Ви дізнаєтеся:
У понеділок, 21 вересня, православні християни вшановують пам'ять святого апостола Кодрата Магнійського. Він належав до числа сімдесяти апостолів - учнів Ісуса Христа, які після його земного служіння вирушили проповідувати Євангеліє серед різних народів. «Главред» зібрав корисну інформацію про те, що дозволено та категорично заборонено робити цього дня.
Кодрат жив у I–II століттях і вважається одним із перших християнських проповідників та захисників християнської віри. Свою місію він здійснював в Афінах і Магнісії, проповідуючи серед язичників.
Чим відомий апостол Кодрат
Проповідь Кодрата припала на час, коли язичництво залишалося широко поширеним. За церковним переказом, завдяки його словам і особистому прикладу багато людей відмовилися від поклоніння ідолам і прийняли християнство.
Особливо важливу роль святий відіграв у житті афінської християнської громади. Після мученицької смерті єпископа Публія серед віруючих настали важкі часи. Християни побоювалися переслідувань, а деякі з них відійшли від церкви.
Кодрат, згідно з переказами, став єпископом Афін і взявся за зміцнення громади. Його діяльність допомогла повернути віруючим мужність і надію. У церковній традиції його також називають єпископом Магнезійським.
Одним із найвідоміших епізодів життя святого стала його апологія - письмовий захист християнської віри. Імовірно, близько 124–126 років Кодрат звернувся з нею до римського імператора Адріана.
У той час християн нерідко переслідували й звинувачували у злочинах, яких вони не скоювали. У своїй апології Кодрат прагнув довести, що послідовники Христа не становлять загрози для держави, а їхня віра ґрунтується на істині.
Повністю твір до наших днів не зберігся. Відомий лише невеликий фрагмент, який наводить церковний історик Євсевій Кесарійський у «Церковній історії», книзі IV.
У тій частині, що збереглася, Кодрат свідчить про справжність чудес, звершених Ісусом Христом. Він також писав про людей, яких Спаситель зцілив або воскресив і які, за його словами, жили ще тривалий час після земного служіння Христа.
Проповідницька діяльність апостола викликала сильний опір з боку язичників. За переказами, вони були незадоволені тим, що люди відмовлялися від поклоніння ідолам і приймали християнство.
Одного разу розлючений натовп напав на Кодрата і закидав його камінням. Святий вижив після нападу, однак незабаром опинився в ув’язненні.
У в’язниці апостола піддавали голодуванню. Незважаючи на фізичні страждання, він не зрікся своєї віри й до кінця залишався вірним Христу.
Кодрат помер мученицькою смертю. Згідно з церковним переказом, його поховали в Магнісії. Там його могила стала місцем поклоніння, а віруючі пов’язували з нею випадки зцілень після молитви до Господа.
За давніми повір'ями, лінь цього дня могла позбавити господарство достатку. Водночас слід було контролювати емоції, не сперечатися з колегами та близькими, уникати образ і різких слів. Вірили, що працьовитість, спокій і стриманість у спілкуванні принесуть родині удачу, мир і фінансовий добробут.
У народному календарі цю дату називають днем Кондрата та Іпата - народні назви походять від імен святих, яких сьогодні вшановує Церква. Наші предки пов'язували цей день із переходом від завершених сільськогосподарських робіт до підготовки нового врожайного сезону.
Більше новин:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.