Ви дізнаєтеся:
У четвер, 21 травня, православні християни відзначають Вознесіння Господнє - одне з найважливіших свят церковного року. Воно завершує пасхальний цикл і відкриває період очікування П'ятидесятниці. Главред зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити в цей день.
Свято Вознесіння Господнього наповнене глибоким духовним змістом і супроводжується багатовіковими традиціями, що склалися в різних християнських культурах.
Згідно з Євангелієм і Діяннями святих апостолів, після Свого Воскресіння Ісус Христос протягом сорока днів з'являвся учням, зміцнюючи їх у вірі та наставляючи. Потім Спаситель привів апостолів на Оливну гору біля Єрусалима, благословив їх і вознісся на небо.
Вознесіння символізує завершення земного шляху Христа і його прославлення як Сина Божого.
У цей день у храмах відбуваються святкові богослужіння та літургії. Віруючі моляться:
У народі Вознесіння вважалося сімейним святом. За столом збиралися родичі, згадували померлих і молилися за їхні душі.
Однією з давніх традицій було випікання особливого печива — «драбинок». Його робили у формі драбини, що символізувала шлях на небеса.
Також 21 травня Церква вшановує пам'ять святих рівноапостольних Костянтина та Олени.
Майбутній імператор Костянтин народився близько 272 року в місті Наїсс — на території сучасної Сербії. Він був сином Констанція Хлора, а його мати Олена, незважаючи на просте походження, відрізнялася глибокою вірою і високою моральністю.
З юних років Костянтин будував військову кар'єру і поступово завоював повагу в армії Римської імперії. Після смерті батька його проголосили імператором, що поклало початок боротьбі за владу.
Переломним моментом у долі Костянтина стало бачення перед битвою біля Мульвійського мосту в 312 році. За переказами, він побачив на небі хрест і слова: «Цим переможеш».
Після перемоги імператор став підтримувати християнство. Уже в 313 році разом з Ліцинієм він видав Міланський едикт, який узаконив християнську віру в Римській імперії і став важливим етапом в історії церкви.
Пізніше Костянтин переніс столицю імперії до Візантія, яке згодом отримало назву Константинополь. Місто на довгі століття стало політичним і духовним центром християнського світу.
За часів його правління також відбувся Перший Нікейський собор 325 року, який відіграв ключову роль у формуванні основ християнського віровчення.
Імператриця Олена в зрілому віці прийняла християнство і присвятила життя благочестю. Особливе місце в її житті зайняло паломництво на Святу Землю. Завдяки її діяльності отримали розвиток християнське паломництво та вшанування святих місць.
У народній традиції в цей день радять не одягати чорний одяг: у переказах згадується, що цариця Олена недоброзичливо ставилася до темних кольорів, тому вважалося, що чорне вбрання може «привернути» смуток або невдачі. Також день не вважається вдалим для сватання та початку шлюбних домовленостей.
До святих рівноапостольних Костянтина та Олени звертаються з молитвами про мир, злагоду та благополуччя, просять мудрості у важливих рішеннях, міцного здоров'я та витривалості у життєвих випробуваннях. Окремо святу Олену шанують як покровительку людей старшого віку. У народі це свято відоме як день Олени та Костянтина, або просто «Оленів день».
Вам може бути цікаво:
Реформа церковного календаря в Україні — процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новоюліанський календар активізується щороку з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як і предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав, висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.