Про що йдеться у матеріалі:
Радник міністра оборони України Сергій Стерненко звинуватив командування 425-го окремого штурмового полку «Скеля» у тому, що вони нібито відправляли підрозділи на штурми колонною техніки в умовах домінування ворожих дронів, що, за його словами, призвело до значних втрат серед українських бійців. Зокрема, він оприлюднив кадри з підбитою технікою та заявив, що подібна тактика робить військових «легкою ціллю», поставивши під сумнів рішення командування підрозділу та назвавши такі дії неприйнятними в сучасній війні. У самому полку «Скеля» ці звинувачення категорично відкинули
Главред зібрав все, що відомо про цю ситуацію.
Волонтер, блогер і радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що командування 425-го полку «Скеля» організовує штурми, під час яких українські військові стають легкими цілями для російських дронів та зазнають значних втрат.
«Ми часто сміємося з ворога, коли він відправляє колонами на штурм своїх військових. В умовах тотального домінування дронів колони стають легкими мішенями, ворог несе великі втрати. І продовжує так робити знову і знову. Але як бути з українськими командирами, котрі роблять так само?», - написав він у дописі в Facebook, опублікувавши кадри ураженої російськими дронами української техніки.
За його словами, йдеться про штурмові дії підрозділу «Скеля» поблизу Покровська.
«Кадри з тілами наших солдатів я викладати не буду. На жаль, їх там багато», - додав радник міністр оборони.
Він підкреслив, що таке ставлення до військових є неприйнятним і потребує відповідальності, додавши, що подібні дії в окремих підрозділах не відрізняються від російських практик і мають бути припинені.
У відповідь на ці звинувачення 425-й штурмовий полк «Скеля» оприлюднив офіційну заяву, в якій відкинув претензії радника міністра оборони та зазначив, що підрозділ виконував штурмові завдання з метою зайняття та утримання позицій на одній із ділянок у районі Покровська.
«Пан Стерненко користувався в оцінці дій полку дописом та відео з російських джерел, які навмисно змонтували дані уражень у різні дні на різних ділянках фронту і які безпосередньо не стосуються операції 31 березня. На підставі російських спотворених даних пан Стерненко зробив висновки, які не відповідають дійсності, а відповідають цілям російської пропаганди», - йдеться у повідомленні.
Військові пояснили, що 31 березня під Покровськом підрозділи полку «Скеля» разом із 155-ю механізованою бригадою виконували завдання з оборони позицій у місті. Для підтримки українських сил і стримування наступу противника проводяться контратаки, адже без них існує ризик оточення окремих позицій і значних втрат через відсутність можливості ротації, евакуації та підсилення.
У 425-му штурмовому полку «Скеля» повідомили, що того дня було проведено контратаку на важливий тактичний об’єкт у Покровську, який раніше зайняв противник. Під час виконання операції використовували сприятливі погодні умови, бронетехніку з додатковим захистом, налагоджений зв’язок, а також підтримку аеророзвідки, дронів, артилерії та танків.
У ході бою ворожі безпілотники уразили чотири одиниці української бронетехніки вже поблизу цілі, однак штурмова група змогла висадитися, виконати поставлене завдання і наразі продовжує утримувати позиції та вести бій.
«Наші втрати у бою 31 березня становили двоє воїнів, які загинули біля бронетехніки від ударів дронів. Усі екіпажі техніки були евакуйовані на п’ятій бойовій машині у колоні, яка повернулася цілою. Штурмова група на об’єкті атаки веде бій, знаходиться на зв’язку з командуванням, отримує максимальну вогневу підтримку», - вказали у полку.
У 425-му штурмовому полку «Скеля» заявили, що відкриті до професійного обговорення, перевірок і аналізу своїх дій, однак вважають неприйнятним поширення заяв представника оборонного відомства без безпосереднього спілкування з учасниками операції чи результатів службової перевірки, коли підставою стають лише відео та інформація з боку противника. На їхню думку, це не допомагає встановити об’єктивну картину, а лише грає на користь ворогу.
У підрозділі також повідомили, що проводять власний аналіз бойових дій, зокрема подій 31 березня, і передадуть відповідні матеріали Головнокомандувачу ЗСУ.
«Якщо пан Стерненко цікавиться правдою, ми запрошуємо його сьогодні або завтра прибути у штаб полку, щоб на власні очі пересвідчитися, що сталося, і оприлюднити висновки на підставі українських даних, а не лише російських. Це був би відповідальний крок з боку радника міністра оборони.
Так само, якщо пан Стерненко знає, як організувати штурмові дії проти опорних пунктів ворога у Покровську - ми готові надати йому, як і всім досі не мобілізованим українським чоловікам та жінкам, можливість застосувати свій досвід на практиці у складі нашого підрозділу і взяти безпосередню участь у захисті Батьківщини», - резюмували у підрозділі.
Водночас вище військове командування вже почало перевірку дій суміжного підрозділу 425-го окремого штурмового полку «Скеля» в районі Гришиного на Донеччині. За наявною інформацією, 31 березня цей підрозділ, використовуючи складні погодні умови, здійснював активні наступальні дії із застосуванням бронетехніки поблизу населеного пункту.
«Зазначені дії вивчає та досліджує вище військове командування. Проводиться службова перевірка. Просимо утриматися від розголосу непрофесійних оцінок. Вони можуть негативно вплинути на подальший хід бойових дій у Покровській агломерації», - вказали у 7-й корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
Воєнна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко, коментуючи заяву радника міністра оборони Сергія Стерненка, зазначила, що не розуміє, з якою метою було оприлюднено цей текст і яке завдання він має виконати. Вона також звернула увагу на низку запитань, зокрема чи відомий цивільним задум військової операції, чи існують підтвердження того, що вся техніка була знищена під час одного бою, а також чи можна достовірно встановити, що загиблі, про яких йдеться, належать саме до підрозділу «Скеля».
«До «Скелі» можна ставитись по -різному. У мене теж багато питань. Але це підрозділ Сил Оборони. І його воїни виконують завдання на різних ділянках фронту. Заходять в тил ворога. Виводять з оточення піхоту інших бригад. Про що ми можемо почитати в новинах, якщо загуглимо. Інша справа судити командирів. Це має робити не суспільство», - вказала вона.
Журналістка зазначила, що раніше для притягнення військових командирів до відповідальності існував інститут військової прокуратури, який мав необхідні повноваження та розумів специфіку бойових операцій. Проте його було реформовано і фактично ліквідовано, через що нині справи військових розглядають цивільні суди, як це сталося, зокрема, у випадку генерала Галушкіна щодо подій на Харківщині. На цьому тлі, за її словами, виникає питання, чи може під удар суспільної критики потрапити будь-який офіцер, незалежно від його популярності чи публічності.
Коментуючи ситуацію Кирієнко також звернула увагу на події під Покровськом 31 березня, зазначивши, що від ранку з’явилося багато критики на адресу підрозділу штурмовиків, який напередодні діяв на північній ділянці міста.
Водночас російські ресурси поширювали інформацію про нібито знищення колони техніки разом із військовими, які рухалися до зони бойових дій. Окупанти також заявляли про прорив українських позицій у районі села Гришине та витіснення Сил оборони, однак, за її словами, ця інформація не відповідає дійсності, оскільки ділянку й надалі утримують підрозділи 7-го корпусу ДШВ разом із 155-ю окремою механізованою бригадою та полком «Скеля».
«В ніч на перше квітня, бійці Скелі поїхали на штурм. Аби покращити положення Сил Оборони на напрямку. Штурм, як каже начальник штабу Потапич - планували 2 тижні і скористались густим туманом для руху колони. У бою втратили М1117 БТР, який їхав першим і розчищав від мін дорогу. танк Абрамс та 1 бмп. Ще одна БМП евакуювала у повному складі механіків- водіїв підбитої техніки. Це семеро людей. Двоє з них у лікарні», - повідомила журналістка.
Народна депутатка Мар’яна Безугла раніше заявляла, що полк «Скеля» є одним із підконтрольних штурмових підрозділів Сирського, де фіксується один із найвищих рівнів смертності в ЗСУ з різних причин, тоді як правоохоронні органи, за її словами, майже не реагують на ситуацію.
Водночас воєнна кореспондентка Анна Калюжна повідомила, що за останній місяць 425-й штурмовий полк «Скеля» отримав значно більше поповнення, ніж інші підрозділи, причому різниця, за її оцінкою, сягає приблизно у двадцять разів. Вона також зазначила, що підрозділ перевиконав план комплектування на 248%, посилаючись на дані зі звіту щодо виконання розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 26 лютого 2026 року.
Журналістка підкреслила, що ці події відбуваються на тлі тривожної інформації про те, що у цьому підрозділі за короткий час щонайменше п’ятеро військових померли від пневмонії, тоді як у керівництві полку заявляють, що всі дії відповідали нормам і допомога надавалася.
Крім того, представник офісу військового омбудсмана Руслан Циганков в ефірі «Радіо свобода» повідомив, що в цьому підрозділі, а також у 225-му штурмовому полку, зафіксовані випадки застосування фізичного насильства до військовослужбовців. Водночас зазначається, що оцінити масштаби скарг складно, оскільки у частини військових відсутній доступ до телефонів.
«Так от, це вже кажу я, йдеться саме про бійців 425 "Скеля" та 225. У їхніх бійців немає мобільних телефонів, вони у них забираються. Я постійно працюю з піхотними підрозділами, включно з штурмовими. У нормальних підрозділах ЗСУ у піхотинців телефони є (перевірено у 4-х окремих підрозділах, у всіх були)», - вказує вона.
Журналістка Анна Калюжна заявляє, що ситуація, про яку повідомив Стерненко, не є поодинокою у практиці підрозділу «Скеля», і подібні випадки вже траплялися раніше, зокрема під час боїв за Куп’янськ.
За її словами, під час наступальних дій на північ від міста українські сили витісняли противника з населених пунктів, і до операції долучився підрозділ «Скеля». «Скеля» запропонувала план штурму із використанням двох одиниць бронетехніки, хоча інші підрозділи діяли пішки та намагалися переконати їх відмовитися від такої тактики через високі ризики. Попри це, техніка була задіяна у відкритих погодних умовах.
«Бо "Скеля" так робить систематично. І про це знають всі підрозділи, які колись воювали поряд. Отже 2 одиниці техніки наповнені штурмовиками "Скелі". Виживають лише водії іншого підрозділу, яких "Скелі" надали. Всередині тієї броні було не двоє військовослужбовців», - повідомила вона.
Також вона оприлюднила зображення із села Шевченкове поблизу Покровська, зроблене навесні минулого року, де зафіксовано знищену бронетехніку підрозділу.
За її інформацією, військовослужбовці, які залишили пошкоджену техніку, потрапили під вогонь російських сил, і втрати були більшими, ніж повідомлялося. Водночас вона зазначила, що має додаткові матеріали, але не публікує їх з етичних міркувань.
«Таких випадків за останні 1,5 роки, на жаль, незліченна кількість. Тож командуванню підрозділів, яке мало би нести відповідальність за халатне ставлення до свого особового складу, краще не відкривати скриньку пандори. І риторичне. Може не давати окремим підрозділам в 20(!!!) разів більше військовослужбовців, щоб вони планували свої дії відповідальніше, і цінували кожне життя? А може просто комусь треба припинити гратись в маршала Жукова?», - іронізує журналістка.
У жовтні 2025 року військова омбудсменка Ольга Решетилова звернулася до тодішнього міністра оборони Дениса Шмигаля з проханням провести повторну перевірку можливих порушень прав військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Причиною стало те, що Військова служба правопорядку не підтвердила численні скарги бійців.
За словами Решетилової, до неї надходили звернення від військових цього підрозділу щодо серйозних порушень, зокрема випадків побиття та психологічного тиску з боку командування.
«До мене надходили скарги військовослужбовців, зокрема щодо фактів побиття та психологічного тиску в 425-му полку», — повідомила омбудсманка.
Після аналізу скарг вона повідомила про ситуацію Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ, Військову службу правопорядку та звернулася до Офісу генерального прокурора.
Її звернення до міністра стало повторною спробою ініціювати розслідування, оскільки попередня перевірка виявилася неефективною. У відповідь на запит журналістів ВСП повідомляла, що отримала 13 скарг від військовослужбовців полку «Скеля», однак під час перевірок ці факти нібито не знайшли підтвердження, що й викликало критику з боку омбудсменки.
«Враховуючи в цьому випадку неефективність Військової служби правопорядку, я звернулася до міністра оборони, щоб перевірити факти, які надійшли через скарги військових», — заявляла Решетилова.
Вам також може бути цікаво:
Сергій Стерненко — український громадський діяч, відомий активіст, блогер, волонтер, колишній очільник одеського обласного осередку «Правого сектора» (2014—2017). Учасник Євромайдану та протистояння в Одесі 2 травня 2014. Автор та ведучий популярного україномовного ютуб-каналу. З 22 січня 2026 — радник міністра оборони України Михайла Федорова з питань використання БпЛА на фронті російсько-української війни.