Ви дізнаєтеся:
Прізвища не лише ідентифікують людину, а й відображають професії, соціальний статус та походження предків. Особлива цікаві українські прізвища, пов’язані з церковними посадами та монастирським життям.
Главред дізнався, які українські прізвища походять від предків, які були пов'язані із службою Богові.
Український мовознавець Юліан Редько у праці «Сучасні українські прізвища» підкреслював, що виникнення деяких українських прізвищ пов’язане з життям церкви та церковними посадами. Хоча таких прізвищ небагато, вони відображають ієрархію церковних посад та особливості народної фантазії, включно з гумористичними або насмішливими формами.
Деякі прізвища походять від назв найвищих церковних посад, недоступних звичайному народу. Вони могли виникнути як прізвиська, часто з гумористичним відтінком.
Подібні форми часто виникали з метою іронії або висміювання.
Велика група прізвищ походить від слова «піп». Первісна форма - Поп, зафіксована на Закарпатті. Існують зменшувально-зневажливі варіанти: Попик, Попко.
Прізвища, що спочатку означали «сина попа»: Попенко, Попченко, Попович, Поп’юк, Попенюк, Попов, Попів, Попівчик. Від цього кореня виникли також Поповичик (зменшене від «попович») та Поповський.
Нащадків попаді позначають прізвища Попадин, Попадинець, Попадич, Попадюк.
Назва нижчого церковного служителя - диякон - дала прізвище Дякон. Значно більше прізвищ утворилося від слова «дяк» (церковний співак, псаломщик): Дячок, Дячик, Дяченко, Дякович, Дяків, Дячук. Від назви матері «дячиха» з’явилося прізвище Дячишин.
Цікаве поєднання «піп» і «дяк» відображене в прізвищі Попдякуник.
"Можливо, це глузлива назва попа, який вийшов із дяків та не здобув собі авторитету серед своїх парафіян", - зазначив Редько.
Назва церковного прислужника паламар породила прізвища Паламар і Пономар. Від Паламар утворилися похідні: Паламаренко, Паламарчук (також Палямарчук); від Пономар - Пономаренко.
Прізвище Титаренко виникло від назви церковного старости або старшого брата - титаря.
Деякі прізвища пов’язані з монастирями. Мних і стара прикметникова форма Мниш вказують на монаха. Прізвище Гумен походить від назви монастирського настоятеля - ігумена; у народній мові «ігумен» скорочувався до «гумен». Від цього утворилися прізвища: Гуменюк, Гуманюк, Гоменюк, Гуменчук.
Можливий зв’язок з монастирською аскезою має прізвище Пустельник. Воно також могло означати відлюдка.
Певні українські прізвища також пов’язані з латинською (католицькою) церквою.
Монахи використовували титул патер (лат. pater — «батько, отець»), що відобразилося в прізвищах Патер, Патерко, Патерига, Патерило. Прізвище Кармаліта частково походить від назви одного з католицьких монаших чинів — кармелітів.
Вас також може зацікавити:
Юліан Костянтинович Редько (21 травня 1905 - 27 травня 1993) - видатний радянський та український мовознавець, фахівець з української антропонімії, а також письменник і перекладач. Доктор філологічних наук (1969), почесний член Наукового товариства імені Шевченка.
Редько присвятив свою наукову кар'єру вивченню українських прізвищ - їхній структурі, походженню та поширенню.
1966 року вийшла друком його книжка "Сучасні українські прізвища", де він аналізував семантику, словотвір та географію прізвищ.
У 1968-му він випустив "Довідник українських прізвищ" - словник-покажчик із правилами написання та вимови складних для фонетики прізвищ.
На основі величезної картотеки (до 90 000 прізвищ) у 2000-х вийшов фундаментальний "Словник сучасних українських прізвищ": два томи включають понад 25 600 прізвищ із поясненням походження, граматики та поширення.
Редько відомий не лише як науковець. Також він був прозаїком, автором повісті "Дурні діти" та інших літературних творів.