Ви дізнаєтеся:
Історія гетьмана Івана Мазепи - це не лише політика та війни, а й одна з найбільших легенд Східної Європи. Вже понад 300 років шукачі пригод намагаються знайти багатства, які гетьман нібито привіз із собою у вигнання до молдовських Бендер.
Главред дізнався, чи було золото насправді і де його шукати.
Після трагічної поразки у Полтавській битві 1709 року старий та виснажений хворобами гетьман разом із шведським королем Карлом XII був змушений шукати прихистку на землях Османської імперії. Притулком стало містечко Бендери.
Поки шведський монарх розбивав табір для залишків своєї армії під стінами місцевої фортеці, Мазепу оселили у скромній сільській мазанці. Контраст був вражаючим, адже людина, яку вважали найбагатшою у Східній Європі, доживала віку в малесенькій хатині. Саме це породило чутки серед місцевих. Люди шепотілися, що десь поруч гетьман сховав скарб, який вартує цілого статку.
Найпопулярніший міф, який досі переповідають у Бендерах, - це історія про золоту карету. Мовляв, гетьман приїхав до міста в екіпажі з чистого золота, який згодом зник.
Історикиня Зоя Нікітенко зазначила у коментарі "Радіо Свобода", що за три століття не було знайдено жодного підтвердження існування такої карети. Проте легенда виявилася настільки живучою, що навіть могилу гетьмана у румунському Галаці грабували кілька разів. Шукачі наживи були вірили, що карета точно зарита разом із власником, якщо її немає під землею в Бендерах.
Довгий час у Бендерах вірили, що тіло Мазепи досі спочиває в місті. Проте історична реальність інша. Гетьман прожив у вигнанні лише два місяці й помер у вересні 1709 року.
Його вірний соратник Пилип Орлик, побоюючись, що російський цар Петро I накаже поглумитися над тілом "зрадника", таємно вивіз друга. Мазепу поховали в монастирі Святого Юрія в місті Галац у Румунії. На жаль, через постійні пограбування могили "мисливцями за золотом" та бурхливі події історії, точне місце перебування останків гетьмана наразі залишається невідомим.
Чутки про багатство не виникли на порожньому місці. Мазепа справді розпоряджався величезними коштами.
Після арешту попередника, Івана Самойловича, до рук Мазепи потрапила військова скарбниця - мільйонні суми, дорогоцінний посуд та зброя. Оренда на горілку, податок "порукавичне" та збори з імпорту давали Гетьманщині колосальні на той час гроші - сотні тисяч злотих і дукатів щороку.
Проте історичні документи показують, що Мазепа витрачав більшість своїх коштів на суспільні потреби: будівництво храмів, друкарень, навчальних закладів, утримання війська та дипломатичні подарунки. За життя гетьман на меценатські цілі витратив понад 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.
Мер міста Олександр Полуденний скептично ставиться до пошуків. За його словами, скарбів у місті не знайти, важливіше, що місто отримало свій герб після приходу Мазепи та Карла XII - двоголовий орел і переможений лев із обличчям Карла.
Місце, де колись стояла мазанка гетьмана, зараз займає звичайний одноповерховий будинок, у якому живуть дві сім’ї. Власники стверджують, що під час будівництва жодних знахідок не було.
Місцеві радять шукати скарб у величезних тунелях Бендерської фортеці, де можна сховати "пів міста". Але історики переконують, що Мазепа не заривав золото в землю. Він привіз із собою лише частину клейнодів та нагород, більшість із яких розійшлася на утримання війська та виплату боргів Карлу XII.
Вас також може зацікавити:
Інтернет-видання і радіостанція, що позиціонує себе як приватний некомерційний інформаційно-новинний засіб масової інформації. Фінансується Конгресом США. Її загальна аудиторія становить 35 млн слухачів. Робота українського відділу Радіо Свобода розпочалася у квітні 1954 року.