Ви дізнаєтеся:
У суботу, 8 серпня, православні віряни вшановують пам'ять святого Еміліана Сповідника, єпископа Кізіцького. Він жив у період активної боротьби з іконошануванням і увійшов в історію як один із захисників православного вчення. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити в цей день.
Майбутній святитель розпочав духовне життя в монастирі, заснованому Константинопольським патріархом Тарасієм. Там він вивчав Святе Письмо, дотримувався суворої аскези та здобув репутацію людини, що відрізнялася смиренням і благочестям.
Завдяки своєму духовному життю Еміліан здобув визнання серед віруючих і духовенства. Пізніше його обрали єпископом Кізіка - міста на узбережжі Мармурового моря. Очоливши єпархію приблизно наприкінці VIII століття, святитель приділяв велику увагу допомозі людям, дбав про нужденних і закликав паству дотримуватися християнських принципів.
Головним випробуванням для єпископа стали роки правління візантійського імператора Лева V Вірменина, який у 813–820 роках відновив політику іконоборства.
Влада вимагала від представників церкви відмовитися від шанування святих ікон і підтримати відповідні імператорські постанови. У 815 році Еміліана разом з іншими єпископами викликали до палацу правителя.
На зустрічі святитель відкрито виступив проти вимог імператора. Він заявив, що питання віри та церковного вчення мають вирішуватися самою церквою, а не світською владою. Ця позиція стала одним із найвідоміших епізодів його протистояння іконоборчій політиці.
За відмову підкоритися імператорському наказу Еміліан зазнав переслідувань. Його ув’язнили, а потім відправили у заслання. Незважаючи на важкі умови та страждання, святитель не відмовився від своїх переконань і продовжував захищати шанування святих ікон.
Останні роки життя Еміліан провів у засланні. Згідно з церковним переказом, він помер близько 820 року, зберігши вірність своїм переконанням до кінця життя.
Не рекомендували користуватися ножами, сокирами чи іншими гострими предметами, адже вірили, що це може призвести до випадкових поранень. Не радили шити, вишивати або займатися будь-яким рукоділлям, щоб разом із ниткою не «зашити» власне щастя та добру долю. Крім того, цього дня намагалися не скаржитися на життя, не скаржитися на труднощі й не впадати у зневіру, вважаючи, що негативні слова можуть привернути нові проблеми.
У народі вірили, що 8 серпня вітер має особливу силу очищення. Вважалося, що він здатний розвіяти зневіру, тривоги та всі життєві проблеми. Тому люди виходили на відкрите місце, ставали обличчям до вітру й подумки просили його забрати все, що тяжить на душі. Існувало також повір’я: якщо стати на роздоріжжі, щиро загадати найпотаємніше бажання й дочекатися пориву вітру, що торкнеться обличчя, то мрія неодмінно збудеться.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар щороку активізується з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.