Ви дізнаєтеся:
У 2026 році Медовий Спас святкуватимуть 1 серпня. Саме цього дня Православна церква України та Українська греко-католицька церква вшановують свято Винесення чесних реліквій Животворящого Хреста Господнього, а також пам’ять святих мучеників Маккавеїв. «Главред» зібрав корисну інформацію про те, що дозволено і категорично заборонено робити цього дня.
Раніше за юліанським календарем це свято припадало на 14 серпня, проте після календарної реформи дата змістилася на 13 днів назад.
Багато хто помилково вважає, що назва свята «Маковей» пов’язана з маком. Насправді вона походить від імені святих мучеників Маккавеїв, пам’ять яких православна церква вшановує 1 серпня.
Згодом церковна традиція переплелася з народними звичаями. Оскільки саме на початку серпня дозріває мак, його разом із медом і польовими квітами почали приносити до храму для освячення.
Так з’явився звичай освячувати особливі букети - маковейчики. Після богослужіння їх приносили додому й зберігали протягом усього року. У народі вважалося, що такі букети оберігають оселю від бід, сприяють сімейній злагоді та є символом благополуччя й достатку.
Історія свята сягає перших століть християнства. У Візантії в серпні через спеку часто поширювалися різні хвороби. Щоб благословити місто та попросити Божого захисту, святині з частиною Животворящого Хреста Господнього урочисто виносили з храму й проносили з ними вулицями. Поступово ця традиція поширилася й на інші православні країни.
В Україні церковне свято органічно поєдналося з народними обрядами завершення першого збору меду. Бджолярі дякували за врожай, господині пекли страви з медом і маком, а люди просили здоров’я, благополуччя та Божого благословення на наступний рік.
Найвідоміша традиція цього дня - похід до храму з кошиком або святковим букетом. Найчастіше українці освячують:
Освячений мед традиційно куштують усією родиною. Вважається, що він символізує добробут, здоров'я та достаток.
Протягом століть Медовий Спас був не тільки важливим церковним святом, а й особливим днем для українських родин. Наші предки вірили, що саме цього дня слід подякувати Богові за рясний урожай, помолитися за здоров’я близьких і розпочати новий етап сільськогосподарських робіт.
Після богослужіння родини збиралися за одним столом, куштували освячений мед, пригощали ним сусідів і рідних. Вважалося доброю прикметою пригостити солодощами дітей, людей похилого віку та тих, хто потребує допомоги.
Ще одним символом свята був маковийчик - букет із польових квітів, ароматних трав і стиглого маку. Його приносили додому після освячення й зберігали біля ікон до наступного року. За народними віруваннями, він мав оберігати сім’ю від проблем, приносити мир і достаток.
Більшість народних заборон мають скоріше традиційний, ніж церковний характер. Вони сформувалися протягом багатьох поколінь як частина української культури.
За народними звичаями, цього дня не рекомендується:
У народі також вірили, що в цей день не слід починати конфлікти, адже вони можуть затягнутися надовго.
Найвідоміші прикмети:
Читайте також:
Реформа церковного календаря в Україні - процес впровадження нового стилю, тобто григоріанського або новоюліанського календарів, замість старого стилю (юліанського календаря) українськими церквами. З початком російсько-української війни та після того, як 16 листопада 2017 року Різдво Христове 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним днем в Україні, питання про перехід українських релігійних організацій на григоріанський/новиюліанський календар щороку активізується з наближенням Різдва Христового.
Питання календарної реформи гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, адже, як стверджують деякі публіцисти та церковники, через використання старого стилю разом із Російською православною церквою Україна перебуває у сфері «руського світу». Як предстоятель ПЦУ митрополит Єпифаній, так і предстоятель УГКЦ верховний архієпископ Святослав висловили підтримку проведенню календарної реформи в Україні, пише Вікіпедія.