Різдвяні свята відкривають цілий цикл днів, коли можна колядувати, співати щедрівки. Традиції масових розваг і походів в гості тривають до Нового року за старим стилем або до Хрещення. У різних регіонах існують свої традиції. Пропонуємо розібратися, коли можна колядувати і які колядки повинні звучати.
Коляда і традиція колядувати з'явилися ще до хрещення Русі. Тоді обрядовими піснями супроводжували свята на честь богів і Сонця. Особливим днем вважався день зимового сонцестояння. Деякі колядки виконувалися в ті чи інші свята протягом року.
З приходом християнства коляда стала невід'ємною частиною Різдва, Хрещення і Нового року за старим стилем. Старий Новий рік є одним з тих днів, коли прийнято відвідувати друзів і близьких з колядками бажати багатства і здоров'я, достатку дому.
На сьогоднішній день розрізняють колядки релігійні, що прославляють прихід Сина Божого на землю для порятунку віруючих, і народні. Останні колядки допомагають побажати багатого врожаю, достатку та інших благ.
Українські традиції допускають виконання колядок 6 і 7 січня – у Святвечір і на Різдво, на Старий Новий рік – в ніч з 13 на 14 січня і на Водохреща – 19 січня. Ці дати вважаються особливими для віруючих. За допомогою колядок повідомляється про народження Ісуса Христа і про те, що прийшов наступний календарний рік.
Крім того, в новорічну ніч прийнято було передбачати майбутнє. Ворожіння на Старий Новий рік допомагали передбачити, що чекає сім'ю в прийдешньому році – багатство, здоров'я, поповнення в родині або бідність, нещастя і біди.
Вважалося, що по куті можна визначити майбутнє. Так, якщо вона почервоніла в печі і вилізла з горщика, то рік буде хорошим, сім'ю чекає достаток. Якщо ж кутя біла і дрібна, а горщик тріснув, це означає біди і нещастя для всіх членів сім'ї.
Молоді дівчата чекали ворожіння на Старий Новий рік, щоб передбачити ім'я судженого. Це робилося по ложці куті. Під фартухом ховали ложку куті, виходили на вулицю і у першого зустрічного чоловіка запитували ім'я. Також по куті можна було визначити, які ділові якості будуть у майбутнього нареченого. Для цього кутю ставили на колодязь і чекали, які птахи прилетять її клювати. Якщо прилетить сорока, наречений буде моторним і балакучим, ворона – непутящим, голуб – добрим і дбайливим, горобець – працьовитим.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.
Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку,
Одчиняйте скриньку
Та давайте п'ятачок.
***
Хутко даріте, нас не баріте,
Бо короткі свитки та померзли літки!
Візьміть ножа гострого,
Вріжте сала товстого.
А не мало, щоб з торбі стирчало!
Дайте нам ковбасу, додому понесу,
Дайте кишку, та з'їм у затишку…
***
Бігла теличка
Та з березничка
Та до дяді в двір –
Дай, дядю, піріг!
Як не даси пирога,
Візьму вола за роги,
Та виведу на моріг,
Волом буду робити,
Хвостом буду поганять
Та на гречку орать.
Добривечір.
***
Ой колядка, колядниця,
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Я дитина маленька,
Моя ніжка босенькая.
Пік, Мік,
Дайте колядник пильно,
Бо в ноги зимно.