Ви дізнаєтеся:
У четвер, 27 серпня, православні віряни вшановують пам'ять преподобного Пимена Великого, а також священномученика Кукшу Печерського та преподобного Пимена Постника. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Пимен Великий жив у IV столітті в Єгипті. Разом із двома братами він відмовився від мирського життя і прийняв чернечий постриг. Святий відрізнявся суворим постом, постійними молитвами та смиренням. Завдяки духовній мудрості він став наставником для багатьох ченців, і з часом слава про нього поширилася далеко за межі монастиря.
Однак сам Пимен уникав популярності. Разом з учнями він переходив з однієї обителі в іншу, намагаючись не привертати до себе зайвої уваги.
Одного разу святого запитали, чи слід приховувати провину іншої людини. У відповідь Пимен Великий закликав не засуджувати ближніх і нагадав, що людина має бути поблажливою до чужих недоліків. Головними настановами святого стали заклики боятися Бога, постійно молитися та чинити добрі вчинки.
Цього ж дня Церква вшановує пам’ять священномученика Кукші Печерського - одного з подвижників Києво-Печерського монастиря. Він проповідував християнство серед в’ятичів. Згідно з переказами, Кукша мав дар чудотворення: міг виганяти бісів, викликати дощ і осушувати озера.
За проповідь християнської віри святий прийняв мученицьку смерть. Разом зі своїм учнем він був убитий язичниками.
У Києво-Печерській обителі також подвизався Пімен Постник. Йому приписують дар зцілення та прозорливості. Згідно з церковним переказом, святий заздалегідь знав день своєї смерті - за два роки до неї.
Коли стало відомо про загибель Кукші, Пимен сказав братії: «Сьогодні вбито нашого брата Кукшу». Того ж дня він помер. Мощі преподобного Пимена Постника знаходяться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
У народі це свято називають «Два Пімени» або «Анфіса Рябіниця», на честь мучениці Анфіси Нової, пам’ять про яку також вшановується сьогодні.
Цього дня продовжують збирати горобину. Її вважали потужним оберегом від пристріту, заздрості та нещасть. Перед збором ягід вклоняються дереву до пояса й залишають частину гроночок на гілках - запас на зиму для птахів. З горобини варять варення, роблять настої та наливки, заготовляють ягоди на зиму, щоб додавати в чай та лікувальні напої.
Вважається, що горобинове дерево під вікном оберігає від людської заздрості, а три дерева біля будинку захищають від пожежі. Ламати гілки або псувати дерево не можна: за повір’ям, той, хто зрубає горобину, незабаром захворіє.
Церква сьогодні застерігає від злості, заздрості, жадібності, помсти, наклепу, пліток, осуду та відчаю - не можна відмовляти в допомозі нужденним.
За народними повір’ями, цього дня діють й інші заборони:
Також народні прикмети не радять піднімати що-небудь на перехрестях - річ може нести негативну енергію.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.