Ви дізнаєтеся:
У четвер, 4 червня, за православним календарем вшановують пам'ять святителя Митрофана — першого предстоятеля Константинопольської церкви, який відіграв важливу роль у становленні християнства у Східній Римській імперії. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Святитель Митрофан жив на рубежі III-IV століть — в епоху, коли християнська віра поступово виходила з періоду гонінь і починала займати важливе місце в житті імперії. Він походив із знатного роду: його батько Дометій був родичем римського правителя Проба, тому сім'я займала високе становище в суспільстві.
Незважаючи на можливість побудувати успішну державну кар'єру, Митрофан присвятив своє життя служінню Церкві. Він відрізнявся глибокою вірою, мудрістю і користувався великою повагою серед віруючих.
Свою духовну діяльність святитель розпочав у Візантії — місті, яке згодом стане знаменитим Константинополем. Згодом його обрали єпископом, і він брав активну участь у зміцненні християнської громади.
Коли імператор Костянтин Великий прийняв рішення перенести столицю Римської імперії на Схід і заснувати Константинополь, Митрофан підтримав цей історичний крок. Після заснування нової столиці саме його стали вважати першим главою Константинопольської церкви.
Святитель зробив значний внесок у розвиток церковного устрою та поширення християнства в регіоні. Через похилий вік і хворобу він не зміг особисто бути присутнім на Першому Вселенському соборі в Нікеї в 325 році, однак направив туди свого наступника Олександра.
Згідно з церковними переказами, Митрофан заздалегідь передбачив зміцнення та піднесення Константинопольської церкви. Помер святитель близько 326 року і був похований у Константинополі. Пізніше Церква зарахувала його до лику святих.
У народній уяві лінощі в цей день мали майже гріховний характер. Люди прагнули використовувати кожну годину з користю, іноді навіть свідомо відкладали сон, щоб встигнути зробити побільше справ до ночі. Разом з тим існували й застереження. Наприклад, уникали дотиків до плеча іншої людини — вірили, що таким жестом можна перенести хворобу або недугу. Також обережно ставилися до купання у відкритих водоймах, вважаючи це небезпечним і несвоєчасним у цей період.
День називали «Навозник» через звичай, що існував у селянському побуті: саме в цей час удобрювали парові, тобто незасіяні поля. Землю готували до майбутнього врожаю, і вважалося, що внесення добрив у цей день особливо сприятливе — воно нібито «закладає основу» для щедрого врожаю восени.
Вам може бути цікаво:
Реформа церковного календаря в Україні — процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав, висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.