Ви дізнаєтеся:
У 2026 році Медовий Спас святкуватимуть 1 серпня. Саме цього дня Православна церква України та Українська греко-католицька церква вшановують свято Винесення чесних реліквій Животворящого Хреста Господнього, а також пам’ять святих мучеників Маккавеїв. «Главред» зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Раніше за юліанським календарем це свято припадало на 14 серпня, проте після календарної реформи дата змістилася на 13 днів назад.
Вам також може бути цікаво: Медовий Спас 2026: що обов’язково освячують у церкві на Маковея
Багато хто помилково вважає, що назва свята «Маковей» пов’язана з маком. Насправді вона походить від імені святих мучеників Маккавеїв, пам’ять яких православна церква вшановує 1 серпня.
Згодом церковна традиція переплелася з народними звичаями. Оскільки саме на початку серпня дозріває мак, його разом із медом і польовими квітами почали приносити до храму для освячення.
Так з’явився звичай освячувати особливі букети - маковейчики. Після богослужіння їх приносили додому й зберігали протягом усього року. У народі вважалося, що такі букети оберігають оселю від бід, сприяють сімейній злагоді та є символом благополуччя й достатку.
Історія свята сягає перших століть християнства. У Візантії в серпні через спеку часто поширювалися різні хвороби. Щоб благословити місто та попросити Божого захисту, святині з частиною Животворящого Хреста Господнього урочисто виносили з храму й проносили з ними вулицями. Поступово ця традиція поширилася й на інші православні країни.
В Україні церковне свято органічно поєдналося з народними обрядами завершення першого збору меду. Бджолярі дякували за врожай, господині пекли страви з медом і маком, а люди просили здоров’я, благополуччя та Божого благословення на наступний рік.
Найвідоміша традиція цього дня - похід до храму з кошиком або святковим букетом. Найчастіше українці освячують:
Освячений мед традиційно куштують усією родиною. Вважається, що він символізує добробут, здоров'я та достаток.
Протягом століть Медовий Спас був не тільки важливим церковним святом, а й особливим днем для українських родин. Наші предки вірили, що саме цього дня слід подякувати Богові за рясний урожай, помолитися за здоров’я близьких і розпочати новий етап сільськогосподарських робіт.
Після богослужіння родини збиралися за одним столом, куштували освячений мед, пригощали ним сусідів і рідних. Вважалося доброю прикметою пригостити солодощами дітей, людей похилого віку та тих, хто потребує допомоги.
Ще одним символом свята був маковийчик - букет із польових квітів, ароматних трав і стиглого маку. Його приносили додому після освячення й зберігали біля ікон до наступного року. За народними віруваннями, він мав оберігати сім’ю від проблем, приносити мир і достаток.
Більшість народних заборон мають скоріше традиційний, ніж церковний характер. Вони сформувалися протягом багатьох поколінь як частина української культури.
За народними звичаями, цього дня не рекомендується:
У народі також вірили, що в цей день не слід починати конфлікти, адже вони можуть затягнутися надовго.
Найвідоміші прикмети:
Слід пам’ятати, що прикмети є частиною народної культури й не мають наукового підтвердження.
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар щороку активізується з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.