Ви дізнаєтеся:
Російські пропагандисти переписали період Галицько‑Волинського князівства так, щоб він здавався незрозумілим, нелогічним і неважливим. Насправді ж це один з найяскравіших періодів історії, коли Україна була королівством зі своїми королями.
Главред дізнався, у які часи Україна стала королівством.
Під час зйомок проєкту "Реальна історія" у Луцькому замку історик Віктор Баюк пояснив, що правильна назва - Волинсько-Галицьке князівство, адже саме Волинь приєднала Галичину. Держава просто змінила свою форму після економічних зламів у Києві та стала логічним спадкоємцем Русі.
Спочатку Русь була централізованою державою з сильною владою київського князя. Але зі зростанням кількості династій почалися міжусобиці.
На Любецькому з’їзді у XII столітті було ухвалено рішення закріпити землі за окремими князями. Так з’явилася політична роздробленість - фактично конфедерація князівств. Це зменшило конфлікти, але послабило Київ.
Київ перебував на стратегічному шляху "із варяг у греки". Проте у 1204 році хрестоносці захопили Константинополь, і Візантія занепала. Торговельна артерія пересохла, Київ втратив економічну опору, а влада в ньому стала об’єктом нескінченних чвар. Проте державність не зникла - її центр просто змістився на захід.
Російський міф про перенесення центру Русі у "Залісся" (Володимир-на-Клязьмі) - це маніпуляція. Політичне життя Русі насправді розквітло у Володимирі-Волинському.
Дивіться відео про Галицько-Волинське князівство:
Цей регіон мав те, чого не було в інших - прямий вихід на ринки Європи та стратегічний ресурс - сіль. Торгівля сіллю, деревом та зерном створила потужний "середній клас" у вигляді бояр. Саме у цьому регіоні сформувалися традиції колективного управління, де громада могла навіть усунути князя, якщо той не діяв в інтересах держави.
У 1199 році князь Роман Мстиславич об’єднав Волинь і Галичину, створивши сильну державу, яка претендувала на спадщину Київської Русі. Пізніше його син Данило Романович зробив її королівством. Саме він у 1253 році отримав королівську корону - і це була не формальність, а міжнародне визнання.
Приставка "Галицький" - це типовий московський наратив. Це те саме, що називати Володимира Великого просто "Володимир Київський", аби применшити його масштаб. Насправді він - король Данило. У 1253 році Україна-Русь офіційно трансформувалася у королівство, отримавши визнання від Папи Римського.
Існує також міф про те, що нібито після короля Данила держава занепала. Насправді його син король Лев правив понад 30 років.
Лев контролював Київ, відвоював Закарпаття у сусідів і переніс столицю до Львова. На той момент Львів був мегаполісом, найбільшим українським містом за кількістю населення та потужним ремісничим центром.
Титул короля носили не лише Данило, а й його нащадки. На печатці онука Данила, Юрія I, чітко зазначено: "Король Русі і князь Володимирії". Європейські хроністи XIV століття знали цю державу саме як Королівство Русь (Regnum Russiae).
Занепад не був миттєвим. У 1323 році загинули останні прямі нащадки Данила по чоловічій лінії - Андрій і Лев II. Бояри запросили на трон Юрія II Болеслава, але згодом отруїли і його.
Держава почала згасати через те, що надто багато залежало від особистої харизми правителя. Після Данила та Лева не знайшлося постаті такого ж масштабу, яка б змогла втримати баланс між амбітними боярами та агресивними сусідами.
Вас також може зацікавити:
У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми, якими спекулює росія. Ми хочемо, щоб ви знали правду про підписані Хмельницьким угоди з росією.
Про те, як росія анексувала і штучно насаджувала російську політику на українських територіях.
Про безпощадність каральної системи російської імперії та СРСР. Що пов'язує Україну та Крим. Ви маєте почути правду, щоб більше ніколи не піддаватися на маніпуляції кремля.
Окрім того, саме час розказати українцям справжні історії її героїв. Бандера, Чорновіл, Плахотнюк – ці та інші люди віддали своє життя за незалежну вільну Україну.
Ми маємо знати реальні історичні факти, щоб правильно розуміти все, що відбувається сьогодні. Всі факти перевіряють професійні історики.