Ви дізнаєтеся:
Великдень завжди був одним із найважливіших християнських свят в Україні. Проте майже 70 років святкування цього дня зазнавало жорстоких обмежень у Радянському Союзі. Неодноразово комуністична влада намагалася заборонити публічне відзначення Великодня, проте українці продовжували святкувати свято навіть у підпіллі, зберігаючи духовні та культурні традиції.
Главред дізнався, як в СРСР забороняли Великдень і які особливості його святкування.
Для радянської ідеології релігія була головним конкурентом у боротьбі за розум людей. Влада робила все, щоб викорінити християнство як альтернативну систему цінностей.
У 1950–1960-х роках учителів та партійців виставляли біля церков. Вони поіменно записували кожного, хто заходив на службу. Для студента це могло означати відрахування, для працівника - звільнення.
"Два найстрашніших для партії свята були, звісно, Різдво і Великдень. Тоді всіх партійних працівників і педагогів піднімали в ідеологічне "ружйо". Їх виставляли на чергування біля храмів із завданням переписувати поіменно всіх, хто відвідував службу. Потрапити на гачок було вкрай небезпечно, тому що твою історію потім розбирали на комсомольських зборах, могли виключити з інституту, вигнати з роботи. Бути християнином за радянських часів – це був своєрідний героїзм", - розповіла завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Людмила Филипович.
Доходило до абсурду — у школах вчителі перевіряли руки дітей. Шукали сліди фарби від крашанок, які важко було відмити.
Кандидат історичних наук Юрій Пуківський зазначає, що замість Великодня радянська влада агресивно нав’язувала "червоні дати", як-от Перше травня чи День перемоги. Неділю часто оголошували робочою, організовуючи "суботники".
Хоча репресії трохи послабшали у 1970–1980-х роках, публічне святкування залишалося обмеженим. Формального дозволу на Великдень не було до розпаду СРСР, проте українці зберігали традицію святкування.
В Україні Великдень поєднує релігійний зміст із народними звичаями. На другий день після свята святкують Обливаний або Поливаний понеділок. У цей день хлопці обливають дівчат водою, що символізує весняне оновлення та прихильність до коханої, розповів журналіст та мовний активіст Рамі Аль Шаєр.
Серед парубків була популярна гра "Дзвіниця" (або "Кошниця"). Це побудова справжньої "людської вежі". П’ятеро хлопців ставали в коло, на їхні плечі ставали четверо, вище - троє, і так до самої вершини.
Паралельно з цим дівчата з хлопцями водили гаївки — хороводи, що прийшли ще з дохристиянських часів. Найвідоміші з них - "Подоляночка" чи "Вербова дощечка".
Маловідомі факти про Великдень - відео:
@show_rami Люблю такі речі, які непомітно збирають усіх разом ? «Хата багата» - це коли сіли ніби ненадовго, а потім уже сміх, жарти й оце знайоме: «ну давайте ще одну партію!» Мене вона втішила тим, що тут легко включаються всі - і рідні, і друзі, навіть ті, хто зазвичай каже, що настільні ігри не для них. А ще в кожній картці є маленька історія про нашу спадщину - через QR-код можна дізнатися щось цікаве про українські речі, які ми часто не помічаємо. Промокод “РАМІ20” дає знижку 20%, тож хапайте «Хату багату», посилання в шапці. А краще завітайте на сторінку @Taka Maka ♬ оригінальний аудіозапис - Rami Bulvar Lu
У 2026 році Великдень святкуватимуть православні 12 квітня, католики - 5 квітня, а Поливаний понеділок припадає на 13 та 6 квітня відповідно. Традиція обливання водою на другий день Великодня сягає корінням ще язичницьких часів Київської Русі.
Наші предки вірили, що вода цього дня стає змиває хвороби та пристріт (вроки). Обливали не лише людей, а й худобу, вулики та землю.
Крім цього, якщо хлопець облив дівчину - це був вияв прихильності. Дівчата ж у відповідь дарували найкращу писанку.
У різних регіонах були свої особливості. Наприклад, на Гуцульщині хлопці "полювали" на дівчат, які ховали яйця - якщо знаходив, мав право облити. А на Сколівщині дівчата могли "відкупитися" від водяних процедур, подарувавши крашанку заздалегідь.
Вас також може зацікавити:
Рамі Айманович Аль Шаєр - український музикант і журналіст. Фронтмен гурту Бульвар ЛУ. Популяризатор української мови.
Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв.
Працює журналістом і редактором на телеканалі СТБ.