Міністерство економіки не сприяє економічному розвитку, про що свідчать попередні результати роботи відомства за три перші місяці перебування на посаді першого віцепрем'єра Олексія Любченка. Таку думку у своєму блозі висловив економіст, експерт Growford Institute Віктор Скаршевський.
За його словами, тільки одна з восьми публічних ініціатив Мінекономіки спрямована на сприяння інвестиціям і стимулює економічний розвиток.
"За 3 місяці на публічне обговорення винесено 8 ініціатив, 4 або 50% з них спрямовані на виконання зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.... одна ініціатива стосувалася розробки порядку ввезення імпортного обладнання для реалізації проєктів зі значними інвестиціями (від 20 млн євро). Тільки остання ініціатива (одна з восьми) спрямована на сприяння інвестиціям. І те, розробка цієї повістки - це не ініціатива Міністерства, а завдання, передбачене Законом про держпідтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями, який був прийнятий ще у грудні 2020 року, тобто 9 місяців тому», - пише експерт.
"Однією з тем, яку публічно підіймає міністерство й особисто міністр Любченко, стала боротьба з тіньовою економікою, зокрема, з тіньовою зайнятістю. З 1 липня 2021 року Держслужба з питань праці (перебуває у сфері відповідальності Мінекономіки) у співпраці з податковою службою розпочала інспекції з метою виявлення роботодавців, які використовують незадекларовану працю. По суті, почалася боротьба зі наслідками, а не з причинами», - пише Скаршевський. За його підрахунками, унаслідок перевірок 4,5 тис. осіб втратили роботу.
"Найбільшу кількість неоформлених працівників виявлено в сільському господарстві, сфері організації харчування та тимчасового розміщення; торгівлі. … багато збанкрутували, а тим, хто вижив – Мінекономіки пропонує інспекційні перевірки і штрафи. Такі дії уряду явно не спрямовані на економічний розвиток», - йдеться в матеріалі.
"Перед тим, як починати боротьбу з тіньовою зайнятістю - для початку необхідно прибрати або згладити причини її існування. В Україні високе навантаження на фонд оплати праці, якщо врахувати мізерний розмір зарплат. Можна зменшити податкове навантаження, навіть не знижуючи податкових ставок. Наприклад, збільшити неоподаткований мінімум (на сьогодні (!) 17 грн/міс) до мінімальної зарплати. Також давно пора ліквідувати військовий збір 1,5%, бо він зовсім не військовий і йде в загальний фонд держбюджету (з 2014 до 2021 року українські громадяни сплатили «військовий» збір у сумі $5 млрд). Де подібні ініціативи від Мінекономіки та Міністра Любченка?", - запитує експерт.
Він підкреслив, що водночас міністр «підтримує шкідницький законопроєкт № 5600, затверджений парламентом у першому читанні 1 липня 2021 року». «Про який розвиток економіки можна говорити, якщо цим законопроєктом підвищуються податки і збільшується адміністративний тиск на бізнес. При тому, що податківцям надається більше повноважень, а для бізнесу вводиться презумпція винності», - йдеться в матеріалі.
Також Скаршевський звернув увагу Експортно-кредитне агентство, яке фактично не працює і яке знаходиться в підпорядкуванні Мінекономіки. "За 3,5 роки свого існування ЕКА підписало всього-на-всього 6 договорів зі страхування експортних кредитів і зовнішньоекономічних контрактів на загальну мізерну суму $690 тис. Мізерну тому, що річні обсяги українського експорту складають майже $50 млрд. Образно кажучи, експортери не помітили існування цього агентства, або агентство не помітило існування експортерів", - пише експерт.
На його думку, замість проактивних дій з підтримки економіки, міністр Любченко просто реалізує старі програми, не виступаючи при цьому проти законодавчих ініціатив, які погіршують інвестиційний клімат і перешкоджають роботі бізнесу.