Ви дізнаєтеся:
У четвер, 12 листопада, православна церква вшановує пам'ять священномученика Йосафата (Іоанна) Кунцевича, архієпископа Полоцького. Він жив на рубежі XVI–XVII століть, присвятив себе чернечому служінню і став однією з помітних постатей церковної історії того часу. Його життя трагічно обірвалося: у 1623 році архієпископ був убитий під час релігійного протистояння у Вітебську. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено та категорично заборонено робити цього дня.
Майбутній святий народився близько 1580 року у Володимирі-Волинському (нині місто Володимир Волинської області України). При народженні він отримав ім’я Іоанн. Його батьками були Гавриїл і Марія Кунцевичі, які виховували сина в православній християнській традиції.
З ранніх років Іоанн виявляв інтерес до релігії, регулярно відвідував богослужіння, вивчав Святе Письмо і прагнув глибше осягнути християнське вчення. Поступово духовні інтереси стали визначати його життєві плани.
У 1596 році, приблизно у віці 16 років, юнак вирушив до Вільно (нині Вільнюс), де почав освоювати торговельну справу у купця Якінта Поповича. Однак комерційна кар’єра не приваблювала його настільки, щоб відмовитися від прагнення присвятити життя Богу. Іоанн дедалі більше цікавився чернецтвом, молитвою та духовним служінням.
Важливою подією того періоду стала Брестська церковна унія 1596 року. Частина єпископів Київської митрополії визнала єдність із Римським престолом, зберігши при цьому візантійський обряд і східні церковні традиції. Унія викликала серйозні розбіжності в релігійному середовищі Речі Посполитої та стала причиною протистояння між її прихильниками та противниками.
У 1604 році Іоанн Кунцевич вступив до монастиря Пресвятої Трійці у Вільнюсі. Під час чернечого постригу він отримав ім’я Йосафат. Відтоді його життя було присвячене молитві, духовному вдосконаленню та церковній діяльності.
Йосафат дотримувався суворих чернечих правил, вирізнявся аскетизмом і дисципліною. Він багато часу приділяв молитві, вивченню богословської літератури та богослужінням. Разом з тим чернець прагнув не лише до особистого духовного вдосконалення, а й до відродження монастирського життя, зміцнення чернечої громади.
У 1614 році Йосафат очолив монастир Пресвятої Трійці у Вільнюсі, отримавши сан архімандрита. Його діяльність привернула увагу церковного керівництва, і згодом він отримав вищі церковні повноваження. Пізніше Йосафат став архієпископом Полоцьким.
У 1623 році архієпископ прибув до Вітебська з пастирською візитацією. У той час протистояння між прихильниками Брестської унії та її противниками набуло особливої гостроти. Основні суперечки стосувалися церковної влади, порядку богослужінь та права користуватися храмами.
Релігійна напруга переросла у відкритий конфлікт. 12 листопада 1623 року проти Йосафата виступив розлючений натовп. Архієпископа жорстоко побили й убили, а його тіло, згідно з історичними свідченнями, скинули у воду.
На момент смерті Йосафату було близько 43 років. Його загибель стала одним із трагічних епізодів релігійного протистояння в Речі Посполитій.
Згідно з народними повір'ями, 12 листопада не варто купувати нове взуття, адже така покупка нібито може спричинити сварки з близькими або проблеми в особистому житті. Не радили й вирушати в далеку дорогу, побоюючись перешкод і невдалих обставин. Важливі рішення також намагалися відкласти на інший день, вважаючи, що поспіх у цей день може призвести до небажаних наслідків.
У цей період часто випадає перший сніг. На цю дату також припадало завершення весільного сезону: наступні шлюби традиційно відкладалися на Масляну або Червону гірку.
Більше новин:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.