у російської економіки станеться інфаркт через зниження цін на нафту, чому проблема війни в Україні буде переслідувати США, навіть якщо вони вийдуть із перемовин, а також чому Китай вирішить дружити з Росією не в її теперішньому вигляді, а по частинах.
Наскільки ймовірний вихід США з переговорів щодо України? За яких умов це може статися?
Навіть якщо США вийдуть з переговорів, то виникає риторичне українське запитання – і що? Вихід США з переговорів взагалі нічого не вирішує, і нічого жахливого для нас не станеться. Навпаки, це б спростило відносини України і Штатів, адже, переставши бути "миротворцем", Америка зможе продавати зброю нашій країні.
Представники американської адміністрації намагаються лякати тим, що, вийшовши з переговорів, вони сконцентруються на іншій проблемі. Але це лише ілюзії американців, точнісінько такі самі, як і віра в те, що можна одночасно рятувати Росію і перезапускати американську економіку, що тягне за собою економічну кризу і падіння цін на нафту. Ці два завдання неможливо реалізувати одночасно.
США кажуть, що займуться Китаєм, але як вони збираються це робити, якщо європейці не підтримають їх у цій війні? Європейців зараз більше хвилює питання безпеки.
Інша ілюзія американців – їхня спроба розділити питання безпеки та економіки. Однак безпека без економіки не працює. Тому що б США не робили, вони скрізь і всюди впиратимуться у війну Росії та України.
США намагаються врятувати Росію для того, щоб у війні з Китаєм вона була щонайменше нейтральною, щонайбільше – підтримала Штати. Зі свого боку китайці "облизують" Європу, щоб вона не підтримала США в торговельній війні з ними.
Далі. США намагаються боротися за контроль над Арктикою. У цьому їм можуть допомогти країни Північної Європи: Норвегія, Фінляндія, Данія і Швеція. Але у цих країн є проблема – Росія, яка загрожує їхній безпеці.
Тож усі ці конструкції неробочі. Відповідно, не потрібно так близько до серця сприймати публікації в ЗМІ. Якщо, начитавшись їх, ви біжите по валер'янку, то згадайте історію з боргом, який нам малювали США. Спочатку вони виставили нам борг у розмірі 500 млрд доларів – Україна ввічливо їх "послала в пішу еротичну подорож". Після цього буквально за тиждень цифра раптом здулася до 350 млрд доларів, а через два тижні стало 120 млрд. А зараз і ця цифра зникає.
Та й узагалі, виникає питання – навіщо нам в Україні американський бізнес, якщо немає безпеки? Україна все пов'язує з безпекою. Французи і британці теж вміють видобувати нафту і рідкоземельні метали, і ми з ними пов'язані. Плюс вони можуть дати Україні ядерні гарантії. Навіщо нам тоді США?
Зараз лунають якісь фантастичні речі, зокрема, про необхідність визнати Крим російським. Однак США не змусять Україну це зробити. Ніколи в житті цього не буде. Американці лякають тим, що тоді США визнають Крим російським. Але якщо Штати це зроблять, вони раз і назавжди посваряться з європейцями, а отже, не зможуть нічого зробити з Китаєм без підтримки європейців. Адже так США порушать договір 1975 року про непорушність кордонів у Європі.
Навіть якщо США визнають Крим російським, це нічого не змінює. Україна поверне Крим. Насамперед тому, що Штати самі стимулюють розпад Росії своєю економічною політикою. І що вони скажуть Україні, визнавши Крим за РФ? Не чіпайте Крим, тому що це російська територія? Та хто буде слухати США після таких дій!
Крім того, хто далі визнає Крим російським? У кожної країни є свої проблемні території. У Китаю, наприклад, Тибет, Сіньцзянь-Уйгурський автономний округ, Тайвань. В Іспанії своя проблема – Каталонія.
Інша фантастика – вимога визнати Запорізьку АЕС нейтральною територією. Це все гарно на папері, а як американці будуть це забезпечувати – не ясно. Адже є українська армія з одного боку і російська – з іншого, і росіяни не хочуть йти із ЗАЕС. Як буде забезпечено нейтралітет Запорізької АЕС, хто це буде робити?
Мені це нагадує анекдот про мишей і пугача. Миші приходять до пугача і кажуть, що їх усі ображають, запитують, що їм робити. А пугач відповідає: "Станьте їжачками!". Миші кажуть: "О, чудова ідея! А як нам стати їжачками?". На що пугач відповідає: "Відчепіться від мене! Я стратег, а не тактик".
Тут точно так само. Ніхто не думає про те, як це буде реалізовано і які наслідки матиме. Це абсолютно фантастичні речі, які не мають жодного стосунку до реальності.
Якщо США хочуть, то нехай виходять із переговорів. Так вони розпишуться у власному безсиллі. Це демонстрація того, що Штати взагалі ніяких питань вирішити не можуть.
Однак слід зазначити, що голос розуму в США вже проявляється. Штати почали їздити в Париж і Лондон. З'явилося розуміння того, що без Європи все це взагалі ніяк не вирішується.
Якось була заява про те, що ось, мовляв, зараз припиниться війна, і Росія з Україною отримають переваги співпраці зі США. А чого Штати не торгували з Росією до початку війни, до 2014 року? Може, нічим торгувати? Та й що РФ буде продавати Штатам? Нафту і газ, які США самі їх видобувають?
Далі - американці вимагають, щоб європейці зняли санкції з Росії, на що Європа відповідає, що не буде цього робити. Росіяни вимагають під'єднати Россільгоспбанк до SWIFT, але знову невдача – штаб-квартира SWIFT знаходиться в Брюсселі. Скрізь глухі кути, але вже голос розуму підказує американцям, що потрібно спілкуватися в точках безпеки Європи, що формуються. А це Франція, Британія і... Україна! Це три точки безпеки в Європі.
У нас тут усі бігають із якимись жахами, переживають, бояться, що Крим визнають російським. Нехай спробують. Під час минулої каденції Трампа відбулася Кримська платформа, де США підкреслили, що ніколи не визнають анексію. Та й як це юридично здійснити? Для цього потрібне рішення Конгресу США, і в мене є підозри, що через Конгрес таке рішення, м'яко кажучи, не пройде.
Адже і ці погрози визнати Крим російським – фейкові. Це не зменшить удари по території Криму, санкції збережуться. Це визнання нічого не дасть, тільки демонструватиме нездатність США хоч щось зробити без Європи, і без України зокрема.
Наше завдання – клепати ракети. Що більше в України буде ракет дальністю 3 тисячі км, то менше будуть навіть анонімні джерела зливати всяку фігню в західній пресі про те, як вони ділитимуть Україну.
То все-таки погроза Трампа про вихід США з переговорів – це тільки слова чи реальна можливість? Адже, як ви самі зазначаєте, тоді США просто розпишуться у власному безсиллі.
Так, саме так.
США можуть зважитися на цей крок. Тому що в них нічого не виходить, але при цьому вони всіх у всьому звинуватять, скажуть, що Україна, Росія і Європа винні.
Думаю, США вже це розуміють. Але не можуть це відкрито визнати, тому що его не дозволяє. Ось починається фейкометство, зокрема, про Крим, ЗАЕС тощо. Починається розподіл територій. Ми що, у 19 столітті? Хлопці не туди потрапили, час переплутали. Тим більше, у них немає ресурсів, щоб усе це реалізувати.
А ці три пункти "пропозицій Трампа", на ваш погляд, є фейком, чи подібні пропозиції дійсно можуть озвучуватися Україні?
В американців зазвичай по 10 сценаріїв на одну справу, все-таки вони системні люди. Можливо, у якомусь сценарії є такі пункти – із серії "а раптом пройде". Але Україна ніколи не визнає Крим російським, це ж зрозуміло. Ніхто під цим не підпишеться. Хто захоче підписати собі вирок у держзраді. Чисто теоретично США можуть визнати Крим російським. Але мм це нічого не дасть, крім ганьби.
Однак не варто забувати, що йде цунамі зниження цін на нафту. І це головна проблема Росії. При цьому США б'ють по всій дузі союзників РФ. Б'ють по Ірану, нещодавно було введено санкції на постачання нафти в Китай. Починається тиск на Китай. І Китай зараз девальвує юань, і я переконаний, що це не остання девальвація юаня. А для Росії це означає, що її резерви знецінюються. Якщо зараз Росія девальвує рубль, то вона втратить ще 20% своїх доходів від торгівлі нафтою.
Тож удари все одно наносяться, як би Штати не намагалися врятувати Росію.
Можна вчитися в європейців. Вони кажуть, що без США, звичайно ж, нічого не буде, нічого не вийде. Тим часом Португалія закуповує шведські Gripen замість американських F-35. Звичайно ж, без США нічого не буде, тільки спочатку Європа перестане купувати американську зброю, буде витісняти американський бізнес з Європи, тому що навіщо він потрібен без безпеки, тощо. Так що Штати вже втрачають гроші на рівному місці.
Якби Україна відмовилася від НАТО і визнала Крим російським, то що б це дало? Це б задовольнило Росію, і війна б закінчилася?
Ні. Росіяни вже сказали, що "русский мир" не має кордонів. Тому це взагалі не має жодного сенсу.
Що стосується НАТО, то, поклавши руку на серце, поки немає кордонів 1991 року, ніхто не прийме Україну в НАТО. Інше питання – а чи існує ще НАТО взагалі. Багато країн, особливо країни Східної Європи, підозрюють, що НАТО немає, що все це фікція.
Зараз вибудовується нова система безпеки, заснована на союзі України, Польщі, країн Балтії та Північної Європи, до речі, вельми самодостатній союз. У Норвегії є гроші, в України і Швеції є технології. Хто сказав, що ми не зможемо наклепати ракет і стати незалежними від США за багатьма параметрами?
Ще питання – а чи потрібно нам НАТО, щоб ми підкорялися якимось вимогам Німеччини або США. Наприклад, навіщо нашим СБУшникам брати в когось дозвіл, щоб комусь відірвати голову в Росії. Ми маємо бути автономними.
НАТО вже не існує. А "коаліція охочих" більш життєздатна. Там Франція і Британія можуть дати ядерні гарантії, трохи військ, грошей. Якщо європейці не хочуть відправляти в Україну своїх солдатів, нехай формують іноземні легіони, купуючи солдатів по всьому світу.
Незабаром виявиться, що і США не дуже потрібні. Штати лякають тим, що підуть із Європи. Нехай ідуть – є ж Україна з мільйонною армією і ВПК. І тоді відразу почнеться: "ні-ні, почекайте, ми не те мали на увазі". Коли ти не продаєш зброю і не маєш своїх військ на території Європи, виявляється, що ти не маєш і впливу на цій території. І спробуй тепер щось комусь скажи, чимось погрожуй, чи дорікни, що в когось погано з демократією. У відповідь Штатам скажуть: ви боретеся з Китаєм, от і боріться, подивимося, що ви зробите поодинці.
Усе це нежиттєздатні конструкції, і я думаю, що Держдеп і американці все це вже прекрасно розуміють, зокрема, Рубіо. Думаю, скоро ми втратимо "великого переговірника" Віткоффа, який ні за що не відповідає і нічого вирішувати не може, зате несе всяке, переказуючи забаганки Москви.
Росії давали можливість вийти з війни зі збереженням обличчя, але вона не скористалася цією можливістю, не захотіла. А цунамі, пов'язане з обваленням цін на нафту, йде, і нічого з цим не поробиш. Компенсувати витрати з товарообміну з Китаєм США не зможуть і не хочуть. Америка не може співпрацювати з Росією, росіянам нічого запропонувати Штатам. РФ торгувала або з Європою, або з Китаєм – не зі Штатами.
До речі, у нас така сама модель. Коли Україну намагаються приваблювати якимись шаленими перспективами співпраці зі США, потрібно поглянути лише на одне –- який товарообіг у нас зі Штатами, а це приблизно 3 млрд доларів. У нас торгівля йде з Європою, Індією, Китаєм і Африкою. До чого тут США взагалі? Нас намагаються заманити, розповідаючи якісь прекрасні казки, які нездійсненні навіть на папері.
Як ви вважаєте, після чого США можуть ухвалити рішення про вихід із переговорного процесу, що має статися? Що для них може стати "останньою краплею"?
Так у США і так нічого не виходить. Говоритимуть, що всі навколо винні, а вони – ні.
Проблема в чому. Коли США заявили про можливість їхнього виходу з переговорів, росіяни занервували і почалися ігри з "перемир'ям". Усе-таки Росії потрібно, щоб 9 травня пройшло спокійно, щоб гості, які приїдуть до Москви, не дивилися нервово в небо, виглядаючи українські дрони. РФ занервувала, тому що Трамп створює ситуацію невизначеності, а це завжди нервує росіян. Вони не розуміють, як усе розгорнеться.
Байден їх повністю влаштовував, там усе було зрозуміло: Байдену була потрібна "зелена енергетика", високі ціни на нафту і російська нафта. За Байдена Росія спокійнісінько торгувала нафтою і в перспективі п'яти років все одно вигравала війну. А Трамп не такий, наприклад, на його думку, "зелена енергетика" – це вигадки демократів, він качає свою нафту, і в нього свої плани на Європу. Якщо змусити Європу зняти санкції, це означає, що Росія продаватиме більше нафти і газу європейцям. А хто у нас сьогодні найбільше нафти і газу продає Європі? Ви будете сміятися, але американці. Навіщо їм там взагалі Росія?
У цьому клубку для США немає хорошого виходу, окрім як повернення в дружну євроатлантичну сім'ю. Не виходить у них нічого без Європи, не виходить у них "кам'яна квітка". Ніяк не крутиться процес без Європи.
"Останньою краплею" для Штатів може бути що завгодно. США хоч сьогодні можуть сказати, що виходять із переговорного процесу і займаються далі своїми справами. Нехай виходять. Адже Україна зараз у значно кращій ситуації, ніж у 2022 році, коли теж не було жодних перемовин. Тепер в України є своя оборонка, яку потрібно й надалі посилювати, а для цього потрібно знімати обмеження з експорту для нашої зброї, щоб експортувати зброю, рухати економіку, завантажувати наші підприємства і входити в союз із тими країнами, з якими ми взаємозалежні. Пріоритет за пакетами має отримати, наприклад, Норвегія, тому що вона може заплатити за все, може хоч усю війну профінансувати – у неї є вільні гроші. Так само і Швеція, у якої є електроніка. Якщо в них проблеми з двигунами (у Gripen американські двигуни), то можна двигуни робити на Мотор-Січі. Це приклад того, як потрібно вирішувати питання і входити в конкретне співробітництво з тими країнами, з якими у нас є взаємозалежність.
І тоді виникає питання, а навіщо нам взагалі американські компанії потрібні на території України, якщо від них толку нуль? Ось толк від французької Total, яка теж видобуває нафту, є. У нас із ними є взаємозалежність. Навіщо нам американці в атомній енергетиці? Є французи, нехай вони будують реактори, заводять цикли, беруть уранові рудники у нас. У них є технології, які можуть замінити американські.
Так спокійно і прагматично потрібно діяти, а не читати новини з валеріанкою в одній руці і корвалолом в іншій. Потрібно розуміти, що все це просто понти.
Якщо США вийдуть із переговорного процесу, хто їх може замінити? Хто може стати головним посередником між Києвом і Москвою, хто був би вигідний нам на цій позиції і кого б прийняла Москва?
Головне питання – навіщо і про що розмовляти. Як колись сказала Голода Мейєр, "ми хочемо жити, а вони – нашої смерті". У такій ситуації занадто маленький простір для компромісу.
Головними перемовниками є Збройні сили України і наш ВПК. А посередників можна знайти кращих, ніж США, наприклад, Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ, Катар.
Зустрітися завжди є можливість, але питання в предметі розмови, про що говорити. Слухати розповіді про печенігів і про те, що всі українці мають бути мертвими, це нам не цікаво.
Час працює проти Росії. Якщо ціна на нафту просяде ще більше, то Росія просто вріжеться в бетонну стіну. Обвал російської економіки буде вже суттєвий. Трамп виконає свою обіцянку – нафта по 40 доларів, тільки зробить він це негарно.
Нам зараз нема про що розмовляти з Росією, поки вона не розгромлена, поки ще качає нафту. СБУшники повинні "мочити" порти Новоросійська, Нептуни, які підпорядковані військово-морському командуванню, повинні довбати, зокрема газову інфраструктуру Росії, а під осінь влупити ракетами в район Уренгоя, а вже потім сказати хлопцям, щоб тікали з нашої території. Росіяни, звісно, не будуть бунтувати через високі ціни на одяг і їжу, але, якщо буде мороз, і накриється вся російська газотранспортна система, і РФ навіть газ не зможе експортувати, можуть і почати. З Росією потрібно говорити так.
Поки всюди клінч. Поки американці намагаються рятувати росіян, але це нездійсненне завдання. Вони їх не врятують.
Але ж обвал російської економіки – це ж перспектива не найближчого місяця-двох. Нам теж потрібно протриматися якось цей період.
За Байдена у росіян усе було більш-менш добре. У нього був "зелений перехід", і, щоб вигідніше пройти "зелений перехід", потрібна висока ціна на нафту. Трамп усе це вже скасував. У нього нафта і газ, і йому потрібна низька ціна для реіндустріалізації економіки США.
Далі. Трамп тисне на Китай, союзника Росії. Він ввів заборонні мита, щоб зупинити економіку Китаю. А якщо в Китаї почнеться обвал, він перестане купувати російську нафту. Падіння цін на російську нафту потягне за собою і падіння цін на газ. І що тоді робити Росії, пити нафту і нюхати газ?
Саме зараз, коли йде глобальна рецесія, а вона вже запущена, Росії буде несолодко. Враховуючи, що її витрати на ВПК більші, ніж у Радянського Союзу. Плюс зараз завдаються удари по двох портових системах, які є в зоні досяжності України – у Балтійському і Чорному морях. Ось у Туапсе вже прилетів "Довгий Нептун". Україна змогла зробити таку ракету, а у світі всього з десяток країн, які вміють робити ракети на тисячу кілометрів, та ще й таку, що потрапляє туди, куди треба. А ракети дальністю 3 тисячі км можуть робити всього 5-6 країн, і їхні ракети літають добре. Ресурс накопичується, і хороших варіантів розвитку подій для Росії немає.
Крім того, великий плюс, що в України з'явилися гроші – підозрюю, тут без Норвегії не обійшлося. Ось Зеленський і заявив, що Україна готова купувати озброєння у США, ось тепер нехай Трамп спробує відмовитися від угоди, через що американський ВПК недоотримає гроші. Нехай Трамп спробує публічно сказати, що він відмовляється від 50 млрд доларів, які Україна готова заплатити за американську зброю.
А як же публікація BILD, в якій йшлося про те, що Трамп відмовляється надавати Україні Patriot та іншу зброю навіть за гроші?
BILD – це таке "достовірне" джерело інформації. Взагалі, BILD перекладається як "картинка". Це приблизно таке саме джерело інформації, як були "Бульвар" із ворожками та "Експрес-газета".
Я прочитав цю замітку, подивився на глибокодумний коментар журналіста, який вичепив фразу Трампа про те, що "не треба було починати війну з Росією, не маючи власних ракет", і саме з цього журналіст зробив глибокий висновок про те, що Трамп відмовляється продавати Україні ракети. Але Трамп про це не говорив.
Навіть якщо теоретично припустити, що так станеться, то хто сказав, що це потрібно сприймати як кінцеву точку? У багатьох українців якесь дивне мислення: хтось щось сказав, той же BILD, ця "картинка" або "мурзилка", і всі подумали, що це остаточне рішення.
Потрібно торгуватися, заходити в Lockheed Martin, говорити з тими, хто виробляє ракети для Patriot - нам же переважно зараз потрібні саме ці ракети від США. Потрібно заходити в американську компанію Raytheon. Заходити і говорити: "Пацани, у вас проблема. У нас є 50 млрд доларів, але є люди у Вашингтоні, які не хочуть, щоб ви їх заробили. Що будемо робити?". Ось так потрібно вести переговори.
Тож це не остання точка. Потрібно торгуватися. Поки поставки американського озброєння йдуть в Україну, ще ті, що були затверджені Байденом, тож час є, зараз можна торгуватися.
Ба більше, Україна вже активно працює над власними ЗРК, причому вже два роки. Слава Богу, з ракетами у нас проблем немає, але складно було з електронікою і наведенням. Але добрі язики кажуть, що процеси активно просуваються.
Нехай американці не продають Patriot зараз, а потім хто їх купуватиме, якщо Україна зробить аналог. Також питання – скільки аналог коштуватиме. Підозрюю, удвічі дешевше, ніж Patriot. Тож нехай чекають і нікуди не поспішають. Ось тільки свої Patriot вони потім будуть зі знижкою продавати, тому що буде не ясно, навіщо і кому вони потрібні.
А як же співпраця РФ і США з питання Ірану та його ядерної програми?
За Іран не турбуйтеся, за нього є кому потурбуватися. Там є Ізраїль, який уже сказав, як бачить домовленість щодо угоди з Іраном – підрив усіх ядерних установок у присутності спостерігачів. Підозрюю, що Ізраїль взагалі може піти на окрему операцію по Ірану і вдарити не по ядерних об'єктах, а по нафтовій інфраструктурі, щоб Іран не зміг експортувати нафту, і там розпочалася енергетична криза.
Ізраїлю таке робити не вперше, наприклад, в Іракську кампанію він так робив, і були дикі крики і стогони в США і Франції в 1982 році. На що тоді Ізраїль вустами Менахема Бегіна сказав по-філософськи, "краще протести без реактора, ніж реактор без протестів". Ну, попротестують, скажуть, що так було не можна. Так, не можна, але буває, вибачте, що так вийшло.
Тому Іран – це окрема проблема. А на Трампа вже тиснуть. У нього мало не щодня на пресконференціях запитують, чи не "розводить" його Путін. Це дуже неприємні запитання для Трампа, тому що відповідей на них немає. І це слабке місце Трампа. Він марнославний, хоче бути крутим, і йому потрібна буде "маленька переможна війна". І я думаю, що вона буде проти Ірану, тому що зручнішого місця немає, щоб США показали на ділі свою авіацію і зброю, адже Штати все одно готуються до війни проти Китаю.
Чому Трамп (якщо не зважати на падіння цін на нафту, оскільки це вийшов побічний результат запровадження тарифів) тисне тільки на Україну, чому не тисне на Москву і не вимагає поступок і компромісів з її боку?
Якщо відкинути лушпиння та емоції, то ми побачимо, що Трамп не зняв жодної санкції з Росії, дозвіл бити ATACMS по території РФ не скасовано, застосування західної зброї триває. А запущений процес зниження цін на нафту ще гірший для Росії, ніж якісь тарифи.
Трамп лупить по "осі зла", по Китаю та Ірану.
Зрозумійте логіку американців і причини, чому вони так бігають навколо Росії. Страшний сон американців – це розпад Росії. Вони завжди займалися порятунком Росії, але хороша новина в тому, що Радянський Союз вони так і не врятували. А СРСР був більш потужною країною, ніж нинішня РФ. США виходять із логіки війни з Китаєм. Вони хочуть, щоб Росія їх підтримала в цій війні або хоча б зберігала нейтралітет.
Однак ще страшніший сон для американців – це спільний кордон із Китаєм по Беринговій протоці. Адже все йде до того, що Китай з'явиться в Арктиці. Зараз Китай відокремлює від Штатів Тихий океан, а буде відокремлювати всього лише Берингова протока. І до того ж з боку Аляски, у якої немає сухопутних шляхів з іншими штатами США. Тиск на Канаду – це теж частина ігор і війни з Китаєм. Як захищати Аляску, якщо немає сухопутного шляху сполучення – він іде через Канаду. Плюс Канада – це резерв мінеральних ресурсів для війни з Китаєм.
США прийдуть до розуміння того, що Росію неможливо відірвати від Китаю, і до здорової думки про те, що потрібно вести переговори з Китаєм про те, як ділити Росію. По-іншому не вийде. Росія – слабка ланка. Війну вона зупинити не може з багатьох причин, ціна на нафту падає, Китай не дозволить вирвати Росію з китайських обіймів. Як кажуть китайці Росії: "Ми з вами навік". Але вони не уточнюють, що дружити з Росією можна і частинами. Навіщо Китаю Москва, щоб качати нафту в Сибіру? Бо Китай цілком може зрозуміти, що Росія йому не потрібна, адже вона загрожує Європі – партнеру Китаю по бізнесу. Нафту, ліс і все інше можна вивозити з Росії без Москви. Так, Китай може підтримати волелюбний народ Бурятії чи Алтайського краю, чи Туви.
Росія зараз під потрійним ударом: обвал цін на нафту, Китай, якому не потрібна така Росія, Туреччина, яка має свої побажання з приводу "тюркського світу", що тягнеться до Тихого океану. Якути – це ж теж "тюркський світ". А плюс ще Україна, якій сам Бог велів розвалити Росію, це правильна мрія українців. У такій конфігурації нічого не клеїться, як би хто не намагався шантажувати Україну.
Якби на Росію не тиснули, то росіяни б так не нервували, а спокійно б говорили, що ніякого перемир'я не буде. Але Росія нервує, оскільки тиск таки є. Наголошую, політика захисту інтересів США автоматично б'є по Росії.
Знову-таки питання часу – коли до американської адміністрації прийде розуміння того, що Росію не відірвати від Китаю, коли російська економіка почне обвалюватися через ціни на нафту? Чи вистачить в України можливостей і ресурсів протриматися до того, як усе це станеться?
Вистачить. За різними оцінками, в України вистачить ресурсів принаймні до кінця року. А ось що в Росії відбуватиметься через два місяці – це велике питання.
У Трампа велика динаміка: він при владі лише три місяці, а таке відчуття, що чотири роки. До Європи ж американці все-таки доїхали через три місяці. Уже з'являється розуміння того, що не все так гарно і просто, як думали у Трампа.
Знову питання про часові рамки. Коли Росія відчує негативні наслідки зниження цін на нафту?
Усе залежить від динаміки цін на нафту. Якщо рецесія, яка вже почалася, розвиватиметься швидше, то ці процеси стануть відчутними для Росії вже через два місяці. Якщо рецесія буде стрімкою (наприклад, під час пандемії ціни на нафту падали до нуля, а це можливо з огляду на те, як США б'ють по Китаю), тоді в РФ все буде ще швидше, ми здивуємося, як швидко все відбуватиметься. Цунамі запущено, і до кінця літа ми побачимо багато чого цікавого – всім буде очевидно, що Росія валиться. А ще ми всі здивуємося тому, як американці кинуться рятувати Росію. Але її врятувати неможливо – Китай не дасть цього зробити.
А за якими ознаками ми побачимо, що Росія валиться?
Першою ознакою того, що в Росії стало все дуже сумно, буде заморожування вкладів росіян у банках. І це в Росії вже активно обговорюється. Це буде вже навіть не "дзвіночок", а набат.
Стежимо за динамікою цін на нафту. Нафта по 40 доларів за барель - це вже клінічна смерть російської економіки. Але ж при цьому ще триватимуть наші удари по території Росії: по нафтосховищах, газових і нафтових компресорах. Усе в комплексі спрацює відмінно.
Не могли б пояснити ще один момент. Чула оцінки українських експертів, які говорили про те, що Трампу буде проблематично суттєво обвалити ціну на нафту через те, що немає відповідних домовленостей із Саудівською Аравією. Чи так це?
Забудьте про це. До того ж, якісь домовленості є, тому що ОПЕК збільшив експорт нафти.
Ми всі думали, що Трамп діятиме красиво, і тоді б знадобилися домовленості з Саудівською Аравією. Але Трамп обвалює ціни на нафту некрасиво – він обвалює світову економіку. Падіння цін на нафту – це наслідок економічної кризи, яку Трамп уже запускає. А для цього не потрібні жодні домовленості з Саудівською Аравією. Нафту просто перестають купувати.
При цьому США сподіваються качнути Китай. А що таке падіння споживання нафти Китаєм? Це обвал цін на нафту і газ. І тут не треба ніяких переговорів із Саудівською Аравією. Саудівська Аравія тут уже теж не контролює процес.
Я вже наводив приклад того, що було з цінами на нафту під час пандемії ковіду. Хіба тоді хтось домовлявся із Саудівською Аравією, що ціна впаде до нуля? Ні, просто так склалися обставини. Ба більше, навіть були негативні ставки, коли навіть доплачували за купівлю нафти. Ось і зараз ціни можуть обвалитися ще істотніше, тому що цунамі економічної кризи вже запущено, воно вже йде. Ми ще не відчуваємо цього, але цунамі вже йде.
Вводячи тарифи, Трамп хоче домогтися кількох цілей. Насамперед - заблокувати Китай. Штати зараз домовляються, щоб країни не торгували з Китаєм, американці хочуть організувати капітальну торговельну блокаду. Наприклад, вони хочуть не приймати судна, які вироблені в Китаї під будь-яким прапором. Це призведе до паралічу торгівлі. Якщо все це почнеться, ціна на нафту буде ще більше падати.
Трамп тим самим робить погано для себе, але для всіх інших робить ще гірше. Паралельно Штати вирішують завдання девальвації долара відносно інших валют, а це означає, що імпорт у США стає дорожчим, експорт – дешевшим. А також вони паралельно вирішують питання обслуговування свого боргу – обслуговувати його стане дешевше. Так, США несолодко, але всім іншим погано, умовно кажучи, у Штатів температура 39, а по всьому світу – 45.
Зверніть увагу, США "мочать" тільки Китай, причому це політика не Трампа, а США. Трамп ввів мита ще під час першого президентського терміну, Байден їх не скасував, а навіть підвищив, а тепер Трамп влупив ще зверху. Трамп робить усе це некрасиво.
Ви говорили, що США бояться розвалу Росії. Чи може Трамп зупинити цунамі, щоб не допустити розвалу Росії?
Ні. Повторюся, Трамп намагається вирішити два завдання, які не можна вирішити одночасно: перезапустити американську економіку і врятувати Росію. Це неможливо. Тим більше, Росія сама рятуватися не хоче. У Штатів скрізь дилема, і вони намагаються розділити ті речі, які неподільні. Наприклад, обговорювати з Європою окремо безпеку й окремо економіку. Такий підхід не працює, тому що спочатку безпека, а потім економіка.
Або інший приклад – погроза США вийти з переговорів щодо України, щоб сконцентруватися на інших напрямках. Нехай спробують. Вони все одно упруться у війну України і Росії і все одно змушені будуть повернутися до цієї теми. США все одно повернуться в Європу. Тому що в конфлікті між США і Китаєм виграє той, кого підтримає Європа.
А у Європи проблема Росії, яка хоче європейців пограбувати. До речі, європейці відчувають, що і США можуть цьому підіграти. Але європейці – теж хитрі жуки, які 500 років рулили всім світом, їх складно "розвести". Не потрібно сприймати буквально те, що говорять у Європі, зокрема, про те, що без США не обійтися. Особливо солодко про це говорять британці, які розповідають, що Трамп – красунчик, що він "номер один", але при цьому грають у власну гру. І ось уже йдеться про прийняття Канади до Євросоюзу, найбільш європейської з американських країн.
Якщо вибудувати конструкцію з Канади, Британії, Франції, Північної Європи, України, Румунії, Туреччини, це буде самодостатній союз, здатний працювати і на безпеку, і де не потрібні будуть США зі своєю зброєю. Причому це буде союз рівних. Це буде зовсім інша світова конфігурація.
Чи не могли б ви поділитися своїм прогнозом, як найближчим часом можуть розвиватися події і у війні, і в переговорному процесі? Чи буде взагалі цей переговорний процес? І чи видно тут "світло в кінці тунелю", якщо говорити про перспективи завершення війни?
"Тунелю" немає – яке світло? Скрізь глухий кут. Без усвідомлення того, що треба повертатися в євроатлантичну сім'ю, у США нічого не буде виходити. І вони вже повертаються, хоч і зі скрипом.
Час працює проти Росії. Цунамі невблаганно наближається. Якщо ще приб'ють Путіна, то взагалі буде добре. Тому що поки Путін при владі, він воюватиме, крутитиме дулі і розповідатиме про підготовку до війни проти Заходу.
У 2025 році точно, а, ймовірно, вже до середини року ми побачимо дуже багато цікавого. І ознакою того, що інфаркт російської економіки настає, буде заморожування вкладів росіян у банках, це означатиме, що Росія "дійшла до ручки".
Цілком очевидно, що у США нічого не виходить. Нам важливо не вестися на всі ці страшилки. Нам потрібні ресурси. Штати можуть говорити про Україну що завгодно, аби продавали зброю. Нас повинні цікавити тільки конкретні речі і наш ВПК, насамперед, наші ракети.
"Глухий кут скрізь" – це ви говорите тільки про США чи про Україну теж?
Тільки про США. Для України все не так. Європейці замінюють уже деякі позиції, які забезпечували Штати. Український ВПК уже не такий, як у 2022 році - він зростає, але потрібно ще більше.
Виявилося, що у США не такі "довгі руки", як вони думали. Взяти навіть історію з призупиненням надання розвідданих: тоді дуже багато несподіваних країн запропонували Україні розвідку і сказали: "ось, лупіть по Росії". Не буду говорити - які, але дуже несподівані.
Згадайте, як Держдеп натиснув на компанію, яка робила комерційні знімки для України, і компанія відмовилася надавати нам знімки. Це називається "налякали їжака голою п'ятою точкою". Знімки нам надішлють із Польщі, замовлять у цієї компанії і надішлють.
Маск погрожував, що відключить Starlink, але виявилося, що складно, але можна знайти технічні рішення.
Точно так само і щодо зброї – виявилося, що критична залежність є тільки за окремими позиціями, але за іншими позиціями європейці замінюють американців.
І знову ж таки, ключове протиріччя Трампа і Путіна – це нафта і газ. І це протиріччя нездоланне. Тому все залежатиме від швидкості падіння ціни на нафту. Однак те, що ми вже в кризі, – це точно. Просто поки що не помітно.
Тарас Загородній – політтехнолог та експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу як експерта.